Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки України

Переможцем закупівлі (без проведення електронних торгів) стала юридична особа ТОВ "Х+", Відповідно до рішення міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України визнано, що ТОВ "Х" вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, під час участі у тендерній процедурі закупівлі. ТОВ "Х" та ТОВ "Х+" мають однакових власників, засновників, директора, тобто є пов'язаними особами відповідно до п.20 ч.1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі». Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону) в разі, якщо суб’єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів тендерів. У зв’язку з вище викладеним, прошу надати інформацію, чи розповсюджується обмеження, встановлені п. 4 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» у зв’язку з притягненням ТОВ «Х» до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» на пов’язану юридичну особу - ТОВ «Х+».

Відповідь

07.02.2024

Запитання Тема: Переговорна процедура закупівлі

Розширений перегляд

363 / 400

03.10.2019 між учасником та Замовником було укладено договір про закупівлю за результатами проведення переговорної процедури закупівлі. В ході виконання договору виникла необхідність у виконанні додаткових робіт, які не були передбачені проектною документацією. Вказані додаткові роботи були виконані підрядником. В подальшому до проектної документації було внесено зміни та відкореговано проектно-кошторисну документацію з врахуванням виконаних додаткових робіт. Станом на даний час потребують розяснення з приводу того, яку редакцію Закону Про публічні закупівлі застосовувати до переговорної процедури, так як на момент укладення договору 03.10.2019 діяла інша редакція Закону (ст. 35) яка не мала виключень щодо проведення переговорної проведури. Однак, ст. 40 Закону в редакції Закону з 19.04.2020 забороняє проводити переговорну процедуру закупівлі (п.6 ч.2) у випадку необхідності закупівлі додаткових робіт у того ж виконавця, у випадку якщо основний договір не був укладений за результатами тендеру. За положеннями ст. 5 Цивільного кодексу України, Акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Однак, правовідносини із Замовником виникли в рамках договору укладеного за результатами переговорної процедури закупівлі від 03.10.2019 на підставі старої редакції Закону. Тому, просимо надати розяснення, якщо договір про закупівлю був укладений за результатами переговорної процедури закупівлі на підставі Закону в редакції чинній, до 19.04.2020 року і у замовника виникла необхідність закупити у того ж самого виконавця додаткові роботи, які невід'ємно пов'язані з основним договором (та які фактично виконані підрядником) норми Закону в якій редакції потрібно застосовувати для проведення переговорної процедури (п.6 ч.2 ст. 35 старого Закону чи п.5 ч.2 ст. 40 Закону в новій редакції)?

Відповідь

06.02.2024

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

569 / 575

Якщо державних замовник здійснює частину закупівель по постанові №1178, а іншу частину відповідно до постанови №1275. При закупівлі одного і того ж предмету закупівлі і по постанові №1178 і по постанові №1275 чи потрібно «сумувати» такі закупівлі, або зважаючи, що перелік предметів закупівель по постанові № 1275 не включається до річного плану, тому не сумується

Відповідь

Шановний користувачу!
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
На період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості 1178).
Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі це товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до пункту 14 Особливостей 1178 закупівля здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону.
Предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі - наказ № 708).
Згідно з пунктом 6 Особливостей 1178 замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної Особливостями 1178.
Водночас згідно з пунктом 15 Особливостей 1178 якщо у замовника виникла додаткова потреба (яку замовник не міг передбачити на момент здійснення закупівлі за тотожним предметом закупівлі) у здійсненні закупівлі за предметом закупівлі, закупівля за яким ним вже була здійснена у поточному році, очікувана вартість такого предмета закупівлі не додається до очікуваної вартості тотожного предмета закупівлі (тотожних предметів закупівель), закупівля яких була здійснена, замовник обирає вид закупівлі такого предмета закупівлі з урахуванням вартісних меж, визначених Особливостями 1178.
На виконання положень Закону України “Про оборонні закупівлі” Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 1275 від 11.11.2022 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану”, якою затверджено Особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі – Особливості 1275).
Відповідно до пункту 1 Особливостей 1275, ці особливості встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), (далі - державні замовники) із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану.
Слід зауважити, що відповідно до пункту 10 частини першої статті 1 Закону України “Про оборонні закупівлі” державні замовники у сфері оборони це визначені Кабінетом Міністрів України центральні органи виконавчої влади, інші державні органи, військові формування, утворені відповідно до законів України.
Перелік державних замовників у сфері оборони визначено постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2021 р. № 363 “Питання оборонних закупівель” (далі – постанова № 363).
Крім цього, постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2023 р. № 1415 “Деякі питання підвищення обороноздатності держави на період воєнного стану в Україні” визначено окремий перелік державних замовників у сфері оборони щодо закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення (товарів подвійного призначення) для будівництва фортифікаційних споруд.
Згідно з пунктом 26 частини першої статті 1 Закону України “Про оборонні закупівлі” служба державного замовника це суб’єкт господарювання, що належить до сфери управління державного замовника, або структурний підрозділ державного замовника, що уповноважується ним на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів) на закупівлю товарів, робіт і послуг оборонного призначення та інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони.
Натомість, визначення замовників, що зобов’язані здійснювати закупівлі відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» визначено статтею 2 цього Закону.
З огляду на зазначене замовники, в розумінні статті 2 Закону України “Про публічні закупівлі”, здійснюють планування та закупівлі відповідно до вимог Закону з урахуванням Особливостей 1178, а у випадку закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони державними замовниками, такі закупівлі здійснюються державними замовникам відповідно до вимог Особливостей 1275 та Закону України «Про оборонні закупівлі».
Відповідно до пункту 6 Особливостей № 1275 для планування оборонних закупівель та звітування про їх здійснення відповідно до цих особливостей, рішеннями державних замовників, що здійснюють такі закупівлі, визначаються переліки та обсяги закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони.
Щодо вартісних меж закупівель замовників за Законом України “Про публічні закупівлі” та Особливостям 1178 повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 “Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування” за посиланням https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F70997-06
Вартісні пороги застування процедур та правил оборонних закупівель визначаються Законом України “Про оборонні закупівлі” та Особливостями 1275, та відповідно для товарів та послуг така вартість дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, а для робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони у разі, коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн гривень.
Одночасно зазначаємо, що листи Міністерства не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер.

12.01.2024

Запитання Тема: Предмет закупівлі

Розширений перегляд

545 / 579

Доброго дня! Скажіть, будь ласка, виготовлення проектно-кошторисної документації на поточний ремонт дороги сумуються за четвертим знаком коду ДК чи вартісні межі визначаються за кожним об"єктом? Виготовлення проектно-кошторисної документації на поточний ремонт дороги це роботи чи послуги?

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листах від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", від 29.11.2021 № 3304-04/56247-06 "Щодо визначення предмета закупівлі робіт у зв'язку із прийняттям та затвердженням кошторисних норм України", від 03.07.2023 № 3323-04/32328-06 "Щодо здійснення закупівель", від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" та у запиті № 150/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:

https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56247-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F32328-06%C2%A0
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F70997-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e3faadbd-aac9-4170-97f2-934e61e71640&lang=uk-UA
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку
Згідно з пунктом 21 частини першої статті 1 Закону послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), лізинг, а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт, поточний ремонт з розробленням проектної документації.
Відповідно до пункту 15 Особливостей предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі - Порядок).
Згідно з пунктом 3 розділу II "Особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг" Порядку під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 червня 2014 року № 163, та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301.
Отже, предмет закупівлі визначається самостійно замовником відповідно до Порядку.
При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.

13.12.2023

Запитання Тема: Планування закупівель

Розширений перегляд

1093 / 1124

Шановні панове! Я звертаюся до вас та прошу роз’яснити чи підпадає державне підприємство під визначення Замовник у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» виходячи з наступного. Державне підприємство засноване на державній власності та належить до сфери управління відповідного Уповноваженого органу управління. Відповідно п. 2.1 Статуту, підприємство створено та діє з метою підготовки, супроводження, управління, реалізації з дотриманням вимог законодавства та в межах повноважень інвестиційних проектів, проектів, спрямованих на будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт), ремонт, модернізацію інфраструктури, об’єктів, в тому числі таких, що підтримуються міжнародними фінансовими організаціями, виконання в установленому законодавством порядку функцій замовника будівництва, а також отримання прибутку (доходу) від своєї господарської діяльності. Діяльність державного підприємства, як і інших груп управління проектами, що здійснюють супровід Проєктів, які фінансуються за кошти Міжнародних фінансових організацій регламентовано Порядком діяльності груп управління проектами економічного і соціального розвитку України, які підтримуються міжнародними фінансовими організаціями, затвердженим наказом Міністерства фінансів України, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства юстиції України від 29.10.2002 року № 905/308/550/93/5. При цьому, жодних індивідуальних актів державних органів, які б регулювали діяльність та / або покладали б конкретно на наше державне підприємство певні функції із забезпечення суспільних потреб держави або населення, немає. Крім того, вважаємо за доцільне повідомити, що єдиним джерелом доходу державного підприємства є господарсько-правовий договір із уповноваженим органом управління на надання послуг з поточного управління та супроводу Проєктів, що фінансуються Міжнародними фінансовими організаціями. Зазначений договір укладається за результатами переговорної процедури та публікується на Прозорро. З урахуванням вищенаведеного, прошу роз’яснити мені чи відноситься наше державне підприємство до Замовників у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі».

Відповідь

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію

Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів

Бази даних у сфері
технічного регулювання;

Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг

Державні закупівлі

Електронне звернення

Мапа сайту

Статистика

Що нового на сайті

Міністерство економіки України

01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2