|
06.06.2019
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Законодавство надає можливість подовжити дію договору на наступний рік в межах 20% від суми договору минулого року. В такому випадку немає потреби вносити в річний план та проводити процедуру закупівель в системі Prozorro. Проблема виникла із закупівлею енергоносіїв, яка фінансується з місцевого бюджету. Місцевий бюджет надає фінансування частинами протягом року, підписуються окремі договори. Таким чином, сума останнього договору в останньому місяці виявляється дуже незначною (кілька тисяч гривень) і її не вистачить навіть при продовженні дії договору на наступний рік. Що в такій ситуації робити? Чи є правовий механізм, який дозволяє враховувати загальну суму закупівель по всіх договорах за минулий рік?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що питання планування закупівель та продовження строку дії договору на початку наступного року розглянуто в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” та від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 “Щодо передумов здійснення закупівель”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=29640-06, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=34307-06 та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=48844-06
|
|
06.06.2019
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Просимо надати роз’яснення з наступного питання.
Філією "Оператор газотранспортної системи України" АТ "Укртрансгаз" проведено відкриті торги на закупівлю товару, оголошення UA-2019-03-15-001502-c. Керуючись нормами Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), зокрема в частині визначення розміру, виду та умов надання забезпечення тендерної пропозицій (абз.8 ч.1 ст.1; абз.14 ч.2 ст.22; ч.1 ст.24) , Замовник зазначив в оголошенні про проведення відкритих торгів та в пункті 11 зведеної інформації про закупівлю до тендерної документації розмір забезпечення тендерної пропозиції у сумі 40 194 000,00, що складає 3% від суми очікуваної вартості предмету закупівлі у розмірі 1 339 800 000,00 грн. (з ПДВ), яка визначена у п.8 зведеної інформації про закупівлю до тендерної документації та у річному плані закупівель на поточний рік Замовника. При цьому у відповідності до абз. 5 ч. 2 ст. 21 Закону, згідно якого в оголошенні про проведення процедури відкритих торгів обов’язково зазначаються очікувана вартість закупівлі товарів, робіт або послуг із зазначенням інформації про включення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів, Замовником визначена очікувана вартість у сумі 1 116 500 000,00 грн. (без ПДВ).
Згідно з наказом Державної аудиторської служби України «Про початок моніторингу закупівель» № 132 від 13.05.2019 проведено моніторинг закупівлі. За результатами моніторингу установлено, що Замовник в оголошенні про проведення відкритих торгів та в пункті 11 зведеної інформації про закупівлю до тендерної документації визначив розмір забезпечення тендерної пропозиції у сумі 40 194 000,00 грн або 3,6 % від очікуваної вартості предмета закупівлі, чим порушив вимоги абзацу третього частини першої статті 24 Закону, яким визначено, що забезпечення тендерної пропозиції не може перевищувати 3 % очікуваної вартості закупівлі у разі проведення торгів на закупівлю товарів чи послуг.
Суть питання: чи є порушенням з боку замовника вимог абзацу третього частини першої статті 24 Закону (розмір забезпечення тендерної пропозиції у грошовому виразі не може перевищувати 0,5 відсотка очікуваної вартості закупівлі у разі проведення торгів на закупівлю робіт та 3 відсотки - у разі проведення торгів на закупівлю товарів чи послуг на умовах, визначених тендерною документацією) в частині визначення розміру тендерного забезпечення від очікуваної вартості з ПДВ при зазначеній в оголошенні про проведення відкритих торгів розмір очікуваної вартості без ПДВ. При цьому інформація про розмір очікуваної вартості закупівлі в тендерній документації зазначена, як з ПДВ так і без.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п’яти днів з дня їх затвердження.
Отже, складання річного плану та внесення до нього змін є передумовою здійснення процедур закупівель, визначених Законом та передує їх проведенню.
У свою чергу, формою річного плану закупівель, яка відповідно до пункту 11 частини першої статті 8 Закону затверджена наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” (далі – Наказ), передбачено, що замовник вказує в річному плані розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувану вартість предмета закупівлі.
Таким чином, розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувана вартість предмета закупівлі у річному плані зазначається на момент, що передує проведенню відповідної процедури закупівлі.
Так, відповідно до частини другої статті 21 Закону в оголошенні про проведення процедури відкритих торгів обов’язково зазначаються, зокрема очікувана вартість закупівлі товарів, робіт або послуг із зазначенням інформації про включення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів; розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати).
Поряд з цим Закон встановлює вартість закупівлі товарів, робіт і послуг в цілому, тобто вартістю закупівлі є сума з урахуванням податків та обов’язкових платежів, яку фактично планує витратити замовник.
Крім того, відповідно до абзацу третього частини першої статті 24 Закону розмір забезпечення тендерної пропозиції у грошовому виразі не може перевищувати 0,5 відсотка очікуваної вартості закупівлі у разі проведення торгів на закупівлю робіт та 3 відсотки - у разі проведення торгів на закупівлю товарів чи послуг на умовах, визначених тендерною документацією.
Отже, розмір забезпечення тендерної пропозиції у грошовому виразі не може перевищувати межі, встановлені Законом від очікуваної вартості, тобто суми яку замовник планує фактично витратити в цілому.
|
|
30.05.2019
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Підприємство є замовником у розумінні ЗУ "Про публічні закупівлі" та здійснює діяльність в окремих сферах господарювання (забезпечення виробництва, транспортування та постачання теплової енергії). При закупівлі послуг з перетікання електричної енергії (допорогова закупівля) виникло наступне питання: в типовому договорі (додаток 2 до ПРРЕЕ) зазначено, що "Договір укладається строком на один рік, набирає чинності з дня його підписання та вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку одна із Сторін не повідомить іншу про відмову від цього Договору або його перегляд". Виходячи зі ст. 179 ГК України, з огляду на ч. 1 статті 628 ЦК України, сторони не можуть відступати від форми та змісту типового договору, передбаченого додатком 2 до ПРРЕЕ. Наразі друга сторона договору відмовляється укладати договори на один рік без пролонгації на наступний рік. Постає питання: яким чином вносити закупівлю послуг з перетікання електричної енергії в додаток до річного плану закупівель?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з статтею 2 Закону цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі встановлені у цій статті Закону. Відповідно до частини першої статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану.
У свою чергу, виходячи зі змісту абзацу третього пункту 2 наказу Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель”, інформація про закупівлі, очікувана вартість яких не перевищує сум, зазначених в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, вноситься до додатку до річного плану закупівель, що складається за формою річного плану закупівель, шляхом заповнення відповідних полів в системі.
Водночас зазначаємо, що відповідно до статті 179 Господарського кодексу України Кабінет Міністрів України, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори. Частиною 4 статті 179 Господарського кодексу України встановлено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.
З огляду на викладене, у разі виникнення у замовника потреби у придбанні обсягу товарів, робіт і послуг, вартість якого перевищує межі, встановлені Законом на наступний рік, замовник здійснює таку закупівлю шляхом застосування однієї з процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону. У разі якщо вартість закупівлі не перевищує межі, встановлені Законом замовник укладає такі договори, керуючись Цивільним та Господарським кодексами України. При цьому річний план складається і затверджується щодо закупівель, які планується провести, тобто без урахування зобов"язань за договорами про закупівлю, строк дії яких не закінчився у встановленому законодавством порядку.
При цьому інформуємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз'яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок електричної енергії” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715.
Тому, з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП пропонуємо звернутися до зазначеного вище органу.
|
|
03.05.2019
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Прошу надати роз"яснення з приводу застосування Закону України "Про публічні закупівлі", а саме
- чи має відповідати річний план закупівель кошторису, або фінансовому плану замовника;
чи встановлено чинним законодавством строки затвердження річного плану закупівель замовника
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F29640-06, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F48844-06, розміщено листи від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 “Щодо передумов здійснення закупівель”.
|
|
19.04.2019
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Просимо надати роз’яснення з наступного питання. Відділ освіти- бюджетна установа, яка фінансується з державного та місцевого бюджетів. Потребу в бюджетних асигнуваннях, річний план закупівель, додаток до річного плану за КЕКВ 2230 «Продукти харчування» визначаємо на підставі очікуваної вартості предмету закупівлі. Потреба в закупівлі продуктів харчування спрямована на організацію безперебійного харчування вихованців закладів освіти району. Контингент вихованців, добові норми харчування (згідно з нормами, визначеними постановою КМУ від 20.10.2010 р. № 953), перспективне меню- показники на підставі яких розраховується потреба на продукти харчування. Тому очікувану вартість предмета закупівлі (продукти харчування) визначаємо на підставі річної потреби в бюджетних асигнуваннях та можливих надходжень по спецфонду.Так як відділ організовує харчування і за батьківські кошти.
На початку року головний розпорядник при затвердженні кошторису виділяє асигнування тільки частину коштів(в залежності від надходжень до районного бюджету), а не на повну річну потребу. Решту коштів виділяють додатково, упродовж поточного бюджетного року і фактичні надходження по спецфонду проходять теж упродовж року. У зв’язку з цим відділ освіти не має можливості зареєструвати в Казначействі договір про закупівлю на суму річної потреби. Хоча в договорах передбачена умова: бюджетні зобов’язання будуть взяті в межах відповідних бюджетних асигнувань. У разі закупівлі продуктів харчування на суму, яка перевищує 200 тис. грн., установа укладає додаткову угоду щодо зменшення бюджетних зобов’язань пропорційно до виділених асигнувань. У разі збільшення плану асигнувань казначейство відмовляється реєструвати додаткову угоду про збільшення бюджетних призначень і рекомендує укладати прямий договір. Але ж відділом укладено договір на закупівлю продуктів, виходячи із річної потреби.
Закупівельне законодавство, тобто Закон № 922 та Порядок № 454, не містять чітких роз’яснень з цього приводу.
Чи вправі відділ проводити закупівлю продуктів за очікуваною вартістю предмета закупівлі, визначеною на весь бюджетний рік? Як реєструвати такі договори в Казначействі? Чи мають рацію казначеї, коли вони відмовляють реєструвати договір частково? При цьому свої дії вони пояснюють тим, що договір про закупівлі не дозволено реєструвати декілька разів (оскільки предмет закупівлі заборонено ділити на частини). І чи може відділ змінювати бюджетні зобовязані відповідно до кошторису до одного договору декілька разів. Наприклад: сума договору на закупівлю мяса свинного за очікуванною вартістю один мільйон двісті тисяч, згідно затвердженого кошторису на 2019 рік на данний предмет закупівлі є 572 000 грн. І відповідно укладена додаткова угода про приведення бюджетних зобовязань у відповідність до кошторису, протягом січня-березня надійшли кошти по спецфонду та рішенням сесії районної ради ще виділено кошти в загальній сумі 230 000 грн. Відділ освіти укладає додаткову угоду до договору на 1200000грн. про зміну бюджетних призначень в сторону збільшення на 230000 грн.відповідно до фактичних надходжень по спефонду та рішення сесії. Казначей відмовляє в реєстрації даної угоди і рекомендує знову проводити торги, так як сума більша ніж 200000 грн. Якими мають бути дії бюджетної установи?
З повагою
Начальник відділу Ж. М. Сінькевич
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі − Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що питання планування закупівель та зміни істотних умов договору розглянуто в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель” та від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=29640 та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=34307
Таким чином Закон не містить обмежень щодо проведення протягом року декількох процедур закупівель за однаковим предметом закупівлі, запланованим у річному плані, за умови що вартість кожного такого предмета дорівнює або перевищує межі, встановлені у статті 2 Закону.
У свою чергу, частиною четвертою статті 36 Закону встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених частиною четвертою статті 36 Закону.
Разом з тим перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону.
При цьому Порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України затверджений наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309.
|