Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки України

Пунктом 3 частини 1 статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) чітко передбачено, що до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями (крім тих, які визначені у пунктах 1 і 2 цієї частини) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: - юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; - органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; - у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків. Аналогічна правова позиція викладена в листі Мінекономіки №3304-04/32275-06 від 21.05.2020 "Щодо визначення замовників", де зазначено, що у разі, якщо юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об'єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі є розпорядниками або одержувачами бюджетних коштів, то такі юридичні особи є замовниками у розумінні Закону. Аналіз вищенаведеного доводить, що замовниками є, зокрема, юридичні особи та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, у разі здійснення ними своєї діяльності не на промисловій чи комерційній основі. При цьому, такі особи повинні відповідати однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків. Таким чином, вирішальною ознакою для віднесення юридичної особи до замовника в розумінні Закону є те, чи здійснюється діяльність на промисловій чи комерційній основі. У разі, якщо юридичні особи та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади здійснюють свою діяльності на промисловій чи комерційній основі, відповідно вони не є замовниками у розумінні п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі». У такому випадку, немає необхідності досліджувати чи вказані особи мають наступні ознаки: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів. Зазначена правова позиція неодноразово підтверджувалась рішеннями судів. Зважаючи на вищевикладене, прошу надати узагальнене роз'яснення для органів Казначейства щодо визначення замовників,а саме роз'яснити, що не будь-яка юридична особа, яка є розпорядником (одержувачем)бюджетних коштів вважається замовником в розумінні Закону, а лише та юридична особа, яка забезпечує потреби держави або територіальної громади та одночасно не здійснює свою діяльності на промисловій чи комерційній основі. Про наслідки розгляду цього звернення прошу повідомити у встановлений законом строк електронною поштою: [email protected]

Відповідь

06.10.2020

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

2726 / 2660

Чи можна повертати кошти витрачені працівником на пошті(відправка документів) без застосування електронної системи. Чи все таки необхідно оприлюднити інформацію про витрати.

Відповідь

05.10.2020

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

2922 / 2829

Доброго дня. Кошти, отримані бюджетной установой за аренду нерухомого майна рахуються як бюджетні кошти, або як кошти отримані від господарської діяльності підприємства??? Дякую.

Відповідь

05.10.2020

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

2795 / 2969

Відповідно до пункту 15 розділу ІІ “Особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг” Порядку визначення предмета закупівлі товарів і послуг, необхідних для проведення культурно-мистецьких заходів (створення нових постановок, концертів, виготовлення (створення) вихідних фільмових матеріалів, аудіовізуальних творів), а також заходів з реалізації державної політики у сфері відновлення та збереження національної пам’яті, популяризації читання та української літератури у світі, здійснюється за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів або надання послуг окремо для кожного заходу, якщо такий захід включено саме до планів роботи Міністерства культури, молоді та спорту України, Українського інституту національної пам’яті та/або державної установи «Український інститут книги» на відповідний період. Питання: Чи може Департамент культури Луцької міської ради керуючись пунктом 15 розділу ІІ “Особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг” Порядку визначення предмета закупівлі товарів і послуг, при визначенні предмету закупівлі товарів і послуг, необхідних для проведення культурно-мистецьких заходів здійснювати за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів або надання послуг ОКРЕМО ДЛЯ КОЖНОГО ЗАХОДУ, якщо такий захід включено саме до планів роботи Департаменту культури відповідно до затвердженої рішенням Луцької міської ради Програми розвитку культури на 2018-2020 роки? Чи п.15 розділу ІІ Порядку стосується виключно Міністерства культури, молоді та спорту України, Українського інституту національної пам’яті та/або державної установи «Український інститут книги»?

Відповідь