|
|
10.05.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Як відомо, наразі здійснення закупівель здійснюється згідно ном Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі — Закон) з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі — Особливості).
Відповідно до пункту 34) частини 1 статті 1 Закону, товари – це продукція, об’єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов’язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів;
При цьому підпунктом 5 пункту 21 Особливостей, договір вважається нікчемним коли найменування предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником не відповідає товарам, роботам чи послугам, що фактично закуплені замовником.
У зв’язку з чим виникає питання, чи якщо замовник закуповує товар разом із супутніми послугами, вартість яких не перевищує вартості самих товарів керуючись пунктом 34) частини 1 статті 1 Закону, чи е буде укладений договір про закупівлю за наслідком такої процедури закупівлі вважається нікчемним згідно підпункту 5 пункту 21 Особливостей? Адже найменування предмета закупівлі (товару разом з послугою) із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником може не відповідати товарам та послугам, що фактично закуплені замовником?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником самостійно у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. Наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 затверджено Порядок визначення предмета закупівлі (далі – Порядок). Відповідно до пункту 3 розділу І “Загальні положення” Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 та 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного показника. При цьому, виходячи зі змісту пункту 34 частини першої статті 1 Закону, до товарів також можуть належать послуги, пов'язані з постачанням товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів. Питання щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель висвітлено в у листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06Тому, у разі якщо замовник визначає предмет закупівлі з дотриманням вимог Закону та Порядку, то це не створює неузгодженості з підпунктом 5 пункту 21 Особливостей, яким передбачено, що договір про закупівлю є нікчемним у разі, коли назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником не відповідає товарам, роботам чи послугам, що фактично закуплені замовником. |
|
|
27.04.2023
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Львівський міський територіальний центр соціального обслуговування
(надання соціальних послуг) є комунальною бюджетною установою, яка
здійснює надання соціальних послуг громадянам, які перебувають у складних життєвих обставинах і потребують сторонньої допомоги.
Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на території України» від 20.03.2020 №225 затверджено «Перелік товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на території України». Враховуючи вищевказане установою було придбано "рукавички медичні та спеціальні захисні". Згідно з Єдиним закупівельним словником ДК 021:2015 вказаному предмету відповідає код 18424300-0 Одноразові рукавички. Але вибрати для закупівлі такий код не вірно, адже предмет закупівлі, відповідно до Порядку № 708, визначається за четвертим знаком. Тому для такого товару предмет закупівлі визначається за кодом: 18420000-9: Аксесуари для одягу ДК 021:2015 Єдиного закупівельного словника.
Просимо надати роз'яснення чи вірно обраний класифікатор та його відповідний код: ДК 021:2015:18420000-9: Аксесуари для одягу до вище вказаного предмету закупівлі? Якщо не вірно обрано, чи вважатиметься це порушенням порядку визначення предмета закупівлі і яку несе за собою відповідальність?
Заздалегідь дякуємо за відповідь!
|
|
Відповідь
|
|
Так, визначення предмета закупівлі здійснюється замовником самостійно з дотриманням вимог Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708.
При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
Поряд з цим частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
Згідно з статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення порушення порядку визначення предмета закупівлі тягне за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Питання адміністративних стягнень щодо порушення законодавства про закупівлі належать до компетенції Держаудитслужби, яка відповідно до покладених на неї завдань згідно з частиною четвертою статті 7 Закону та Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
|
|
|
27.03.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно пункту 4 Порядку визначення предмета закупівлі визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі — Закон) за об’єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б. Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятий наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301. При цьому наразі ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» втратив чинність на підставі наказу Міністерства розвитку громад та територій № 281 від 01.11.2021, яким в тому числі затверджено кошторисні норми -КНУ «Настанова з визначення вартості будівництва» та КНУ «Настанова з визначення вартості проектних, науково-проектних, вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво».
Як бути замовнику при здійсненні закупівлі робіт, а саме проектно-кошторисній документації (далі -ПКД), до якої входять суми на розробку ПКД, роботи, технічний нагляд та авторський нагляд якщо вартісні межі- розробка ПКД- 100тис. грн. , роботи-1,7 млн. грн, технічний та авторський нагляд-200 тис ? Все перераховане є роботами в розумінні Закону та проводиться на одному об’єкті, при цьому закуповується окремо, спочатку розробка ПКД, потім роботи, а потім технічний та авторський нагляд.
Чи повинен замовник в такому випадку проводити окремо спочатку відкриті торги на закупівлю ПКД, потім відкриті торги на роботи, а потім відкриті торги на технічний та авторський нагляд з огляду на те, що всі зазначені роботи мають здійснюватися на одному об’єкті?
Або замовник в даному випадку виходячі з вартісних меж закупівлі укладає прямий договір про закупівлю ПКД, потім проводить відкриті торги на закупівлю робіт, та закуповує технічний та авторський нагдяд шляхом укладання прямого договору про закупівлю.
Які дії замовника в такій ситуації будуть правильними з точки зору наказу Мінекономіки №708 та державних будівельних норм?
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
07.03.2023
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Пунктом 3 розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого Наказом Мінекономіки № 708 від 15.04.2020, врегульоване питання визначення предмета закупівлі послуг з поточного ремонту.
1) Ми плануємо оголосити закупівлю послуг з поточного дрібного ремонту проїзної частини автомобільних доріг в м. Покров Дніпропетровської області (нам потрібно відремонтувати 100 доріг міста, які мають власні інвентарні номери та знаходяться на балансі комунального підприємства міста) без розробки проектної документації. На момент оголошення закупівлі нам відомий лише орієнтовний обсяг надання послуг, адже на момент здійснення самого ремонту після проведення торгів обсяг надання послуг може змінитися (наприклад, через погодні умови в зимово-весняний період).
Як правильно визначити предмет закупівлі в цьому випадку? Чи можна визначити предмет закупівлі як «Поточний дрібний ремонт проїзної частини автомобільних доріг в м. Покров Дніпропетровської області» з очікуваною вартістю поточного ремонту всіх 100 доріг міста (відповідно одне технічне завдання чи дефектний акт на загальний обсяг поточного ремонту всіх 100 доріг міста, а місце надання послуг: 53300, Україна, Дніпропетровська область, м.Покров, згідно переліку доріг комунальної власності м.Покров, що зазначені в тендерній документації)?
Приклад таких закупівель:
https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-01-27-005353-a
https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-01-31-016601-a
Або потрібно визначати предмет закупівлі послуг з поточного дрібного ремонту проїзної частини автомобільних доріг в м. Покров Дніпропетровської області за кожною дорогою окремо (відповідно буде 100 предметів закупівлі з окремими технічними завданнями), наприклад:
- «Поточний дрібний ремонт проїзної частини автомобільної дороги по вул. Вишнева в м. Покров Дніпропетровської області»
- «Поточний дрібний ремонт проїзної частини автомобільної дороги по вул. Центральна в м. Покров Дніпропетровської області» і так всі 100 доріг міста?
2) Ми плануємо оголосити закупівлю послуг з поточного ремонту внутрішньоквартальних доріг житлових будинків в м.Покров Дніпропетровської області (нам потрібно відремонтувати 20 внутрішньоквартальних доріг міста, які є комунальною власністю територіальної громади, але по ним не визначений балансоутримувач та вони не мають інвентарних номерів) без розробки проектної документації.
Як правильно визначити предмет закупівлі в цьому випадку? Чи можна визначити предмет закупівлі як «Поточний ремонт внутрішньоквартальних доріг житлових будинків в м.Покров Дніпропетровської області» з очікуваною вартістю поточного ремонту всіх 20 внутрішньоквартальних доріг міста, які потребують ремонту (відповідно одне технічне завдання чи дефектний акт на загальний обсяг поточного ремонту всіх 20 внутрішньоквартальних доріг, а місце надання послуг: 53300, Україна, Дніпропетровська область, м.Покров, згідно переліку внутрішньоквартальних доріг комунальної власності м.Покров, що зазначені в тендерній документації)?
Або потрібно визначати предмет закупівлі послуг з поточного ремонту внутрішньоквартальних доріг житлових будинків в м.Покров Дніпропетровської області за кожною внутрішньоквартальною дорогою окремо (відповідно буде 20 предметів закупівлі з окремими технічними завданнями), наприклад:
- «Поточний ремонт внутрішньоквартальної дороги житлового будинку № 35 по вул. Центральна в м.Покров Дніпропетровської області»
- «Поточний ремонт внутрішньоквартальної дороги житлового будинку № 59 по вул. Центральна в м.Покров Дніпропетровської області» і так всі 20 внутрішньоквартальних доріг міста?
Заздалегідь вдячні за відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 “Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a88 4&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06Так, визначення предмета закупівлі здійснюється замовником самостійно з дотриманням вимог Закону України “Про публічні закупівлі” та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708. Під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 червня 2014 року № 163, Відповідно до пункту 3.9 ДБН А.2.2-3:2014 “Склад та зміст проектної документації на будівництво” лінійний об’єкт інженерно-транспортної інфраструктури — наземні, надземні або підземні лінійні об’єкти для пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів, передачі електроенергії тощо. Отже, при закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається, зокрема за кожним окремим лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури. При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках. |
|
|
10.01.2023
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
п. 27 статті 1 ЗУ "Про публічні закупівлі" визначає предмет закупівлі "роботи" у тому числі як: "...роботи з будівництва об’єктів з розробленням проектної документації". В той же час п.22 статті 1 ЗУ "Про публічні закупівлі" передбачає визначення предмету закупівлі: ",,, Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку". Крім того, пунктом 13 Порядку, що затверджений наказом МІНІСТЕРСТВА РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, ТОРГІВЛІ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ від 11.06.2020 №1082 визначено : "...в окремих полях заповнюється інформація щодо...коду за показниками другої - п’ятої цифр Єдиного закупівельного словника, у разі визначення предмета закупівлі - роботи".
Враховуючи вищевикладене, та те, що роботи з будівництва та проєктування є зовсім різними предметами закупівель за кодами Єдиного закупівельного словника (ДК 021-2015), прошу пояснити яким чином, у разі закупівлі робіт з будівництва об’єктів з розробленням проектної документації, визначати предмет закупівлі, та передбачати його у плані закупівель.
|
|
Відповідь
|
|
|