|
|
12.03.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Шановне Міністерство! Надайте,будь ласка, роз'яснення до постанови. Чи можливе виконання капітального ремонту будинків та споруд будівельною компанією без дозволу на роботи з підвищенною небезпекою? Так як, у додатку 2 до Порядку Постанови, а саме у групі А пункт 23 зазначений "мотнаж, демонтаж та капітальний ремонт будинків, споруд..." Чи це означає, що монтаж, демонтаж та капітальний ремонт будинків та споруд відтепер належать до переліку видів робіт підвищеної небезпеки та потребують дозвілу?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Виходячи зі змісту статті 22 Закону, вимоги встановлюються в тендерній документації самостійно замовником з дотриманням законодавства в цілому, а тендерна пропозиція подається замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Поряд з цим відповідно до частини другої статті 41 Закону учасник - переможець процедури закупівлі під час укладення договору про закупівлю повинен надати, зокрема копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законом та у разі якщо про це було зазначено у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі чи вимагалося замовником під час переговорів у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
В свою чергу, Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1107 (зі змінами).
При цьому, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах зокрема промислової безпеки, охорони праці. Держпраці відповідно до покладених на нього завдань здійснює, зокрема державний нагляд (контроль) у сфері діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки та потенційно небезпечними об’єктами, з питань проведення ідентифікації та декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки, а також видає у передбачених законодавством випадках дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, контролює дотримання умов дії таких дозволів.
Тому, з питання, порушеного у запиті, пропонуємо додатково звернутись до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.
|
|
|
12.03.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до ст. 17 Закону «Про публічні закупівлі», Замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі в разі, якщо суб’єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів тендерів.
Водночас, відповідно до ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачається право на судове оскарження рішення АМКУ, в т.ч. щодо спотворення результатів тендерів. В результаті судового оскарження рішення АМКУ може бути змінене, скасоване чи визнане недійсним, в тому числі з підстав недоведення порушення. Оскарження рішення АМКУ здійснюється протягом двох місяців з дати одержання рішення суб’єктом господарювання.
При цьому на практиці навіть добросовісні учасники, щодо яких прийняте необґрунтоване рішення АМКУ, позбавляються права брати участь в закупівлях, доки рішення АМКУ не буде скасоване судом.
З огляду на зазначене, прошу надати роз’яснення щодо того:
1) З якого моменту починає діяти вищезазначена підстава для відмови в участі у процедурах закупівель?
2) Чи діє вона під час судового оскарження рішення Антимонопольного комітету України?
У випадку, якщо Уповноважений орган вважає, що вищезазначені норми статті 17 застосовуються з моменту винесення рішення АМКУ і не залежать від судового оскарження такого рішення, прошу ініціювати внесення змін до Закону, аби чітко передбачити, що дана підстава застосовується до учасників, які не оскаржили відповідне рішення в установленому законом порядку.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті №495/2018, розміщеного на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=e9d191f5-4ffe-4794-b764-a682702b608d
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
12.03.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до ч. 1 абз. 3 ст. 25 ЗУ «Про публічні закупівлі» в редакції від 02.04.2020 «Кожен учасник має право подати тільки одну тендерну пропозицію (у тому числі до визначеної в тендерній документації частини предмета закупівлі (лота). Отримана тендерна пропозиція вноситься автоматично до реєстру, форма якого встановлюється Уповноваженим органом.»
Прошу роз’яснити в якому значенні в даному випадку розуміється поняття «тендерна пропозиція»:
- Пакет документів, які подаються в складі пропозиції від окремого постачальника у систему закупівель prozorro;
- Окремий документ, що містить цінову пропозицію у складі пропозиції (пакету документів), поданої постачальником у систему закупівель prozorro (приклад такого документу додається).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 32 частини першої статті 1 Закону 32) тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Враховуючи вимоги пункту 31 статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.
Порядок подання тендерних пропозицій установлений статтею 26 Закону. Так, зокрема,тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.
Отже, інформація про ціну, є однією з складових тендерної пропозиції учасника
Водночас згідно з статтею 24 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель відповідно до статті10 цього Закону.
З огляду на викладене, щодо роз'яснення конкретної вимоги, яка встановлена у тендерній документації, слід звертатись безпосередньо до замовника.
|
|
|
11.03.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Прошу повідомити нам розмір квоти на імпорт цукру в Україну, для вирбничих потреб. На скільки квота уже вибрана? Як отримти ліценцію на ввезення цукру для виробничих потреб?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, оскільки Інформаційний ресурс Уповноваженого органу направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі, та зважаючи на те, що Ваше питання не відноситься до компетенції департаменту сфери публічних закупівель Мінекономіки, пропонуємо його надіслати як електронне звернення відповідно до Закону України “Про звернення громадян” через відповідний розділ офіційного веб-порталу Мінекономіки
(http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6b55a2e1-13c3-432e-8472 ef17adee3e3e&title=PoriadokZvernenniaGromadian), для подальшого його направлення до відповідного структурного підрозділу Мінекономіки в компетенції якого знаходиться Ваше питання.
|
|
|
11.03.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
За 2020 рік заключено договір (із змінами) на постачання газу природнього на суму 539,7 тис. грн.
У 2021 році проведено двічі відкриті торги, 26.02.2021 р. заключено угоду з новим переможцем. В січні 2021 р. була заключена додаткова угода із старим постачальником (20%) на суму 115,5 тис. грн. Як нам проплатити за лютий 2021 р.-201,5 тис. грн.? Якщо відповідно до ЗУ "Про державні закупівлі" статті 40 п.5 "вартість таких послуг повинна не перевищувати 50%", в нашому випадку перевищує.Чи можемо ми провести переговорну процедуру на суму боргу?
Друге питання:на корекційно- розвиткові послуги для дітей з особливими потребами заключено договір на проведення занять із штатними фахівцями , кошти передбачені по КЕКВ 2111, 2120. В журналі бюджутна бухгалтерія №8(680) лютий 2021р. прочитала, що такі послуги є закупівлею. В такому разі, по якому ДК 021:2015 відображати, і чи дійсно потрібно проводити закупівлю в прозоро?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо питання 1
Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
При цьому зазначаємо, що відповідь стосовно розрахунку за заборгованість міститься у запиті № 54/2019, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c8ec071f-9996-4d6c-aa76-d963a48752ea&lang=uk-UA
Щодо питання 2
Відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", розміщеного на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06.
Водночас перелік випадків, на які не поширюється дія Закону, визначений у статті 3 Закону та є вичерпним.
В інших випадках, замовник здійснює придбання товарів, робіт або послуг відповідно до вимог Закону, керуючись вартісними межами, визначеними статтею 3 Закону.
|