|
|
08.07.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до ст 8 закону України "Про відчуження земельних ділянок, інших обєктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності" райдержадміністрація приймає рішення про викуп земельних ділянок, інших обєктів нерухомого майна, що на них розміщені, для будівництва автомобільної дороги державного значення Н-31Дніпро-Царичанка-Кобеляки-Решетилівка. Згідно статті 12 цього закону викуп здійснюється шляхом укладення договору купівлі-продажу,що підлягає нотаріальному посвідченню.Рішення РДА приймається на підставі клопотання Служби автомобільних доріг у Полтавській області. Чи є нотаріальна послуга - вчинення приватним або державним нотаріусом дій по посвідченню договору предметом публічних закупівель? Чи необхідно РДА укладати договір з приватним нотаріусом про надання нотаріальних послуг на підставі дендерних закупівель? Складовою нотаріальної послуги є державне посвідчення права власності, сплата державного мита, оплата за пошук в державному реєстрі речових прав, за бланки та платні послуги приватного нотаріуса. Оплата нотаріальних послуг здійснюється по КЕКВ 2240.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запитах 208/2020 та 893/2020 за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=97fc3d57-a239-4b1b-9915-a339d0c4ba3f&lang=uk-UA, https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=db1e34e6-12a5-4cab-a61c-14556361beda&lang=uk-UA
|
|
|
08.07.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
У зв’язку із набранням чинності Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” (далі - нова редакція Закону) від 19.09.2019 № 114-ІХ та введенням його в дію 19.04.2020, просимо надати роз’яснення з наступного питання.
Департамент сім’ї, молоді та спорту Луцької міської ради є виконавчим органом Луцької міської ради, який сприяє реалізації державної політики з питань сім’ї, молоді, фізичної культури та спорту в місті Луцьку.
Одним з напрямків діяльності Департаменту є забезпечення постійної співпраці Луцької міської ради з молодіжними, дитячими та спортивними громадськими організаціями, органами студентського самоврядування Луцької міської територіальної громади.
Протягом року до Департаменту звертаються численні громадські організації за підтримкою заходів, які вони планують провести.
Департамент, як розпорядник державних коштів, з метою підтримання діяльності таких громадських організацій закуповує товари/послуги (нагородна атрибутика, канцтовари, поліграфічні послуги, послуги з організації харчування ), які необхідні для проведення вищезазначених заходів.
Спрогнозувати кількість громадських організацій, які звернуться до Департаменту та кількість заходів, що будуть проведені протягом року фактично є неможливим. Враховуючи вищевикладене, Департамент за практикою, що склалась протягом останніх років, закуповував товари/послуги для кожного заходу окремо.
У зв’язку з затвердженням нового порядку визначення предмета закупівлі, відповідно до Наказу Мінекономрозвитку № 708 від 15.04.2020 (надалі Наказ), чи може Департамент надалі проводити закупівлі окремо для кожного заходу місцевого рівня, відповідно до п. п. 6, 15 Наказу.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі розміщено лист від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників” за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06
Відповідно до пункту 11 частини першої статті 1 Закону замовники - суб’єкти, визначені згідно із статтею 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону.
Так, статтею 2 Закону визначено поняття замовників та категоризацію замовників.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 2 Закону юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями (крім тих, які визначені у пунктах 1 і 2 цієї частини) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків;
Разом з тим відповідно до пункту 38 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України одержувач бюджетних коштів - суб'єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі – Порядок).
Так, згідно з пунктом 3 розділу І Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.
|
|
|
07.07.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Управлінням економіки частково відшкодовуються витрати участі товаровиробників у ярмарково-виставкових заходах з міського бюджету. Перелік таких товаровиробників затверджується рішенням виконавчого комітету міської ради із зазначеням суми відшкодування. Укладається договір на таке часткове відшкодування, реєструється юридичне зобов'язання за КЕКВ 2240. Чи є предметом закупівлі часткове відшкодування участі у ярмарково-виставкових заходах з міського бюджету (так вказується предмет договору) і чи взагалі потрібно оприлюднювати такі договори в Прозорро, застосовувати певні коди ДК?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F10639-06 розміщено лист від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 “Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі”, в якому розглянуто питання видатків замовника, які здійснюються як відшкодування (компенсація) витрат.
Поряд з цим, зазначаємо, що позиція Міністерства з цього питання залишилась незмінною.
|
|
|
07.07.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно п. 3 Порядку визначення предмета закупівлі, Предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.
Питання: Чи може визначатися предмет закупівлі за четвертою цифрою «0»? Наприклад - 22600000-6 – Чорнила, чи обов’язково в такому випадку застосовувати наступний код 22610000-9 - Друкарська фарба.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи пункт 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі (товари, роботи чи послуги), визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі - Порядок).
Згідно з пунктом 3 розділу І "Загальні положення". предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.
Так, словник базується на системі кодів, що мають ієрархічну структуру і складаються з дев’яти цифр. Код складається з 8 цифр.
Предмет закупівлі товарів і послуг згідно з Порядком має визначатися за показником четвертої цифри, тобто за класом. Клас вказають перші чотири цифри (XXXX0000-Y). Натомість перші три цифри визначають групу (XXX00000-Y). При закупівлі лікарських засобів предмет закупівлі визначається замовником саме за групою.
Цифра "0" при визначенні за показником четвертої цифри цього словника розміщується 5-8 цифрами коду. У разі якщо цифра "0" стоїть четвертою цифрою у коді, то значущими є перші три цифри, які означають показник третьої цифри - групу, а не клас.
У разі якщо предмет закупівлі не має в ієрархічній структурі Єдиного закупівельного словника відповідного Порядку коду, у електронній системі закупівель технічно реалізована можливість обрання замовником показника "99999999-9 - Не визначено".
При цьому зазначаємо, що наразі Мінекономіки готує узагальнені відповіді, зокрема щодо визначення предмета закупівлі та оприлюднення інформації про закупівлю, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
|
|
|
03.07.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день. Нам необхідно закупити лічильник тепла з установкою. Вартість закупівлі – до 50 000 грн.
Відповідно п. 5 розділу ІІ Наказу МЕРІТУ № 454 від 17.03.16 р., «Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі» «Якщо під час здійснення замовником закупівлі товарів передбачається також закупівля послуги (послуг), пов'язаної (пов'язаних) з поставкою товарів (зокрема послуги з транспортування, установки, монтажу, наладки, інсталяції програмного забезпечення, навчання персоналу тощо), предметом закупівлі в такому разі є товари за умови, що вартість такої послуги (таких послуг) не перевищує вартості самих товарів».
Дію даного наказу скасовано. В редакції нового наказу № 708 від 15.04.20 р. ця норма чомусь відсутня.
Що нам потрібно робити? Чи тепер необхідно укласти договір на закупівлю послуг із встановлення лічильника, а в кошторисі просто вказати вартість лічильника? Чи потрібно укладати два окремі договори?
Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 затверджено Порядок визначення предмета закупівлі (далі – Порядок).
Відповідно до пункту 3 розділу І “Загальні положення” Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 та 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного показника.
При цьому, виходячи зі змісту пункту 34 частини першої статті 1 Закону, до товарів також можуть належать послуги, пов'язані з постачанням товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів.
Отже, замовник визначає предмет закупівлі самостійно з дотриманням вимог Закону та Порядку.
|