|
11.09.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Підскажіть будь ласка, в січні 2020 року проводили відкриті торги на суму 320 000,00 грн. Уклали договір на суму 260 000,00 грн.
Зараз виникла потреба в закупівлі того ж самого предмета закупівлі за зекономлені кошти (60 000,00 грн.).Так як це один і той самий предмет закупівлі,
то необхідно проводити відкриті торги ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=54160 розміщено лист від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель".
Водночас аналогічна відповідь на питання міститься у запиті 1251/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b51eaa69-f847-40f7-9955-bfc04b1c5484&lang=uk-UA
|
|
11.09.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
Мелітопольська міська територіальна виборча комісія Мелітопольського району Запорізької області в межах повноважень, визначених Виборчим кодексом України (надалі – Кодекс), забезпечують організацію підготовки та проведення місцевих виборів.
Відповідно до Кодексу фінансове забезпечення підготовки і проведення чергових місцевих виборів за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету, отриманих як цільова субвенція з Державного бюджету України, здійснюється територіальною виборчою комісією, яка є розпорядником цих коштів.
При цьому закупівля товарів і послуг указаними комісіями повинні здійснюватися згідно із законодавством про публічні закупівлі, зокрема Законом України «Про публічні закупів», що передбачає (з урахуванням змін, які нещодавно набули чинності та не мали ще практичного застосування підчас виборчого процесу) призначення уповноваженої особи, відповідальної за організацію та проведення процедури закупівлі; затвердження положення про вказану особу; застосування процедур закупівлі тощо.
На даний час існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв’язку із виникненням об’єктивних обставин, що унеможливлюють дотримання територіальною виборчою комісією строків для проведення закупівель.
Враховуючи складність застосування положень Закону України «Про публічні закупівлі» під час організації підготовки і проведення місцевих виборів належне матеріально-технічне забезпечення підготовки та проведення місцевих виборів 25 жовтня 2020 року буде під загрозою.
Враховуючи вищенаведене, прошу:
1. Надати інформацію щодо алгоритму дій для територіальних виборчих комісій застосування положень Закону України «Про публічні закупівлі» під час організації підготовки і проведення місцевих виборів належне матеріально-технічне забезпечення підготовки та проведення місцевих виборів 25 жовтня 2020 року.
2. Дозволити територіальним виборчим комісіям укладати прямі договори для підготовки і проведення місцевих виборів 25 жовтня 2020 року.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи пункт 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі (товари, роботи чи послуги) визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
При цьому порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі - Порядок).
Так, згідно з пунктом 18 розділу II "Особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг" Порядку визначення предмета закупівлі товарів і послуг, необхідних для підготовки та проведення виборів Президента України, виборів народних депутатів України, місцевих виборів, здійснюється за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів або надання послуг (зокрема для кожної виборчої комісії або груп виборчих комісій) окремо щодо кожних виборів.
При цьому повідомляємо, що питання визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель розглянуто в листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням :https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06
Питання вартісних меж розглянуто у запиті 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
|
|
10.09.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій/пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Згідно з ч. 8 ст. 12 Закону подання інформації під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі здійснюється в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Замовникам забороняється вимагати від учасників подання у паперовому вигляді інформації, поданої ними під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.
Абзацом 1 ч. 1 ст. 26 Закону передбачено, що тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.
Так, діють ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», ЗУ "Про електронний цифровий підпис" та ЗУ «Про електронні довірчі послуги». Стаття 5 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачає, що електронний документ – документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа. Відповідно до ст.6 цього ж закону створення електронного документу завершується накладанням електронного підпису. Отже, без такого реквізиту як електронний цифровий підпис (ЕПЦ/КЕП) вважається, що електронний документ не створений.
Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» (частина перша статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).
Враховуючи зазначене, просимо надати роз’яснення на наступні питання:
1. Чи повинен учасник відкритих торгів накладати на свою пропозицію та завантажені разом із пропозицією документи (які вимагаються замовником у тендерній документації) ЕЦП/КЕП?
2. Чи має право замовник вимагати від учасників накладання ЕЦП/КЕП на тендерну пропозицію (кожен документ у складі тендерної пропозиції) та інші документи (завантажені учасником відповідно до тендерної документації) під час проведення відкритих торгів?
3. Якщо учасник закупівлі – нерезидент України, чи має право замовник не вимагати накладення ЕЦП/КЕП від такого учасника?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 1619/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d4b268c9-7354-499a-b6cc-f1ae51d48463&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
10.09.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Чи підпадає тристоронній договір підряду на поточний ремонт, в якому стороною "Замовником" є замовник, дія на якого згідно статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі" розповсюджується (бюджетна організація), "Підрядником" є фізична особа - підприємець, а третя сторона - приватна організація, за кошти якої буде проводитися вказаний поточний ремонт, і яка в договорі називається - "Платник"? Крім того, вказана третя сторона "Платник" є місцевим благодійним фондом, але, у будь-якому разі, договір є договором фактично підряду, а не благодійної допомоги за змістом, лише оплата за послугу буде здійснена цим благодійним фондом.Просимо відповісти на питання щодо можливості укладання вказаного тристороннього договору без використання електронної системи закупівель, будь-яких процедур закупівель, та чи потрібно відображати вказаний договір в річному плані закупівель і оприлюднювати звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, якщо кошти за вказану послугу не сплановано в місцевому бюджеті фактично і ці кошти взагалі не потрапляють на будь-який рахунок "Замовника" (бюджетної організації)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь міститься у запиті № 1385/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e54e6b57-e2ff-422e-bc0b-f36d28407989&lang=uk-UA При цьому, оскільки Законом встановлена конкретна сфера правового регулювання, дія цього Закону не поширюється на інші правовідносини.
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
09.09.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Підкажить, згідно з п.16 Постанови 1216, винагорода за послуги ЦЗО, за організацію та проведення тендеру замовнику у разі, коли проведення тендерів в інтересах такого замовника зазначеною організацією не є обов’язковим, у розмірі, що не перевищує:
1) 3 відсотків суми договору, якщо очікувана вартість закупівлі, зазначена в оголошенні про проведення процедури закупівлі, становить не більш як 10 млн. грн. (наприклад договір укладено на 9 млн. грн.- то сума винагороди складатиме - 270 000,00 грн) Цей договір за послуги ЦЗО яким чином проводиться через Рrozorro?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з частиною тринадцятою статті 11 Закону замовник може здійснити закупівлю товару (товарів) та/або послуги (послуг) через централізовану закупівельну організацію.
Абзацом другим частини п’ятнадцятої постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1216 “Про Особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій” (далі - Постанова) встановлено, що централізована закупівельна організація здійснює організацію та проведення тендерів в інтересах замовників, які мають право самостійно обирати централізовану закупівельну організацію, на підставі укладеного з нею договору.
Разом з тим, ураховуючи вимоги частини чотирнадцятої статті 11 Закону та пункту 16 Постанови, вибір централізованої закупівельної організації замовником для організації та проведення закупівлі в його інтересах не є публічною закупівлею в розумінні цього Закону.
Отже, у зв`язку з тим, що публічною закупівлею є придбання безпосередньо замовником товарів, робіт і послуг, вибір централізованої закупівельної організації не є публічною закупівлею в розумінні цього Закону, оскільки на централізовану закупівельну організацію покладаються права, обов`язки та відповідальність замовника.
|