|
23.04.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до ч.7 ст.2 Закону України "Про публічні закупівлі"замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону. Яка відповідальність передбачена для замовника за умисний поділ предмету закупівлі з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі − Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідальність за порушення вимог цього Закону передбачена статтею 38 Закону. Відповідно до частини першої статті 38 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, розробленими відповідно до цього Закону, члени тендерного комітету замовника, уповноважена особа (особи), члени органу оскарження, службові (посадові) особи Уповноваженого органу, службові (посадові) особи органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговуючого банку), несуть відповідальність згідно із законами України.
Згідно з частиною другою статті 38 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.
Так, зокрема статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – Кодексу) установлений перелік правопорушень законодавства про закупівлі, у разі настання яких передбачена відповідальність службових (посадових), уповноважених осіб у вигляді накладення адміністративного стягнення.
Крім того, оскільки відповідно до абзаців першого та другого частини третьої статті 7 Закону контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата України, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, з питання зазначеного у зверненні пропонуємо додатково звернутись до органів, визначених у цій статті Закону.
|
|
18.04.2018
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
Чи несе секретар тендерного комітету відповідальність після звільнення з роботи за тендери проведені коли він ще працював? якщо так, то як довго?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з частиною другою статті 38 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.
Так, статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – Кодексу) установлений перелік правопорушень законодавства про закупівлі, у разі настання яких передбачена відповідальність службових (посадових), уповноважених осіб у вигляді накладення адміністративного стягнення.
При цьому згідно з статтею 38 Кодексу адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 164-14, 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
При цьому, оскільки відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України (далі – Положення), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 Державна аудиторська служба України (далі - Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, з питання зазначеного у запиті, пропонуємо додатково звернутись до вищезазначеного центрального органу виконавчої влади.
|
|
16.04.2018
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
У відповідності до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі-Закон) за процедурою відкритих торгів укладено договір про закупівлю з учасником-переможцем, який на момент укладання даговору про закупівлю являвся платником єдиного податку з відсотковою ставкою 5% доходу. В процесі виконання договору учасник-переможець став платником ПДВ та податку на прибуток на загальних підставах, та звернувся за проханням змінити ціну договору про закупівлю.
Згідно роз’яснення Мінекономіки за №3302-06/1340-06 від 17.01.2017р. (на підставі листа Державної фіскальної служби) перехід платника зі спрощеної системи оподаткування на загальну не спричиняє зміну розмірів ставок податків, встановлених Кодексом. Таким чином, зміна системи оподаткування платником (перехід зі спрощеної системи оподаткування на загальну), не визначена Законом, як підстава для зміни умов договору про закупівлю відповідно до п.6 ч.4 ст.36 Закону.
На підставі вищевикладеного, не можливе відповідне перерахування договірної ціни робіт з єдиного податку з відсотковою ставкою 5% на загальну систему оподаткування. З метою належного виконання Замовником норм чинного законодавства та договору про закупівлю, просимо розглянути питання, за якою системою оподаткування Замовник повинен приймати акт виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідку про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3), які являються первинними обліковими документами у будівництві, відповідно до ДСТУ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
При цьому відповідно до Положення про Державну фіскальну службу України (далі – ДФС), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014№ 236, ДФС відповідно до покладених на неї завдань, зокрема здійснює облік платників податків та єдиного внеску, осіб, які здійснюють операції з товарами, що пе ребувають під митним контролем, об’єктів оподаткування та об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням; забезпечує ведення обліку податків і зборів, платежів.
Поряд з цим, відповідно до Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України, затвердженого Указом Президента України від 31.05.2011 № 633, Мінрегіон України забезпечує формування та реалізує державну регіональну політику, державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, житлово-комунального господарства, а також забезпечує формування державної політики у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду
Тому, з питання зазначеного у запиті пропонуємо звернутись до вищезазначених органів виконавчої влади.
|
|
16.04.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
Питання полягає в наступному- На початку 2018 року був опублікований річний план закупівель, де по коду 39220000-0 Кухонне приладдя, товари для дому та господарства і приладдя для закладів громадського харчування, була визначена сума більше одного мільйону гривень, було проведено закупівлю за процедурою "відкриті торги", на сьогоднійшій день, виникла нагальна потреба додаткової закупівлі по тому самому коду на суму 15 000 (пятнадцять тисяч гривень). Чи коректно застосувати процедуру "допорогової закупівлі" чи вірним рішенням буде провести процедуру "відкриті торги" на суму 15тис гривень? заздалегідь дякую за відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 30.09.2016 №3302-06/31462-06 "Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону ", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань публічних закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 "Щодо планування закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань публічних закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
12.04.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
За результатами проведення закупівлі за процедурою відкриті торги (мультилотова) відповідно коду 30190000-7 «Єдиного закупівельного словника ДК 021:2015 паперу для друку та канцелярських товарів (Офісне устаткування та приладдя різне) через авторизований електронний майданчик на веб – порталі Уповноваженого органу згідно вимог Закону №922 03.04.2018 відбувся електронний аукціон.
По 4-ох лотах торги відбулися і є переможці електронного аукціону, по яких розміщено Протокол засідання тендерного комітету про визнання переможцем. Оприлюднене повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.
Але після цього помилково на один з цих 4-ох лотів було натиснуто кнопку «скасувати». Технічної можливості повернути або відмінити операцію не передбачено, але підстави для відміни закупівлі по цьому лоту відсутні.
Прохання надати пропозиції або рекомендації щодо виправлення ситуації.
Чи можливо в такому випадку провести переговорну процедуру з переможцем процедури відкритих торгів по випадково скасованому лоту та укласти договір для його публікації, а в протоколі описати про технічну помилку і прийняття такого рішення?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічні за змістом питання надано відповіді у запитах 94/2016 та 82/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b6a5f7f9-c28d-47e9-a028-d5f1ba23d8a3&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=06e168a1-038f-4292-96ca-34be3ca4d7da&lang=uk-UA
Поряд з цим питання застосування переговорної процедури закупівлі розглянуто в листі від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 "Щодо застосування переговорної процедури”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=8&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|