Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07 “Щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F13747-07

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Відповідно до Положення про Міністерство фінансів України (далі – Мінфін), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014№ 375, Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику.

Згідно з пунктом 3 наказу Мінфіну "Про бюджетну класифікацію" від 14.01.2011 № 11 (зі змінами)  уповноважено надавати роз'яснення з питань застосування:

Класифікації доходів бюджету - Департамент прогнозування доходів бюджету та методології бухгалтерського обліку та галузеві департаменти Міністерства фінансів України.

Функціональної класифікації видатків та кредитування бюджету - Департамент державного бюджету Міністерства фінансів України;

Класифікації фінансування бюджету за типом кредитора, Класифікації фінансування бюджету за типом боргового зобов'язання, Класифікації боргу за типом кредитора та Класифікації боргу за типом боргового зобов'язання - Департамент співробітництва з міжнародними організаціями, Департамент фінансів промисловості, Департамент боргової політики, Департамент місцевих бюджетів Міністерства фінансів України;

Економічної класифікації видатків бюджету та класифікації кредитування бюджету - Державну казначейську службу України.

Тому, з порушених питань пропонуємо звернутися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі — Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Форма звіту про виконання договору про закупівлю затверджена наказом Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” (далі – Наказ) відповідно до пункту 11 частини першої статті 8 Закону. Згідно з пунктом 2 Наказу формами документів затверджуються обов'язкові поля, що заповнюються замовником шляхом унесення в них наявної інформації в електронній системі закупівель.

При цьому поле “Ціна договору про закупівлю” форми звіту про виконання договору про закупівлю заповнюється електронною системою закупівель автоматично. Водночас в поле “Сума оплати за договором” вноситься сума, яка фактично була сплачена замовником за результатами виконання договору.

Поряд з цим повідомляємо, що питання технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель та обов’язків адміністратора системи розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3810-03

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Згідно з пунктом 30 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

Так, тендерна документація повинна містити зокрема вимоги, встановлені статтею 17  Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим  вимогам згідно із законодавством.

У свою чергу, відповідно до пункту 10 частини першої статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо юридична особа, яка є учасником, не має антикорупційної програми чи уповноваженого з реалізації антикорупційної програми, якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) або робіт дорівнює чи перевищує 20 мільйонів гривень.

Водночас згідно з пунктами 3 і 4 частини першої статті 30 замовник відхиляє тендерну пропозицію у разі якщо: наявні підстави, зазначені у статті 17 і частині сьомій статті 28 цього Закону; тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.

При цьому рішення приймаються замовником самостійно за наявності підстав, встановлених у статті 30 Закону.

Одночасно зазначаємо, що до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій суб"єктів сфери у конкретних випадках.

Шановний користувачу, повідомляємо, що питання функціонування електронної системи закупівель розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3810-03