|
|
21.06.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Бюджетна установа придбала товар на суму 3200 без пДВ, в договорі вказана ця сума, але під час створення закупівлі уповноважена особа допустила технічну помилку і в графі Остаточна пропозиція відмічено 3200 грн з пДВ. ЧПроцедура завершена, договір опубліковано. Чи не можна скасувати закупівлю і які наслідки це буде мати.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання виправлення технічних помилок, допущених замовниками при оприлюдненні інформації в електронній системі закупівель, розглянуто у запиті 82/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=06e168a1-038f-4292-96ca-34be3ca4d7da&lang=uk-UA
|
|
|
11.06.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день, прошу надати консультацію з наступних питань: 1.Яку пропозицію учасників тендеру вважати більш економічно вигідною, з пдв чи без, якщо ми (замовники торгів) є платниками пдв та маємо пряму економію в розмірі пдв, якщо визнаєм переможцем пропозицію з пдв? 2. Яке наше рішення по вибору переможця відповідатимуть принципу здійснення публічних закупівель "максимальна економія"? Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо питання 1
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема інструкцію з підготовки тендерних пропозицій, перелік критеріїв оцінки та методику оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію.
Водночас відповідно до пункту 32 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція − пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Поряд з цим згідно з частиною першою статті 26 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником).
Таким чином, учасник подає тендерну пропозицію відповідно до вимог тендерної документації, яка розробляється та затверджується замовником самостійно та з дотриманням вимог Закону.
У свою чергу, відповідно до частини першої статті 29 Закону оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, шляхом застосування електронного аукціону.
Отже, замовник самостійно встановлює перелік критеріїв оцінки та методику оцінки тендерних пропозицій в тендерній документації з дотриманням принципів, закріплених у статті 5 Закону.
Поряд з цим повідомляємо, що питання включення до очікуваної вартості закупівлі податку на додану вартість (ПДВ) розглянуто на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням https://infobox.prozorro.org/articles/yak-vigidnishe-ogolositi-zakupivlyu-z-pdv-chi-bez-pdv
Крім того, з довідковою інформацією щодо реалізації в електронній системі закупівель функціоналу щодо внесення замовником інформації про наявність/відсутність ПДВ на етапі укладання договору про закупівлю можна ознайомитись за посиланням https://www.prozorro.gov.ua/news/novij-funkcional-prozorro-elektronne-pole-pdv-v-dogovori
Щодо питання 2
Повідомляємо, що питання дотримання принципів закупівель замовниками розглянуто в листі від 01.04.2019 № 3304-04/13647-06 "Щодо етичної поведінки під час здійснення публічних закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=13647-06
|
|
|
04.06.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Просимо надати роз’яснення як діяти в наступній ситуації.
В грудні 2019 року комунальним підприємством була запланована закупівля на суму 5000000,00. грн. В річному плані джерелом фінансування було визначено — кошти від господарської діяльності підприємства.
Відповідно до річного плану було проведено тендер та укладено договір з переможцем цієї процедури закупівлі на суму 4188200,00 грн. з ПДВ.
В подальшому (в ході виконання цього договору) рішенням сесії міської ради для забезпечення функціювання підприємств, установ та організацій, що виробляють, виконують та/або надають житлово-комунальні послуги у 2020 році, було виділено з місцевого бюджету кошти в розмірі 500000,00 грн.
Відповідно до цього рішення між контрагентом та комунальним підприємством було укладено додаткову угоду про внесення змін до Договору, а саме в частині визначення джерела фінансування. Даною Додатковою угодою було визначено джерелом фінансування : кошти від господарської діяльності підприємства — 3688200,00 грн.з ПДВ та кошти з місцевого бюджету — 500000,00 грн.з ПДВ. Ця додаткова угода була підписана уповноваженими представниками Сторін, скріплена їх печатками та оприлюднена Замовником (комунальним підприємством) в установленому порядку на Офіційному порталі оприлюднення інформації про публічні закупівлі України.
Однак, Управління державної казначейської служби України, посилаючись на джерело фінансування, яке було визначено в річному плані (кошти від господарської діяльності підприємства), відмовляється брати бюджетні зобов'язання за договором та реєструвати вище визначену додаткову угоду. В свою чергу, на сьогоднішній день, функціонал авторизованих електронних майданчиків унеможливлює внесення змін до річного плану, що суперечить ст.4 Закону України “Про публічні закупівлі” (в редакції, що діяла до 19.04.2020 року) та ч. 1 ст. 4 Закону України “Про публічні закупівлі” (в чинній редакції).
Отже, просимо надати роз’яснення як діяти підприємству в такій ситуації, а також відповісти на питання щодо законності та обґрунтованості зазначених вище дій Управління державної казначейської служби України, зокрема чи є зазначене в річному плані джерело фінансування (з огляду на те, що джерело фінансування у річному плані визначалось замовником на момент, що передував проведенню відповідної процедури закупівлі та не підлягає коригуванню за результатами здійснення такої процедури) належною підставою для відмови УДКСУ у реєстрації додаткової угоди та взяття бюджетних зобов'язань за Договором.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічні відповіді міститься у запитах № 25/2016 і 512/2018 за посиланнями
http://www.me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=0641e4a3-4de3-4821-bf02-694737c50bc3
http://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d69be35c-3504-4f34-a35e-c44052f682c9&lang=uk-UA
Разом з цим, ураховуючи вимоги статті 4 та частини третьої статті 11 Закону, закупівля здійснюється відповідно до річного плану, який складає та затверджує тендерний комітет або уповноважена особа (особи), що планує закупівлі.
При цьому розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувана вартість предмета закупівлі у річному плані зазначається на момент, що передує проведенню відповідної процедури закупівлі та не потребує коригування за результатами здійснення процедури закупівлі.
Водночас перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів визначений статтею 7 Закону.
Тому, з питань правомірності вимог відповідної казначейської служби слід звертатися до Державної казначейської служби України.
|
|
|
02.06.2020
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовником проведено закупівлю природного газу (як товару) за процедурою відкритих торгів та 04.02.2020 укладено договір.
В договорі в розділі «Ціна постачання природного газу» визначено:
«3.1. Ціна природного газу за цим Договором визначається за 1000 куб. м. та на момент укладання Договору становить 4584,75 грн, у тому числі відповідно до Постанов НКРЕКП від 24.15.2019 № 3013 тариф на транспортування природного газу (у т.ч. замовлення (бронювання) потужності – 124,16 грн без ПДВ).
Таким чином, в договорі про закупівлю застосовуються регульовані ціни (тарифи).
Постановою НКРЕКП від 24.12.2019 № 3013 затверджено коефіцієнти, які враховують період замовлення потужності, що застосовуються до тарифів на послуги транспортування природного газу для внутрішніх точок входу і точок виходу в/з газотранспортної (ої) систему (и) на регуляторний період 2020-20224 роки, чим змінено тариф на транспортування природного газу.
Відповідно до порядку зміни ціни, передбаченого договором, як наслідок ціна газу у договорі має змінитися у сторону збільшення.
Оскільки зміна ціни газу викликана зміною її складової (а саме транспортування), при цьому складова, що застосовується в договорі, є регульованою, чи правомірне зазначати підставою для зміни ціни договору пункт 7 частини 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (у попередній редакції)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу розміщені листи від 11.12.2018 № 3304-04/54265-06 “Щодо розрахунку ціни на природний газ" та від 30.09.2019 № 3304-04/39989-07 "Щодо закупівлі природного газу у зв’язку зі змінами законодавства", за посиланнями:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54265-06
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F39989-07
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
|
27.05.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
8 травня 2020 р. ми уклали договір з Підрядником на ремонтні роботи ("Поточний ремонт систем опалення" Класифікація за ДК 021:2015 45330000-9 - Водопровідні та санітарно-технічні роботи )на суму 47`612.95 грн (з ПДВ) та оприлюднили на майданчику
Звіт про договір про закупівлю. Але у нас раптово виникла потреба у додатковому ремонті систем опалення по цьому ж ДК на суму 75 000,00грн .Яким чином нам провести закупівлю таких робіт з цим самим підрядником, так як він ще робить ремонт систем опалення згідно дог.від 08.05.20р.? Чи можна з ним заключити додоткову угоду чи тільки проводити все через "Спрощені закупівлі"?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповіді на питання містяться у запиті №№ 688/2020, 366/2020 та 657/2020, а також у листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", що розміщені на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8fafeca5-347f-4cb4-9cd8-9d643f628421&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=19994f0e-65ff-4cfc-96fb-dbee61c81a77&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
|