|
|
11.10.2016
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Головним територіальним управлінням юстиції у Хмельницькій області за результатами переговорної процедури закупівлі укладено в квітні п.р. договір з державним підприємством НАІС на закупівлю послуг щодо обробляння даних, розміщування інформації на веб-вузлах, щодо програмного застосування та інші послуги щодо забезпечення інформаційно-технологічною інфраструктурою, код Державного класифікатора продукції та послуг – 63.11.1 (ДК 021:2015 – 72315). Договором передбачено, що за кожну послугу внесення до державного реєстру даних нами сплачується 12 грн. 72 коп. В договорі прописано, що цей тариф встановлено наказом Міністерства юстиції України.
23.09.2016 Міністерством юстиції України видано наказ № 2779/5 про збільшення ціни за кожне внесення даних до Реєстру до 36,00 грн.
Договором передбачено внесення 23584 рази даних до Реєстру, за 9 місяців внесено 19029 разів даних, залишок складає 4555 разів.
Чи можна розглядати наказ Міністерства юстиції України, яким встановлено ціну за кожне внесення до державного реєстру інформації, таким, що встановлює регульований тариф в розумінні Закону Про здійснення державних закупівель?
Які можуть бути подальші дії тендерного комітету:
1. Внести зміни в договір, збільшивши його ціну, не змінюючи кількість послуг, пропорційно до залишку кількості послуг, відповідно до вимог п. 7 ч. 5 ст. 40 Закону № 1197-VII(зміна ціни договору у випадку зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, посилаючись на п. 7 Перехідних положень нового Закону № 922-VIII?
2. розірвати договір та розпочати нову закупівлю?
3. внести зміни до пункту, де прописана ціна за одну послугу, зменшивши кількість послуг, не збільшуючи ціну договору та дочекатися виконання цього договору та виплату усієї грошової суми по ньому і лише потім провести нову закупівлю?
І останнє: проводити закупівлю відповідно до процедури, визначеної Законом Про публічні закупівлі, або укласти прямий договір на допорогову суму, оскільки кошти на оплату цих послуг будуть додатковими і це вже буде новий предмет закупівлі?
Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про здійснення державних закупівель”, встановлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель розміщено листи від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” та від 07.04.2015 № 3302-05/11398-07 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю (відповідно до Закону України “Про здійснення державних закупівель”)” за посиланнями (http://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=RoziasnenniaStosovnoZastosuvanniaZakonodavstvaUSferiDerzhavnikhZakupivel та http://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=RoziasnenniaStosovnoZastosuvanniaZakonodavstvaUSferiDerzhavnikhZakupivel&pageNumber=1).
Отже, відповідно до пункту 7 частини п’ятої статті 40 Закону України “Про здійснення державних закупівель” (із змінами, внесеними згідно із Законом № 679-VIII від 15.09.2015) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами у повному обсязі, крім випадків зокрема зміни біржових котирувань, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю.
У свою чергу, основні засади цінової політики і відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення регулює Закон України “Про ціни і ціноутворення”. Умови запровадження державних регульованих цін визначені статтею 12 Закону України “Про ціни і ціноутворення”.
Таким чином, зміна істотних умов договору про закупівлю у випадках, встановлених пунктом 7 частини п’ятої статті 40 Закону України “Про здійснення державних закупівель”, може здійснюватись зокрема у разі застосування в договорі про закупівлю регульованих цін (тарифів).
У зв’язку з тим, що зміни у вищезазначеному випадку можуть відбуватися як в бік збільшення, так і в бік зменшення, ціна договору про закупівлю може змінюватися в залежності від таких змін без зміни обсягу закупівлі. Разом з тим внесення змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.
|
|
|
10.10.2016
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Двічі проводилась процедура торгів на закупівлю послуг. Торги були "Відкриті" з поділом обєкту закупівель на лоти. Перший раз торги відмінено через відсутність учасників, другий раз було оголошено процедуру закупівлі та піднято вартість послуг (по окремих лотах. Інші критерії без змін). Аукціон відбувся лише по двох із девяти лотів.
Чи має право замовник провести переговорну процедуру по лотам по яких не відбулись торги, відповідно до ст.35 Закону, якщо при другому аукціоні було піднято ціну лоту порівняно з першим, але учасники не заявились? Чи може бути піднята ціна лота від вартості закупівлі, оголошеної в тендерній документації, за переговорною процедурою?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Водночас Закон не містить обмежень щодо зміни очікуваної вартості предмета закупівлі у випадку застосування переговорної процедури закупівлі на підставі пункту 4 частини другої статті 35 Закону.
Пунктом 28 частини першої статті 1 визначено, що тендер (торги) - здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів згідно з процедурами, установленими цим Законом (крім переговорної процедури закупівлі).
При цьому замовник відміняє торги в разі подання для участі в них менше двох тендерних пропозицій (абзац пятий частини першої статті 31 Закону).
Таким чином, пунктом 4 частини другої статті 35 Закону не передбачено випадку застосування переговорної процедури у разі якщо торги відмінено частково (за лотом).
|
|
|
07.10.2016
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Підкажіть будь-ласка, чи може наша організація проводити закупівлю природного газу (як товар) за переговорною процедурою, зважаючи на те, що згідно переліку суб'єктів господарської діяльності, які мають ліцензії на постачання природного газу по Київській області є ТОВ "Київоблгаз Збут".
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Інформація щодо питання закупівлі природного газу та послуг з розподілу природного газу у зв’язку зі змінами, які відбулися у законодавстві, що регулює функціонування ринку природного газу, міститься в листі від 01.12.2015 № 3302-05/40083-06, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=RoziasnenniaStosovnoZastosuvanniaZakonodavstvaUSferiDerzhavnikhZakupivel.
При цьому згідно зі статтею 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток та виключно у разі наявності підстав, визначених у частині другій цієї статті Закону. Разом з тим вибір процедури закупівлі здійснює тендерний комітет або уповноважена особа (особи) відповідно до статті 11 Закону.
|
|
|
07.10.2016
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Після перевірки завантаженого договору про закупівлю (переговорна процедура - комунальні послуги)казначейство виявило деякі розбіжності завантаженого договору та сформованого електронною системою звіту. Казначейство відмовляється приймати договір на реєстрацію, аргументуя тим, що все повинно співпадати в договрі та в звіті. Для того щоб прийняти договір на реєстрацію казначейство вимагає внести виправлення в паперовий вигляд договору, згідно сформованого звіту, та ще раз оприлюднити сканкопію на веб-порталі Уповноваженого органу. Оскільки Законом не передбачена можливість заміни сканової копії договору та відповідний функціонал заміни документа не розроблений, казаначейство наполягає щоб зміни були оприлюднені через функцію "Робота з договором". Але такі зміни можуть бути внесені тільки у випадках, встановлених в пунктах 1-8 частини 4 статті 36 Закону. Правомірні будуть дії Замовника, якщо ми так зробимо вказавши один із пунктів, наприклад - "Заміна сторонніх показників (курсу, тарифів), хоча ми тільки створимо "нову редакцію договору"? Правомірні вимоги казначейства у цьому випадку? Який є законний шлях вирішення цієї проблеми? Дуже дякую, чекаю на відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури.
При цьому договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Так, статтею 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Крім того, статтею 36 Закону встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті Закону.
Разом з цим частиною другою статті 19 Закону передбачено, що звіт про результати проведення процедури закупівлі автоматично формується електронною системою закупівель та оприлюднюється протягом одного дня після оприлюднення замовником договору про закупівлю на веб-порталі Уповноваженого органу.
Водночас перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів визначений частиною другою статті 7 Закону.
Тому, з питань правомірності вимог відповідної казначейської служби слід звертатися до Державної казначейської служби України.
|
|
|
06.10.2016
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Підприємство-резидент України планує брати участь у тендері в складі консорціуму з іноземною компанією (нерезидентом). Даний консорціум є новоствореною юридичною особою.
Прошу Вас повідомити, чи буде враховуватися Замовником документально підтверджена інформація про відповідність кваліфікаційним критеріям, що передбачені ст. 16 Закону України «Про публічні закупівлі», що буде надана одним із учасників Консорціуму (виконавцем робіт) від імені новоствореного Консорціуму.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 16 Закону замовник вимагає від учасників подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.
Відповідно до пункту 35 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Частиною четвертою статті 118 Господарського кодексу України визначено, що об’єднання підприємств є юридичною особою.
У свою чергу, консорціум - тимчасове статутне об'єднання підприємств для досягнення його учасниками певної спільної господарської мети (реалізації цільових програм, науково-технічних, будівельних проектів тощо). Консорціум використовує кошти, якими його наділяють учасники, централізовані ресурси, виділені на фінансування відповідної програми, а також кошти, що надходять з інших джерел, в порядку, визначеному його статутом. У разі досягнення мети його створення консорціум припиняє свою діяльність (частина четверта статті 120 Господарського кодексу України).
Таким чином, у разі якщо учасником процедури закупівлі є консорціум, утворений відповідно до норм Господарського кодексу України, документальне підтвердження інформації про відповідність кваліфікаційним критеріям може бути надане консорціумом щодо відповідності таким кваліфікаційним критеріям підприємством-учасником консорціуму та консорціум має документальне підтвердження того, що у підприємства-учасника консорціуму виникнуть обов’язки щодо виконання зобов’язань перед консорціумом у разі укладення договору за результатами процедури закупівлі. Водночас така можливість має бути передбачена в тендерній документації.
|