|
|
09.02.2017
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. При цьому статтею 35 Закону визначено умови і порядок застосування замовниками переговорної процедури закупівлі.
Реалізовуючи функції, передбачені пунктами 12, 13 частини першої статті 8 Закону, Мінекономрозвитку неодноразово надавало консультації з питань закупівель та узагальнені відповіді щодо застосування законодавства у сфері закупівель стосовно застосування переговорної процедури закупівлі, зокрема у листах від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07, від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06, а також у відповідях на запити №№ 16/2016, 35/2016, 86/2016, 99/2016, 133/2016, 134/2016, 153/2016, 191/2016, 198/2016, 234/2016, 248/2016, 6/2017 тощо. Водночас, на практиці виникають певні труднощі при застосуванні норм статті 35 Закону через їх неоднакове розуміння представниками замовників та контролюючих органів.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі – це товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). При цьому предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 22 Закону тендерна документація повинна містити, крім іншого, інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію. Виходячи з цього, під час проведення відкритих торгів у тендерній документації замовником визначаються вимоги до предмета закупівлі шляхом зазначення інформації про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідна технічна специфікація.
У той же час, з комплексного аналізу норм статті 35 Закону у їх взаємозв’язку з іншими положеннями Закону (зокрема, пунктом 18 частини першої статті 1, пунктом 3 частини другої статті 22) вбачається, що у разі застосування переговорної процедури закупівлі (якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників) пунктом 4 частини другої статті 35 Закону не передбачено обмежень, відповідно до яких кількісні характеристики предмета закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, які були визначені замовником у тендерній документації.
Виходячи з викладеного, просимо надати розгорнуту відповідь на наступне питання:
Чи може замовник у разі застосування переговорної процедури закупівлі відповідно до пункту 4 частини другої статті 35 Закону змінити кількісні характеристики предмета закупівлі, порівняно із тими, що були зазначені у тендерній документації (за умови, що предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не відрізняються від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації), зокрема, шляхом:
1) зменшення кількості (обсягу) товарів (послуг) у зв’язку зі скороченням потреби у відповідних товарах (послугах) та/або зменшенням фінансування закупівлі;
2) збільшення кількості (обсягу) товарів (послуг) у разі виникнення додаткової потреби у закупівлі відповідних товарів (послуг), яку замовник не міг об’єктивно передбачити під час проведення тендерів, які були двічі відмінені через відсутність достатньої кількості учасників.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 156/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4444ee23-8893-46ee-9369-0718549e9ca5&lang=uk-UA.
|
|
|
09.12.2016
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Учсник - ТОВ «КОМЕНЕРГОСЕРВІС», КОД ЄДРПОУ 34298194
Замовник - ККП "Маріупольтепломережа",
Номер закупівлі UA-2016-11-18-000972-c
Питання: Чи правомірно Замовник відхилив тендерну пропозицію, посилаючись на те, що після аукціону Учасник повторно загрузив на веб-сайт змінену цінову пропозицію у відповідності до результатів аукціону?
Дякуємо.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
У свою чергу, виходячи зі змісту абзацу четвертого частини першої статті 2 Закону, під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, замовники можуть використовувати електронну систему закупівель (далі – система) з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору.
У разі здійсненні допорогових закупівель з використанням системи застосовується Порядок здійснення допорогових закупівель (далі – Порядок), який затверджено наказом ДП “Зовнішторгвидав України” від 13.04.2016 № 35.
Згідно з пунктом 9.1 Порядку замовник розглядає учасника, який надав за результатами аукціону найнижчу пропозицію, та приймає рішення щодо відповідності пропозиції вимогам, зазначеним у період оголошення закупівлі. При цьому пунктом 9.2 Порядку визначено виключні підстави дискваліфікації, а саме: пропозиція учасника, який запропонував найменшу ціну, не відповідає умовам закупівлі; учасник, який запропонував найменшу ціну, відмовився від підписання договору.
У свою чергу повідомляємо, що питання вирішення спорів, пов’язаних з проведенням допорогових закупівель, висвітлено в листі від 02.08.2016 № 3302-06/24156-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель” за посиланням (http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc), розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель.
|
|
|
07.12.2016
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
ТОВ “Ледум” висловлює Вам свою повагу і звертається з проханням розглянути повідомлення про існуючі протиріччя між Порядком здійснення допорогових закупівель та ЗУ “Про публічні закупівлі”.
Пункт 6.4. Порядку здійснення допорогових закупівель (Далі - Порядок) надає можливість Замовнику зазначати конкретного виробника предмету закупівлі. Згідно цього пункту: “У вимогах до предмета Закупівлі, що містять посилання на певну торговельну марку (знак для товарів і послуг) або виробника, Замовник може вказати, які аналоги та/або еквіваленти прийматимуться у пропозиціях Учасників”.
Зазначення конкретного виробника порушує принципи визначені Порядком та ЗУ “Про публічні закупівлі”. А саме: принципи недискримінації учасників, добросовісна конкуренція серед учасників, максимальна економія та ефективність, запобігання корупційним діям і зловживанням (п. 6.2 Порядку та ст.3 Закону).
Крім цього, надання права Замовнику визначати конкретного виробника порушує вимоги та принципи ЗУ “Про публічні закупівлі”, які розповсюджуються і на допорогові закупівлі.
Прикладом таких дій, є закупівлі згідно оголошень UA-2016-10-12-000273-c та UA-2016-10-21-000456-b.
Просимо Вас звернути увагу на ці протиріччя.
Надаємо Вам детальні пояснення та копії документів.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Вимога пункту третього частини другої статті 22 Закону про те, що технічна специфікація предмета закупівлі, яку повинна містити тендерна документація, не повинна містити посилання на конкретні торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника та якщо у разі таке посилання є необхідним, то воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз “або еквівалент”, стосується саме тендерної документації, яка розробляється та затверджується замовником під час здійснення процедур закупівель, що передбачені статтею 12 Закону.
Згідно з пунктом 5 Порядку здійснення допорогових закупівель, який затверджено наказом ДП “Зовнішторгвидав України” (наказом Мінекономрозвитку від 26.07.2016 № 1220 перейменоване в Державне підприємство “ПРОЗОРРО”) від 13.04.2016 № 35 (далі – Порядок) одним з етапів проведення допорогової закупівлі є оголошення закупівлі. Відповідно до пункту 6 Порядку під час оголошення допорогової закупівлі замовник розміщує в електронній системі закупівель інформацію про предмет закупівлі.
У свою чергу, згідно з підпунктом 6.4 Порядку у вимогах до предмета закупівлі, що містять посилання на певну торговельну марку (знак для товарів і послуг) або виробника, замовник може вказати, які аналоги та/або еквіваленти прийматимуться у пропозиціях учасників допорогових закупівель.
З огляду на зазначене, та оскільки сфера застосування Закону визначена статтею 2 Закону, вимоги Закону щодо порядку проведення процедур закупівель, у тому числі вимоги щодо визначення замовником технічних, якісних та кількісних характеристик предмета закупівлі, не поширюються на допорогові закупівлі.
Однак, замовникам слід ураховувати, що публічні закупівлі, у тому числі допорогові закупівлі, здійснюються за такими принципами, як зокрема добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; запобігання корупційним діям і зловживанням.
При цьому зазначаємо, що інформація щодо вирішення спорів, пов’язаних із проведенням допорогових закупівель, міститься в листі від 02.08.2016 № 3302-06/24156-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c242a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
07.12.2016
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Я є учасником торгів https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2016-11-16-000707-c/ і я є їх переможцем. Питання моє стосується подальших дій замовника, а саме відміни торгів. 16.11.16 - було створено тендер, отже кошти на тендер були у Замовника підтверджені, аукціон відбувся через 16 календарних днів і в мене виникає питання, чи можливо що на протязі цих 16 днів було змінено фінансування замовника? Чи можу я вимагати у замовника документального підтвердження щодо відмови у фінансуванні? Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Перелік підстав для відміни торгів або визнання їх такими, що не відбулися, визначений статтею 31 Закону та є вичерпний. Зокрема відповідно до абзацу четвертого частини другої статті 31 Закону замовник має право визнати торги такими, що не відбулися, у разі скорочення видатків на здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг.
При цьому згідно з частиною третьою статті 31 Закону повідомлення про відміну торгів або визнання їх такими, що не відбулися, оприлюднюється в електронній системі закупівель замовником протягом одного дня з дня прийняття замовником відповідного рішення та автоматично надсилається усім учасникам електронною системою закупівель.
У свою чергу, відповідно до статті 9 Закону громадський контроль у сфері публічних закупівель забезпечується через вільний доступ до всієї інформації щодо публічних закупівель, яка підлягає оприлюдненню відповідно до Закону, до аналізу та моніторингу інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, а також шляхом інформування через електронну систему закупівель або письмово органів, уповноважених на здійснення контролю, про виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель та недоліки роботи електронної системи закупівель.
При цьому зокрема учасники процедур закупівель повинні сприяти залученню громадськості до здійснення контролю у сфері закупівель відповідно до законів України “Про громадські об’єднання”, “Про звернення громадян” і “Про інформацію”.
Крім того, зазначаємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу розміщено лист від 02.08.2016 № 3302-06/24156-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель” за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
25.11.2016
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи буде можливість для Замовників обєднувати лоти різних груп, для більш ефектиінішої роботи в ЕСЗ. Виникає велика кількість допорогових процедур по лотово (мясо, олія, сир,риба,крупа,інше). Наприклад основна група СРV"15000000-8 - до якої входятять:
15000000-8 - Продукти харчування, напої, тютюн та супутня продукція
15100000-9 - Продукція тваринництва, м'ясо та м'ясопродукти
15200000-0 - Рибні страви та пресерви
15300000-1 - Фрукти, овочі та супутня продукція
15400000-2 - Олії та тваринні і рослинні жири
15500000-3 - Молочні продукти
15600000-4 - Продукція борошномельно-круп'яної промисловості, крохмалі та крохмалепродукти
15700000-5 - Корми для тварин
15800000-6 - Продукти харчування різні
15900000-7 - Напої, тютюн та супутня продукція
Оскільки не дозволяється розташовувати лоти з різних груп CPV класифікатора в одному тендері.
Ми як Замовник зацікавлені провести одну процедуру закупівлі, ніж 100 допорогових.
Якщо ж така можливість буде, то це з економить багато часу та ефективність роботи організації в роботі проведення харчування та інших видів предмета закупівлі.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що інформація щодо визначення предмета закупівлі міститься в листі від 22.11.2016 № 3302-06/37708-07 “Щодо визначення предмету закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Принагідно інформуємо, що наразі Мінекономрозвитку опрацьовується питання конкретизації показника Єдиного закупівельного словника для визначення предмета закупівлі та ведеться робота щодо внесення відповіних змін до наказу.
|