|
09.01.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Міністерство економіки України
Щодо закупівлі електроенергії
для гуртожитків Університету
Звертаємося до вас з проханням надати роз’яснення щодо закупівлі електричної енергії для потреб гуртожитків Київського національного лінгвістичного університету (далі – КНЛУ , Університет).
Відповідно до статуту Київський КНЛУ є закладом вищої освіти, утворений у формі державної установи та належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки України – Міністерства освіти і науки України. Університет є бюджетною установою, яка фінансується за рахунок коштів державного бюджету та має закріплене майно на праві господарського відання, зокрема гуртожитки КНЛУ.
Враховуючи викладене вище чи маємо право здійснити закупівлю електричної енергії для гуртожитків КНЛУ відповідно до підпункту 5 п. 13 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 року № 1178 шляхом укладання договору з постачальником універсальної послуги?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питаня щодо укладення договору з постачальником універсальної послуги на постачання електричної енергії міститься в запиті № 763/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6b601568-7f55-4233-a46c-cb08479d0121&lang=uk-UA
|
|
02.01.2024
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Наше підприємство є виробником запропонаваного товару оборонного призначення. Прибуток за даними закупівлями не може перевищувати 25% Чи можна включати у розрахунок собівартості товару суму що припидає на брак даного товару , оскільки при виробництві товару доволі багато займає брак
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу! Відповідь на схоже питання розміщена за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=04d7cf54-81a7-42a3-a7bf-ef48e4aeb7a5&lang=uk-UA Одночасно зазначаємо, що надана відповідь Мінекономіки не встановлює норм права та носить виключно рекомендаційний та інформативний характер.
|
|
01.01.2024
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
Відповідно до Листа МЕ № 3304-04/54160-06 від 03.09.2020 р., закупівля за рахунок виділених додаткових коштів та/або перерозподілу коштів, які було заплановано на фінансування інших видатків, вважатиметься новим предметом закупівлі і вид закупівлі для такого предмету закупівлі повинен визначатись замовником з урахуванням вартісних меж визначених Законом.
Відповідно до пункту 11 Особливостей (ПКМУ 1178), "у разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково дотримується принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом, вносить інформацію про таку закупівлю до річного плану та оприлюднює відповідно до пункту 3-8 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель".
В той же час, пунктом 3-8 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону передбачено "...на період дії правового режиму воєнного стану в Україні в разі здійснення замовником закупівлі без використання електронної системи закупівель, за умови що вартість закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень, замовник оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня укладення такого договору."
Враховуючи перелічені вище обставини, просимо надати роз'яснення по таких питаннях:
1) Якщо на початку року по одному із кодів ДК 021:2015 був укладений договір на суму умовно 40000 грн. (звіт про укладення договору, відповідно, не оприлюднювався) а в другій половині року після виділення додаткового фінансування по цьому ж коду класифікатора уклався ще один договір на суму умовно 20000 грн. - чи оприлюднюється звіт про укладення договору на суму 20000 грн. (разом два договори по коду перевищують 50000 грн. але відповідно до листа МЕ це окремі предмети закупівлі!)?
2) Чи потрібно під час оприлюднення звіту про укладення договору, укладеного відповідно до пункту 11 Особливостей, прикрібляти сам файл зі сканованим договором? Це питання цікавить і для закупівель 0,00-49999,99 грн. і для закупівлеь 50000,00-99999,99 грн., оскільки неоднозначно трактуються норми пункт 3-8 Прикінцевих положень Закону, на який йде посилання у пункті 11 Особливостей.
3) Чи потрібно до договорів, оприлюднених відповідно до пункту 3-8 Прикінцевих положень Закону оприлюднювати повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та звіт про виконання договору про закупівлю, враховуючи що такі договори не є "договорами про закупівлю" в розумінні Закону?
4) Який коректний порядок оприлюднення інформації про закупівлі від 0,00 до 50000,00 грн., враховуючи той факт що пункт 11 Особливостей відсилає до пункту 3-8 Прикінцевих положень Закону закупівлі "вартість яких є меншою, ніж 100 тис. гривень" а в самому пугкті 3-8 мова йде виключно про закупівлі коли "вартість закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень"?
Крім того, цікавить також питання (нехай це буде №5) чи потрібно до договорів, оприлюднених відповідно до пункту 13 Особливостей (прямі договори по винятках) оприлюднювати повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та звіт про виконання договору про закупівлю, враховуючи що такі договори також не є "договорами про закупівлю" в розумінні Закону?
Дуже сподіваюсь на грунтовні відповіді а не на відсилки до загальних норм Закону і Особливостей, оскільки питання досить конкретні і важливі для роботи уповноваженої особи в межах норм чинного законодавства.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 28.02.2023 № 3323-04/8463-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо оприлюднення та звітування в ЕСЗ інформації про закупівлі), від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані) та у запиті № 139/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=8463 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=52d84b5d-31aa-49f2-981d-c31c8c5a9afd&lang=uk-UA
|
|
21.12.2023
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день!
Відповідно до Приміток до норм харчування військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань, затверджених Постановою КМУ від 29.03.2002 № 426 «Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту» військовослужбовці, у тому числі військовослужбовці Держспецзв’язку, які залучені до здійснення заходів із правового режиму воєнного стану забезпечуються харчуванням за рахунок держави.
Згідно підпункту 92 пункту 4 Положення про Адміністрацію Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, затвердженого Постановою КМУ від 03.09.2014 № 411, Адміністрація Держспецзв’язку відповідно до покладених на неї завдань є замовником закупівлі товарів, робіт і послуг у сфері публічних закупівель, державним замовником у сфері оборони та уповноважує територіальні органи Адміністрації Держспецзв’язку, територіальні підрозділи, Головне управління та підрозділи урядового фельд’єгерського зв’язку, заклади, установи та організації, які входять до структури Держспецзв’язку, підприємства, установи, організації, що належать до сфери управління Адміністрації Держспецзв’язку, як служби державного замовника на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів) на закупівлю товарів, робіт і послуг оборонного призначення та інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб у сфері безпеки і оборони.
Згідно Указу Президента України від 06.11.2023 № 734/2023 воєнний стан продовжено до 14 лютого 2024 року.
Розпорядником коштів (Адміністрацією Держспецзв’язку) 19.12.2023 виділено Управлінню Держспецзв’язку в Чернігівській області на харчування 374400,00 грн (більше 200 000,00 грн). Враховуючи попередні закупівлі послуг з харчування, Управлінню Держспецзв’язку в Чернігівській області вказаних коштів повинно вистачити на 260 діб, з розрахунку 1440,00 грн на 8 військовослужбовців на добу.
Відповідно до Постанови КМУ № 1275 від 11 листопада 2022 року тривалість відкритих торгів буде не менше 13 діб, спрощеної закупівлі – не менше 7 діб. Строк дії поточного договору на закупівлю послуг з харчування закінчується 31.12.2023.
Враховуючи викладене, а також те, що період проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі не дозволяє вчасно закупити вказані послуги, просимо роз’яснити у який спосіб (процедура закупівель, спрощена закупівля, закупівля без використання електронної системи) та на який період (до кінця воєнного стану, до кінця 2024 року чи на 260 діб) Управлінню Держспецзв’язку в Чернігівській області необхідно проводити закупівлю послуг з харчування.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу! Відповідно до статті 30 Закону України “Про оборонні закупівлі”, абзацу сьомого підпункту 1 пункту 3 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України від 24 лютого 2023 р. № 2958-IX “Про внесення змін до Закону України “Про оборонні закупівлі” щодо запровадження прозорості в оборонних закупівлях (крім відомостей про закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю) із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні” Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 1275 "Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану" (далі – Особливості 1275). Пунктами 8 та 9 Особливостей 1275 встановлено порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану. Зокрема пунктом 8 Особливостей 1275 встановлено що державні замовники здійснюють оборонні закупівлі товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, у разі коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин), у порядку проведення відкритих торгів, що визначений особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (Офіційний вісник України, 2022 р., № 84, ст. 5176), або в порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом України “Про публічні закупівлі”, в електронній системі закупівель, або в порядку відбору постачальника шляхом запиту ціни пропозицій постачальників відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 75, ст. 2407). Слід зауважити, що пунктом 9 Особливостей 1275 передбачено придбання державними замовниками товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, у разі коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин), без застосування конкурентних процедур закупівель, передбачених особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (Офіційний вісник України, 2022 р., № 84, ст. 5176), що допускається за однієї з таких умов: розрахунок ціни договору передбачає прибуток до 25 відсотків собівартості товарів, робіт та послуг, у разі коли виконавець державного контракту (договору) є виробником запропонованого товару, надавачем послуг або виконавцем робіт; якщо виконавець державного контракту (договору) не є виробником товару, він має гарантувати, що сукупний прибуток усіх суб’єктів господарювання, що були залучені в ланцюгу постачання між виробником товару і виконавцем державного контракту (договору), становить до 25 відсотків первинної собівартості товару. Собівартість товарів, робіт і послуг визначається виробником товару, надавачем послуг або виконавцем робіт на підставі стандартів бухгалтерського обліку. Виходячи із вищенаведеного, державний замовник самостійно приймає рішення щодо закупівлі, в тому числі порядку такої закупівлі товарів, робіт та послуг оборонного призначення, які закуповуються державними замовниками для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони відповідно до положень Закону України "Про оборонні закупівлі" та Особливостей 1275. Одночасно зазначаємо, що надана відповідь Мінекономіки не встановлює норм права та носить виключно рекомендаційний та інформативний характер.
|
|
06.12.2023
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день! Для нашого підприємства електричну енергію закуповує через відкриті торги ЦЗО (агрегована закупівля), яка розробила проєкт договору про закупівлю. В проєкт договору ЦЗО включила формулу на ціну за одиницю електричної енергії: Ціна за розрахунковий період = (Середньозважена ціна РДН за розрахунковий період +Тариф на передачу+ надбавка постачальника)×1.2. За умовами договору "акти приймання-передачі електричної енергії мають містити порядок розрахунку ціни за одиницю Товару за відповідний розрахунковий період відповідно до формули. Підписанням Акту приймання-передачі товару (електричної енергії) Сторони погоджують перерахунок ціни за одиницю Товару.". Тобто укладення щомісячних додаткових угод не передбачається, як і зміна загальної суми договору. Ціна в актах щомісячно змінюватиметься, за вказаною формулою згідно з пп.7 частини 19 Особливостей. Чи вважаєте ви правильним не змінювати ЗАГАЛЬНУ ЦІНУ ДОГОВОРУ при щомісячній зміні ціни за одиницю товару. Прошу відповісти по суті: правильно / не правильно. Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься в листі Мінекономіки від 08.12.2023 № 3321-04/67571-06, що додається та у запиті № 784/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=37af139c-f359-4feb-8db5-6e8a9a67a547&lang=uk-UA. Мінекономіки як Уповноважений орган у сфері публічних закупівель за результатами засідань робочої групи з опрацювання питання щодо укладення договорів про постачання електричної енергії споживачу та бюджетним установам, утвореної наказом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 23.11.2022 № 39-од, додаткових обговорень за участю уповноважених представників Комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, Міністерства енергетики України, НКРЕКП, постачальників та замовників електричної енергії розробляє проект методології щодо особливостей здійснення публічних закупівель у сфері електроенергетики на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, який включає примірну тендерну документацію на закупівлю електричної енергії та примірний проект договору про закупівлю (договір про постачання електричної енергії споживачу). Проект методології містить рекомендацію щодо порядку перегляду умов договору в частині розрахунку ціни за одиницю електричної енергії за розрахунковий період відповідно до середньозваженої ціни на ринку “на добу наперед”, тарифу на передачу електричної енергії та/або обсягів закупівлі. Примірним проектом договору про закупівлю (договір про постачання електричної енергії споживачу) передбачається щомісячне підписання сторонами і оприлюднення в електронній системі закупівель (з метою повідомлення про зміну ціни) акту приймання-передачі товару, що включає порядок зміни ціни, зокрема механізм розрахунку ціни за одиницю електричної енергії за відповідний розрахунковий період. Акт приймання-передачі товару визначається письмовою формою внесення змін до договору. Підписанням акту приймання-передачі товару уповноважені представники сторін договору погоджують розрахунок (зміну) ціни за одиницю електричної енергії за відповідний розрахунковий період. Крім того, варто зазначити, що відповідно до ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом. Статтею 184 ГК України зазначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документу, підписаного сторонами. В той же час допускається укладання господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів. Згідно статті 654 Цивільного кодексу України, зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту. Статтею 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. При цьому ч. 2 ст. 207 ЦК України визначає, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, зокрема, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Цією ж нормою не встановлюється жорстких обмежень щодо форми укладання, а навпаки надає сторонам правочину більше прав та можливостей при виборі письмової форми договору, а саме, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного зв’язку. Більш того, статті 6 ЦК України визначено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами, або ж можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. З огляду на викладене, сторони Договору можуть узгодити порядок зміни ціни за одиницю товару за відповідний розрахунковий період шляхом складання та підписання акту приймання-приймання передачі товару, тобто в письмовій формі. Водночас зазначаємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі – Особливості) на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначеним цим пунктом. Так, відповідно до підпункту 7 пункту 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку “на добу наперед”, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. Таким чином, у разі якщо відповідно до підпункту 7 пункту 19 Особливостей передбачено порядок зміни істотних умов, такий підпункт не передбачає обмеження зміни загальної ціни договору про закупівлю. Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|