|
|
01.12.2016
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Просимо надати роз’яснення щодо дії Закону України «Про публічні закупівлі» за наявності наступних обставин.
Балансоутримувачами мереж зовнішнього освітлення та світлофорних об’єктів є комунальні підприємства.
Вказані підприємства для забезпечення мереж зовнішнього освітлення та світлофорних об’єктів електроенергією здійснюють закупівлю електроенергії у постачальника-монополіста за переговорною процедурою.
Департамент міської ради, як розпорядник коштів відшкодовує кошти за електроенергію для мереж зовнішнього освітлення та світлофорних об’єктів.
Поясніть чи буде в даному випадку відшкодування коштів за спожиту електроенергію мережею зовнішнього освітлення та світлофорними об’єктами предметом закупівлі. Яким чином розпорядник коштів повинен проводити відшкодовання коштів за електроенергію.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
При цьому згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, який укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Таким чином, у разі якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають укладання договору про закупівлю, норми Закону, а також підзаконних нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, на здійснення таких видатків не розповсюджуються.
Поряд з цим, оскільки відповідно до абзацу другого пункту 1 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, Мінфін України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, при цьому відповідно до Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215, Державна казначейська служба України зокрема надає консультаційну допомогу учасникам бюджетного процесу з питань, що належать до компетенції казначейства, з питань здійснення відшкодування витрат рекомендуємо додатково звернутись до вищевказаних органів виконавчої влади.
|
|
|
30.11.2016
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
просимо надати рекомендації щодо зміни ціни договору відповідно до зміни індексу споживчих цін за формулою:
ЦДн=Цра*(ПВвп*ІСЦпх+ПВве*Кзце+ПВів), де:
ЦДн - ціна договору нова,
Цра - ціна за результатами аукціону,
ПВвп - питома вага вартості продуктів,
ІСЦпх - індекс споживчих цін продуктів харчування,
ПВве - питома вага вартості електроенергії,
Кзце - коефіцієнт зміни ціни на електроенергію,
ПВів - питома вага інших витрат
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 7 частини четвертої статті 36 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами у повному обсязі, крім випадків зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
Таким чином, зміна істотних умов договору про закупівлю у випадках, встановлених пунктом 7 частини четвертої статті 36 Закону, може здійснюватись у разі, якщо договором про закупівлю передбачений відповідний порядок зміни ціни.
При цьому порядок зміни ціни відповідно до змін індексу споживчих цін визначається замовником у проекті договору про закупівлю, ураховуючи вимоги пункту 7 частини другої статті 22 Закону.
У свою чергу, виходячи зі змісту статей 18 та 23 Закону, учасник процедури закупівлі, який вважає, що вимоги тендерної документації не відповідають вимогам законодавства або рішення, дії чи бездіяльність замовника щодо процедури закупівлі суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутися до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або щодо внесення змін до неї, та/або оскаржити положення тендерної документації до органу оскарження (Антимонопольного комітету України) або до суду, ураховуючи статтю 124 Конституції України.
Разом з тим умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури (частина четверта статті 36 Закону).
|
|
|
29.11.2016
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Тендерний комітет Державного закладу «Дніпропетровська медична академія МОЗ України» звертається до Вас з питанням : чи дійсно при повторному проведенні переговорної процедури закупівлі послуг з розподілу природного газу відповідно до Кодексу газорозподільних систем неможливо укласти договір, як того потребує Закон України «Про публічні закупівлі»?
Це питання з’явилось тому, що на початку 2016 р. Державним закладом «Дніпропетровська медична академія МОЗ України» було проведено переговорну процедуру закупівлі послуг з розподілу природного газу, але обсягів, зазначених в договорі ( в заяві- приєднанні) не вистачає на весь рік. Тобто необхідно проводити нову процедуру закупівлі. Відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» результатом процедури є укладання договору. Учасник переговорної процедури, Публічне акціонерне товариство «Дніпрогаз», відмовляється укладати новий договір,а пропонує підписати додаткову угоду до договору, укладеного на початку року, посилаючись на особливості укладання договорів у сфері розподілу природного газу відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» та Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП № 2494 від 30.09.2015, що суперечить Закону України «Про публічні закупівлі».
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Інформація щодо питання закупівлі природного газу та послуг з розподілу природного газу у зв’язку зі змінами, які відбулися у законодавстві, що регулює функціонування ринку природного газу, міститься в листі від 01.12.2015 № 3302-05/40083-06, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=RoziasnenniaStosovnoZastosuvanniaZakonodavstvaUSferiDerzhavnikhZakupivel.
При цьому повідомляємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз'яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок природного газу” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженому Указом Президента України від 10.09.2014 № 715.
Інформація щодо питання застосування переговорної процедури міститься в листі від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb.
При цьому за результатами проведення процедури закупівлі між замовником і учасником укладається саме договір про закупівлю, який передбачає, зокрема надання послуг або набуття права власності на товари (пункт 5 частини першої статті 1 Закону). Згідно з частиною першою статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
|
|
|
28.11.2016
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
У листопаді надійшли додаткові бюджетні кошти (180 тис.грн)на закупівлі матеріалів (металу) для ремонту даху (частина коштів - на весь дах не вистачає). Через систему оголошено закупівлю, аукціон призначено на 29 листопада. Але 28 листопада стає відомо що нам ще додатково виділяється 100 тис. грн. на закупівлю того ж товару. Що у такому випадку робити: оголошувати відкриті торги на 100 тис., оголошувати допорогову закупівлю на 100 тис., оголошувати переговорну процедуру з переможцем попередньої закупівлі (товар той же) чи придбати по прямому договору. У перших трьох випадках є ризик що через тривалість процедур кошти не будуть витрачені і повернуться в бюджет (кінець року).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповіді на питання містяться в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 “Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону” за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
28.11.2016
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
У відповідності з законом України «Про публічні закупівлі», тендерним комітетом були оголошені, проведені та двічі відмінені відкриті торги на закупівлю природного газу для опалення через відсутність достатньої кількості учасників. При цьому у вищезазначених відкритих торгах предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не відрізняються. Але внаслідок підвищення ціни на газ природний в Україні, очікувана вартість закупівлі другої процедури була збільшена.
На Вашу думку, чи правомірно в даному випадку застосування тендерним комітетом переговорної процедури закупівлі на підставі абз. 4 ч 2 ст. 35 Закону України «Про публічні закупівлі», якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Інформуємо, що відповідь на аналогіче питання міститься у запиті 16/2016, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=560633d6-ef52-4f04-9aea-c143c40b4e83&lang=uk-UA
|