|
12.08.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Мінекономрозвитку затверджено наказ 15.04.2020 N 710 "Про затвердження Переліку формальних помилок". Просимо надати відповідь чи є перелік формальних помилок, перерахований у зазначеному наказі, вичерпним? Чи може замовник у тендерній документації зазначати і інші формальні помилки, які не вказані у даному наказі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Пунктом 11 частини першої статті 9 Закону однією з основних функцій Уповноваженого органу у сфері закупівель є розроблення та затвердження переліку формальних помилок.
Так, на виконання зазначеної норми Закону Мінекономіки розроблено Перелік формальних помилок (далі – Перелік), який затверджено наказом Міністерства від 15.04.2020 № 710 “Про затвердження Переліку формальних помилок” (далі – Наказ), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.07.2020 за № 715/34998.
Разом з тим відповідно до Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 р. № 731 державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, які містять одну або більше норм, що зачіпають права, свободи, законні інтереси і стосуються обов’язків громадян та юридичних осіб, встановлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують організаційно-правовий механізм їх реалізації, або мають міжвідомчий характер, тобто є обов’язковими для інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також юридичних осіб, що не належать до сфери управління суб’єкта нормотворення.
Отже, оскільки Законом передбачено розроблення та затвердження переліку формальних помилок, який не є примірним, а Наказ є обов’язковим для органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також юридичних осіб, затверджений Перелік є вичерпним.
|
|
11.08.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. На підприємстві створено сектор з тендернех процедур для участі в закупівлях в якості Учасника. Даний сектор готує повний пакет документів для прийняття участі в закупівлях. Всі довідки, листи, пояснення готуються за підписом директора підприємства, всі копії документів також завіряються підписом директора підприємства та відповдіно потім скануються для розміщення в системі. Чи може начальник вказаного сектору після підписання директором всього пакету документів та його відсканування і розміщення в системі накласти свій кваліфікований підпис (ЕЦП) на розміщені документи (адже фактично вони вже створенні на папері переведені в цифрову форму, а не створюються окремими електронним документом)? Якщо таке можливо, то яким документом це можна оформити: наказом, дорученням, записом в посадовій інстркуції?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Повідомляємо, що на схожі за змістом питання надано відповідь у запитах № 671/2020 та 1691/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=67722804-f394-4b00-9eca-c50d483b7073&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d4b268c9-7354-499a-b6cc-f1ae51d48463&lang=uk-UA
У свою чергу, виходячи зі змісту пункту 6 частини першої статті 17 Закону, тендерна пропозиція підписується службовою (посадовою) особою учасника процедури закупівлі.
Водночас відповідно до частини третьої статті 62 Господарського кодексу України (далі – ГКУ) підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту або модельного статуту. Статтею 65 ГКУ визначено, що, управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.
Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді. Керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи.
Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.
Поряд з цим, питання представництва регулюється Главою 17 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ). Так, відповідно до статті 237 представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства (частина третя статті 237 ЦКУ).
Таким чином, у разі якщо підприємство є учасником процедури закупівлі, така особа має під час подання та підпису тендерної пропозиції дотримуватись вимог Закону з урахуванням законодавства.
|
|
10.08.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Надайте будь-ласка розяснення щодо застосування п.4
ч. 2 ст. 16 ЗУ "Про публічні закупівлі", а саме: які саме строки балансу (просимо вказати кодя рядка балансу) підприємства підтверджують його фінансову спроможність?
Чи можна говорити, що підприємство фінансово спроможне, якщо обсяг річного доходу (виручки) (код рядка балансу 2000) більше очікуваної вартості предмета закупівлі, але підприємство має збиток?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і містить відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону, зокрема один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям.
Так, відповідно до частини другої статті 16 Закону замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв, зокрема наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.
Разом з тим згідно з частиною третьою статті 16 Закону у разі встановлення кваліфікаційного критерію фінансової спроможності замовник не має права вимагати надання підтвердження обсягу річного доходу (виручки) у розмірі більшому, ніж очікувана вартість предмета закупівлі (пропорційно очікуваній вартості частини предмета закупівлі (лота) в разі поділу предмета закупівель на частини).
Отже, вимоги в тендерній документації, зокрема кваліфікаційні критерії, встановлюються замовником самостійно з дотриманням статті 16 Закону.
Тому, визначення фінансової спроможності на підставі наданих згідно вимог тендерної документації документів, здійснюється замовником самостійно з огляду на специфіку предмета закупівлі та з дотриманням мети і принципів, закріплених Законом, у конкретних випадках.
|
|
30.07.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! З урахуванням інформації, що зазначена в абзаці 28 Листа № 128-29/08-5961 від 24.04.2020 року, який АМКУ направило до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільськогго господарства України, просимо надати інформацію щодо встановлення Замовниками в тендерних документаціях до закупівель за предметом ДК 021:2015 - 09130000-9 - Нафта і дистиляти вимоги щодо наявності у учасників певної кількості (в тому числі партнерських) АЗС на яких відбувається відпуск палива за талонами єдиного зразка. В деяких випадках, щоб виконати умову щодо кількості АЗС в межах населеного пункту - учасники мають запропонувати замовнику здійснювати заправку транспорту через 2 або більше мережі АЗС.
Варто зауважити, що учасники, які здійснюють свою діяльність на умовах партнерських договорів - мають декілька партнерських АЗС різних оргових марок, які мають талони єдиного зразка на кожну АЗС партнерів ОКРЕМО.
Наявність принаймні двох видів талонів від різних мереж АЗС жодним чином не перешкоджатиме діяльності Замовника та навпаки, навіть дозволить мати гарантовану заправку транспорту на одній з АЗС, якщо інша через певні причини припинить обслуговування.
ОТЖЕ, ЧИ МОЖЕ ВВАЖАТИСЯ УМОВА ЩОДО НАЯВНОСТІ ЄДИНОГО ЗРАЗКА ТАЛОНІВ НА ДЕКІЛЬКА МЕРЕЖ АЗС ДИСКРИМІНАЦІЙНОЮ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 1025/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9cd68820-576c-4fbb-a1c7-f83e3636f64e&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
28.07.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Скажіть будь ласка, чи буде порушенням чинного законодавства, якщо Замовник у тендерній документації у розділі "Оцінка тендерної пропозиції" доповнив розділ наступним текстом: "За умови рівних цінових пропозицій тендерний комітет на своєму засідання визначає Переможця простою більшістю голосів за оцінкою якості поданих документів та технічними можливостями Учасника"? Дане доповнення здійснено у зв'язку з тим, що подібний випадок не урегульовано діючим законодавством
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону переможець процедури закупівлі – учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.
Поряд з цим пунктом 15 частини першої статті 1 Закону визначено, що найбільш економічно вигідна тендерна пропозиція/пропозиція – тендерна пропозиція/пропозиція, що визнана найкращою за результатами оцінки тендерних пропозицій/пропозицій відповідно до статті 29 цього Закону.
У свою чергу, згідно з частиною першою статті 29 Закону оцінка тендерних пропозицій/пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, шляхом застосування електронного аукціону.
|