|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюється суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону.
Відповідно до статті 6 Закону якщо міжнародним договором України, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України, передбачено інший порядок закупівлі, ніж визначений цим Законом, застосовуються положення міжнародного договору України, з урахуванням принципів, встановлених у частині першій статті 5 цього Закону.
Закупівля товарів, робіт і послуг за кошти кредитів, позик, грантів, що надані відповідно до міжнародних договорів України Міжнародним банком реконструкції та розвитку, Міжнародною фінансовою корпорацією, Багатостороннім агентством з гарантування інвестицій, Міжнародною асоціацією розвитку, Європейським банком реконструкції та розвитку, Європейським інвестиційним банком, Північним інвестиційним банком, а також іншими міжнародними валютно-кредитними організаціями, здійснюється згідно з правилами і процедурами, встановленими цими організаціями з урахуванням принципів, встановлених у частині першій статті 5 цього Закону, а в разі невстановлення таких правил і процедур - відповідно до цього Закону, а також з урахуванням встановлених законом вимог щодо ступеня локалізації виробництва.
Закупівля товарів, робіт і послуг на умовах співфінансування в рамках проектів, що реалізуються за рахунок кредитів, позик, грантів організацій, зазначених у частині другій цієї статті, здійснюється згідно з правилами і процедурами, встановленими цими організаціями, а в разі невстановлення таких правил і процедур - відповідно до цього Закону.
Поряд з цим, з 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята на виконання вимог Закону.
Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.
Відповідно до пункту 3 Особливостей закупівля товарів (робіт, послуг) за кошти кредитів (позик, грантів), що надані відповідно до міжнародних договорів України Міжнародним банком реконструкції та розвитку, Міжнародною фінансовою корпорацією, Багатостороннім агентством з гарантування інвестицій, Міжнародною асоціацією розвитку, Європейським банком реконструкції та розвитку, Європейським інвестиційним банком, Північним інвестиційним банком, а також іншими міжнародними валютно-кредитними організаціями, що здійснюється згідно з правилами і процедурами, встановленими цими організаціями, якими передбачається можливість застосування законодавства України у сфері публічних закупівель, може здійснюватися відповідно до цих особливостей з урахуванням додаткових вимог і умов, схвалених відповідною організацією, зокрема у спеціальному процедурному посібнику щодо відповідного кредиту (позики, гранту), наданого згідно з міжнародним договором.
Таким чином, у разі якщо міжнародним договором України, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України, передбачено інший порядок закупівлі, ніж визначений цим Законом, то застосовуються положення міжнародного договору України.
Водночас згідно з статтею 1 Закону публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. При цьому згідно Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Поряд з цим, перелік випадків, на які не поширюється дія Закону для замовників визначений у частині п'ятій статті 3 Закону. Так, відповідно до пункту 13 частини п'ятої статті 3 Закону дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є зокрема послуги фінансових установ щодо надання кредитів.
Отже, у разі якщо замовником передбачена безпосередньо закупівля послуг фінансових установ щодо надання кредитів, така закупівля здійснюється без проведення процедур закупівель, передбачених Законом.
В інших випадках у разі необхідності придбання замовник здійснює закупівлю відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, в залежності від очікуваної вартості предмета закупівлі.
При цьому перелік випадків, коли придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару, наведено у пункті 13 Особливостей.
У разі укладення договору про закупівлю відповідно до цього пункту замовник разом із звітом про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, оприлюднює в електронній системі закупівель договір про закупівлю та додатки до нього, а також обґрунтування підстави для здійснення замовником закупівлі відповідно до цього пункту. Обґрунтування у формі розпорядчого рішення замовника або іншого документа готується уповноваженою особою або іншою службовою (посадовою) особою замовника та погоджується (затверджується) керівником замовника або іншою особою, визначеною керівником замовника.
Разом з тим будь-які рішення щодо закупівель приймаються замовниками самостійно та з дотриманням вимог законодавства в цілому.
|
|
Шановні колеги!
Відповідно до статті 9 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) просимо надати роз’яснення щодо можливості оголошення повторної закупівлі в ситуації, коли за результатами попередньої процедури вже укладено договір, але підрядник фактично не виконує свої зобов’язання (не надає послуги).
В результаті проведення відкритих торгів із закупівлі послуг переможцем Читати далібуло визнано підприємство, яке фактично не може надати послуги, передбачені договором. Договір про надання послуг був укладений таким чином, що одностороннє його розірвання займає тривалий час, що ставить під загрозу виробничі процеси на підприємстві. З метою забезпечення безперебійного функціонування підприємства і недопущення економічних збитків представники виробничих відділів запропонували розглянути доцільність повторного оголошення закупівлі за тим самим предметом без очікування формального розірвання договору.
Закон не містить прямої заборони на оголошення закупівлі за тим самим предметом, а обґрунтоване повідомлення про потребу в оголошенні закупівлі, направлене до відділу закупівель відділом-ініціатором після виявлення перших ознак невиконання договору підрядником, може розглядатися як підстава для організації нової закупівлі.
Водночас ми не можемо ігнорувати ризики того, що органи, які здійснюють нагляд за дотриманням законодавства у сфері закупівель, можуть трактувати такі дії як порушення принципів здійснення публічних закупівель, передбачених статтею 5 Закону (принципи максимальної економії, ефективності та пропорційності, недискримінації учасників і рівного ставлення до них), що може призвести до несприятливих наслідків для підприємства та уповноважених осіб замовника.
Наразі нами не виявлено достатньої практики органів, що здійснюють нагляд за дотриманням законодавства у сфері закупівель, а також офіційних роз’яснень уповноваженого органу для формування однозначної позиції з даного питання.
У зв’язку з викладеним просимо надати аргументовану відповідь на такі питання:
Чи передбачено законодавством України право замовника оголосити нову процедуру закупівлі за тим самим предметом закупівлі за відсутності формального розірвання чинного договору?
Як, на Вашу думку, має діяти закупівельник у разі надходження потреби в оголошенні такої закупівлі:
Який правовий механізм відмови від початку процедури закупівлі може застосувати уповноважена особа у разі, якщо організація такої закупівлі порушує законодавство України?
За умови, що проведення такого роду закупівлі не заборонено, які документи повинні бути долучені до обґрунтування закупівлі (наприклад, копії листів-претензій, висновки служби безпеки підприємства, доповідні записки відділу, що забезпечують претензійно-позовну роботу, тощо)?
Будемо вдячні за надану консультацію.
Згорнути |