Звичайна версія Розмір шрифта: A A A Схема кольорів: A A A
Консультації
В словах тільки українські літери, мінімальна довжина слова 3 символи
Пошук в тексті
Bідібрати результати за темою за тегами
Останні запити та відповіді сортувати за
Очистити
14.02.2017 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
4189 / 3939
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади установлює Закон України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон). Відповідно до частини третьої статті 12 Закону під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій і здійснення їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг". Частиною першою статті 25 Закону встановлено, що тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, вимогам, визначеним у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації. Документи, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, та документи, що містять технічній опис предмета закупівлі, подаються в окремому файлі. Згідно зі статтею 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Відповідно до статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Відносини, пов'язані з використанням електронних цифрових підписів, регулюються законом. Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис" (частина перша статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»). Враховуючи зазначене прошу надати роз’яснення на наступні питання: 1. Чи повинен учасник (особа, яка виступає від імені учасника) публічних закупівель мати електронний цифровий підпис? 2. Чи повинен учасник відкритих торгів накладати на свою пропозицію та завантажені разом із пропозицією документи (які вимагаються замовником у тендерній документації) електронний цифровий підпис? 3. Чи має право замовник вимагати від учасників накладання електронного цифрового підпису на тендерну пропозицію та інші документи (завантажені учасником відповідно до тендерної документації) під час проведення відкритих торгів?
Відповідь
14.02.2017 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
3118 / 3021
Доброго дня! На початку 2017 р. замовником було укладено 20-ти відсоткову додаткову угоду до договору про закупівлю товару, укладеного у 2016 р. Кошторис видатків на даний час не затверджено, заклад працює по тимчасовому. Чи має право замовник укласти прямий договір (до 50 тис. грн.) та зареєструвати в органах Казначейства по тимчасовому кошторису, поки проводиться процедура відкритих торгів.
Відповідь
13.02.2017 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
4135 / 4022
Відповідно п.10 ч.1 ст.17 Закону "Про публічні закупівлі" Замовник повинен відхилити пропозицію учасника у разі якщо він не має антикорупційної програми чи уповноваженого з реалізації антикорупційної програми, якщо вартість закупівлі товару дорівнює чи перевищує 20 мільйонів гривень. Чи повинен мати таку програму учасник, якщо він подає свою пропозицію тільки по одному лоту в закупівлі на суму, наприклад 1 млн грн, проте очікувана вартість закупівлі в цілому по всім 50 лотам в ній становить 40 млн грн? В Законі не визначено, що вважати за вартість закупівлі на суму 20 млн грн, всю суму закупівлі чи окремі лоти в ній, проте логічно було б вважати, що учасник який торгується тільки за одним лотом на 1 млн не повинен мати таку програму. Чи законне буде рішення Тендерного комітету відхилити пропозицію такого учасника за відсутністю у нього антикорупційної програми?
Відповідь
13.02.2017 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
4190 / 4017
В результаті проведення відкритих торгів укладено договір на закупівлю. В то й же час, по Договору, укладеному на 20%на період проведення процедури закупівлі,договірні зобов’язання не повністю виконано.Чи має право Відділ освіти проводити закупівлю по попередньому договору(20%)до повного виконання договорних зобов’язань,якщо вже укладений договір за результатами торгів.
Відповідь
10.02.2017 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
4657 / 4575
В грудні 2016 року було оголошено відкриті торги на закупівлю "Макарони, локшина, кускус і подібні борошняні вироби (макаронні вироби)". Ідентифікатор закупівлі https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2016-12-08-002216-b. В тендерній документації вказано строки поставки товару – «січень – грудень 2017 року». Авторизований електронний майданчик zakupki.prom.ua не дає можливості вказати строки поставки словами, а лише датами. Тому при оприлюдненні закупівлі було визначено дати з 09.01.2017р. до 29.12.2017р., тобто, січень – грудень 2017 року. Ці дані відображаються у звіті про результати проведення процедури закупівлі (п.7). Процедура закупівлі була здійснення відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі». Аукціон відбувся 26.12.2016р., повідомлення про намір укласти договір оприлюднено 10.01.2017р. (терміни розгляду тендерних пропозицій не порушені, були відхилення тендерних пропозицій). За результатами закупівлі укладено договір з ТОВ «Круг А» від 23.01.2017р. №3/ТК, договір укладено не раніше, ніж через 10 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір про закупівлю. Головне управління Казначейської служби України у Дніпропетровській області (надалі – Казначейство) відмовляє у реєстрації договірних зобов'язань за вказаним договором, мотивуючи це тим, що у звіті про результати проведення процедури закупівлі у п.7 вказані строки поставки з 09.01.2017р., а повідомлення про намір укласти договір оприлюднено 10.01.2017р., тобто, пізніше, ніж вказаний початковий термін поставки. Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України і строки поставки не є істотною умовою договору та регламентуються/уточнюються в договорі при його підписанні. Так у п.10.1 договору №3/ТК вказано, що «…договір набирає чинності з дня підписання його Сторонами і діє до 31.12.2017р…» і в договорі не зазначена умова щодо поставки товару з 09.01.2017р., бо при проведенні відкритих торгів замовник не має права використовувати умови ч.3 статті 631 Цивільного кодексу України. Неможливо при оприлюдненні оголошення на проведення закупівлі точно визначити початкову дату поставки, бо під час проведення процедури існують ситуації, які можуть відтермінувати зазначену початкову дату, в тому числі: - Подовження терміну розгляду тендерної пропозиції до 20 робочих днів; - Ненадання переможцем закупівлі документів, що повинен надати переможець на виконання статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі»; - Відмова переможця підписати договір і необхідність визначення іншого переможця; - Надання скарги до Антимонопольного комітету України. і при цьому ні Законом України «Про публічні закупівлі», ні Цивільним або Господарським кодексами України не заборонено укладання договору після встановлення в оголошенні початкової дати поставки. Просимо надати відповідь з наступних питань: - Чи можливо укладати договір за результатами закупівлі пізніше, ніж початкова дата поставки, що вказана в оголошенні про проведення закупівлі та у звіті про результати проведення процедури закупівлі, якщо така процедура закупівлі проведена без порушень вимог законодавства? - Чи має право Казначейство відмовити у реєстрації договірних зобов’язань за умови укладання договору з датою пізніше, ніж початкова дата поставки, що вказана в оголошенні про проведення закупівлі та у звіті про результати проведення процедури закупівлі, якщо така процедура закупівлі проведена без порушень вимог законодавства?
Відповідь
Міністерство економіки України 01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2