Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки України

Добрий день! Прошу Вашої допомоги у з’ясуванні питання щодо закупівлі конвертів. В цьому році закуповували конверти немарковані окремо за кодом 30190000-7 (ВТ), а марки окремо за кодом 22410000-7 (ПП, ПАТ "Укрпошта"). Однак Тендерний комітет отримав багато нарікань від канцелярій територіальних підрозділів та бухгалтерії й було запропоновано повернутися до практики закупівлі маркованих конвертів. Однак в Єдиному закупівельному словнику ДК 021:2015 відсутній такий товар як марковані конверти, тоді як ПАТ «Укрпошта» їх випускає та реалізовує. Прошу надати відповіді на наступні запитання: - Чи відноситься такий предмет закупівлі як марковані конверти до коду ДК 021:2015 22410000-7? - Якщо ні – то за яким кодом ДК 021:2015 можна закуповувати марковані конверти? - Чи можна закупити марковані конверти разом з марками за переговорною процедурою закупівлі у ПАТ «Укрпошта» відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 Закону України «Про особливості здійснення закупівлі за державні кошти послуг поштового зв'язку, поштових марок та маркованих конвертів» ? Дякую.

Відповідь

26.09.2017

Запитання Тема: Відкриті торги

Розширений перегляд

8804 / 8701

Доброго дня! Кошторисом доходів та видатків передбачено кошти по коду 3110 "Придбання обладнання і предметів довгострокового користування" на закупівлю принтерів лазерних та матричних.Згідно податкового кодексу ціна основних засобів повинна бути не менше 6000,00 грн без ПДВ. В результаті проведення відкритих торгів були надані пропозиції на суму менше ніж 6000,00грн без ПДВ. Кошти по коду 2210 "Предмети, матеріали, обладнання та інвентар" непередбачено кошторисом.Виходячи з вищевикладеного жодної пропозиції прийняти неможливо. Як правильно відхилити надані пропозиції спираючись на ст. Закону.

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Виходячи зі змісту статті 28 Закону замовник самостійно здійснює розгляд тендерних пропозицій учасників на відповідність вимогам тендерної документації та відхиляє тендерну пропозицію учасника у разі наявності підстав визначених статтею 30 Закону.

При цьому перелік підстав відхилення тендерних пропозицій учасників визначений статтею 30 Закону та є вичерпним.

Водночас економічна класифікації видатків бюджету затверджена на виконання статті 8 Бюджетного кодексу України наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 “Про бюджетну класифікацію” (далі – наказ Мінфіну), не є предметом регулювання Закону.

Згідно з пунктом 3 наказу Мінфіну роз'яснення з питань застосування економічної класифікації видатків бюджету уповноважено надавати Державній казначейській службі України.

Крім того, повідомляємо, що питання застосування економічної класифікації видатків бюджету розглянуто в запиті 823/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=7cc282b2-c8dd-4c83-9193-ffee2cf45679&lang=uk-UA

22.09.2017

Запитання Тема: Предмет закупівлі

Розширений перегляд

5202 / 5215

Доброго дня! Підкажіть будь-ласка, як можна здійснити публічну закупівлю енергосервісу, шляхом застосування процедури відкритих торгів у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі» для закупівель послуг, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації». Який код класифікатора застосовувати?

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що правові та економічні засади здійснення енергосервісу для підвищення енергетичної ефективності об'єктів державної та комунальної власності встановлені Законом України "Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації" від 09.04.2015 № 327-VIII (далі - Закон).

Водночас відповідно до Положення про Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 676, Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України (Держенергоефективності) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем’єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива.

Так, Держенергоефективності відповідно до покладених на нього завдань, реалізує державно-приватне партнерство у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива; здійснює розгляд звернень громадян з питань, пов’язаних з діяльністю Держенергоефективності, а також підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління.

Тому, з питань закупівлі енергосервісу з урахуванням Закону пропонуємо додатково звернутися до Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України.

Водночас повідомляємо, що інформація щодо порядку визначення предмета закупівлі міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

20.09.2017

Запитання Тема: Переговорна процедура закупівлі

Розширений перегляд

11183 / 10955

Доброго дня! В 2016 році замовником, який здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, проведено процедуру закупівлі робіт та укладено договір №1 на суму 10,9млн.грн. 23.06.2017р. прийнято рішення про проведення переговорної процедури відповідно п.6 ст.35 Закону, розміщено повідомлення про намір укласти договір з попереднім виконавцем робіт у сумі 4млн.грн. 20.07.2017р. укладається додаткова угода до договору №1 від 2016р., згідно якої зменшено договірну ціну до 6,7млн.грн. 27.07.2017р. за результатами переговорної процедури укладається договір №2 у сумі 4млн.грн. Питання: чи було порушено Закон у зв’язку з тим, що на момент укладення угоди №2 від 27.07.2017р. у сумі 4млн.грн., вартість по першій угоді складала 6,7млн.грн. Тобто вартість додаткових робіт перевищила 50 відсотків.

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Відповідно до частини першої статті 36 Закону про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) та Господарського кодексу України (далі – ГК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Частиною першою статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

При цьому частиною третьою статті 180 ГК України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Водночас зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом (частина друга статті 632 ЦК України). При цьому згідно з частиною четвертою статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків встановлених у цій статті Закону.

У свою чергу, відповідно до частини першої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі – це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками.

Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності підстав, визначених у частині другій статті 35 Закону.

Так, згідно з пунктом 6 частини другої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі необхідності проведення додаткових будівельних робіт, не зазначених у початковому проекті, але які стали через непередбачувані обставини необхідними для виконання проекту за сукупності таких умов: договір буде укладено з попереднім виконавцем цих робіт, такі роботи технічно чи економічно пов'язані з головним (первинним) договором; загальна вартість додаткових робіт не перевищує 50 відсотків вартості головного (первинного) договору.

Ураховуючи викладене, 50 відсотків відраховується від вартості укладеного договору про закупівлю з урахуванням змін внесених до нього.

18.09.2017

Запитання Тема: Відкриті торги

Розширений перегляд

6996 / 6741

Як визначити предмет закупівлі товарів та послуг у випадку, якщо четверта цифра коду «0» і далі цей код не має розшифровки в ДК 021:2015?

Відповідь