|
18.08.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Буду дуже завдячний, якщо ви дасте відповіді/коментарі на наступні запитання:
1) чи достатнім може вважатися наступне обгрунтування застосування проведення конкурсу ПРОЗОРРО у два етапи (1й – нецінова предкваліфікація, та другий, ціновий – тільки для учасників, що пройшли 1й етап) при закупівлі вуличних ЛЕД світильників та застосування приведеної ціни як критерію оцінки (питома вага нецінового критерію «потужність світильника» 30%),оскільки:
• ці вироби є технічно складними (кількість параметрів, що характерізують виріб, перевищує 25), та ці параметри ще не є стандартизованими у галузі у звязку з тим, що ЛЕД технологія є дуже новою,
• в Україні не існує постійно діючого ринку вуличних ЛЕД світильників,
• задля відповідності до вимог ДБНу обєкту освітлення (а не світильтника!, ця відповідність є обовязковою), учасники тендеру інколи намагаються надавати на тендерні конкурси зависокі потужності світильників низької якості (щоб бути конкурентними по ціні), що не відповідає принципу максимальної економії та ефективності здійснення закупівлі (Стаття 3,1 Закону про публічні закупівлі).
2) чи достатнім може вважатися наступне обгрунтування проведення саме ОКРЕМОЇ закупівлі вуличних ЛЕД світильників (а не робіт, як це робиться зараз) при проведенні проектів модернизації освітлення вулиць, доріг?:
• Вуличні ЛЕД світильники складають велику частину кошторису типового проекту роботи з модернизації (> 20 %) та мають технічно складний характер (див. вище)
Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Визначення термінів “роботи” та “товари” передбачено пунктами 22 і 32 частини першої статті 1 Закону.
Предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок).
Відповідно до абзацу другого пункту 1 розділу ІІ Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.
Згідно з розділом ІІІ Порядку визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону за об'єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 “Правила визначення вартості будівництва”, прийнятих наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 “Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт”, затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників другої – п'ятої цифр Єдиного закупівельного словника. Об’єкт будівництва – це будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси або частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури згідно з ДБН А.2.2-3-2014 “Склад та зміст проектної документації на будівництво”, затвердженого наказом Мінрегіону України від 04.06.2014 № 163.
Таким чином, у залежності від предмета закупівлі, визначеного замовником, придбання здійснюється шляхом застосування однієї з процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону для робіт і товарів окремо.
При цьому відповідно до частини сьомої статті 2 Закону замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
Відповідно до частини першої статті 33 Закону конкурентний діалог може бути застосовано замовником за таких умов:
замовник не може визначити необхідні технічні, якісні характеристики (специфікації) робіт або визначити вид послуг, і для прийняття оптимального рішення про закупівлю необхідно провести переговори з учасниками;
предметом закупівлі є консультаційні, юридичні послуги, розробка інформаційних систем, програмних продуктів, здійснення наукових досліджень, експериментів або розробок, виконання дослідно-конструкторських, будівельних робіт, визначення вимог до виконання яких потребує переговорів.
При цьому згідно з частиною третьою статті 11 Закону тендерний комітет або уповноважена особа (особи), зокрема здійснює вибір процедури закупівлі.
Таким чином, вибір процедури закупівлі здійснюється замовником самостійно.
|
|
18.08.2017
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону України “Про публічні закупівлі” (надалі - Закон) переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Виходячи із змісту даної норми, виходить, що задля отримання підстав для проведення переговорної процедури закупівлі замовник повинен:
1.Двічі відмінити тендер.
2.Обидва рази тендер повинен бути відмінений через відсутність достатньої кількості учасників.
Виключний перелік підстав для відміни торгів викладено в ч. 1 ст. 31 Закону:
Стаття 31. Відміна замовником торгів чи визнання їх такими, що не відбулися
1. Замовник відміняє торги в разі:
відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт і послуг;
неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель;
порушення порядку оприлюднення оголошення про проведення процедури закупівлі, повідомлення про намір укласти договір, передбаченого цим Законом;
подання для участі в них менше двох тендерних пропозицій, а в разі здійснення закупівлі за рамковими угодами з кількома учасниками - менше трьох пропозицій;
допущення до оцінки менше двох тендерних пропозицій, а в разі здійснення закупівлі за рамковими угодами з кількома учасниками - менше трьох пропозицій;
відхилення всіх тендерних пропозицій згідно з цим Законом.
Зміст вищевказаної статті не передбачає такої підстави для відміни торгів , як “відсутність достатньої кількості учасників”.
Прохання надати відповідь - яка з підстав для відміни замовником торгів, перелічених в ст. 31 Закону є тотожною поняттю - відсутність достатньої кількості учасників.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запитах 261/2017 та 321/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f369f9d6-d4f4-4517-9343-f1e2b8e4b944&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=102a5f36-795b-472b-bc56-51cd1d0df041&lang=uk-UA
|
|
01.08.2017
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Прошу надати відповідь на таке питання.
Замовником було проведено переговорну процедуру закупівлі на підставі п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону України “Про публічні закупівлі” – у зв’язку з тим, що процедуру відкритих торгів було двічі відмінено через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Однак, з певних причин договір про закупівлю, до початку його виконання, був достроково розірваний за згодою сторін (і ініціативи учасника). При цьому жодних поставок товару та проплат за договором на момент його (сторони не приступили до виконання договору).
Питання: чи має право замовник у даній ситуації згідно п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону повторно провести переговорну процедуру закупівлі на цій же підставі (попередньо відмінені тендери через недостатню кількість учасників). Усі вимоги до учасників, технічні, якісні і навіть кількісні характеристики предмета закупівлі, а також його очікувана вартість залишаються незмінними. Адже Закон, як неодноразово зазначали фахівці Міністерства, не вимагає, щоб відкриті торги із зазначених підставі були відмінені двічі підряд.
Чи все ж таки необхідно оголошувати нові відкриті торги, а підстава для проведення переговорної процедури згідно з п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону себе вичерпала, у зв’язку з проведеною раніше переговорною процедурою, договір за якою був розірваний до початку його виконання.
|
|
Відповідь
|
|
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності підстав, визначених у частині другій статті 35 Закону.
Вибір процедури закупівлі здійснює тендерний комітет або уповноважена особа замовника відповідно до статті 11 Закону, які несуть персональну відповідальність в частині прийнятих рішень, виходячи зі змісту статті 38 Закону.
Згідно з пунктом четвертим частини другої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Відповідно до частини третьої статті 35 Закону за результатами проведених переговорів з учасником (учасниками) замовник приймає рішення про намір укласти договір.
Разом з тим Законом не передбачено можливості повторного застосування переговорної процедури закупівлі на підставі пункту четвертого частини другої статті 35 Закону у разі розірвання договору про закупівлю, укладеного за результатами проведеної переговорної процедури закупівлі.
|
|
21.07.2017
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Департаментом містобудування та архітектури планується здійснення послуги, а саме :
1. Код 71410000-5 за ДК 021:2015 (CPV) - Послуги у сфері містобудування («Розробка Комплексної схеми транспорту міста Києва у складі інтегрованого плану розвитку транспортної інфраструктури міста Києва та його приміської зони»).
Крім того, планується проведення переговорної процедури відповідно до п. 5) ст. 35 Закону України «Про публічні закупівлі» за підставою: потреби здійснити додаткову закупівлю в того самого постачальника з метою уніфікації, стандартизації або забезпечення сумісності з наявними товарами, технологіями, роботами чи послугами, якщо заміна попереднього постачальника (виконавця робіт, надавача послуг) може призвести до несумісності або виникнення проблем технічного характеру, пов’язаних з експлуатацією та обслуговуванням.
Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) як структурний підрозділ виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звертається до Вас з прохання надати роз’яснення щодо питань, а саме:
- яка саме процедура повинна бути проведена по даній закупівлі: відкриті торги чи переговорна процедура?
- якщо можливе проведення переговорної процедури, то вкажіть підставу відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 "Щодо застосування переговорної процедури”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
21.07.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 32
Департаментом містобудування та архітектури планується здійснення послуги, а саме :
1. Код 71250000-5 за ДК 021:2015 (CPV) - Архітектурні, інженерні та геодезичні послуги («Формування (створення) векторної топографічної основи М1:500 як інформаційного ресурсу Містобудівного кадастру Києва. Розробка механізму внесення актуальних даних до IP ЄЦТО міста»).
Відповідно до інформації, наданої управлінням інженерно-транспортної інфраструктури міста Департаменту містобудування та архітектури дана послуга містить інформацію з грифом «Таємно». Крім того, головний спеціаліст з режимно-секретної роботи надав доповідну записку, де зазначається, що послуга підпадає під дію Закону України « Про державну таємницю» та наказу Служби безпеки України від 12.08.2005 № 440 «Про затвердження зводу відомостей, що становлять державну таємницю».
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі», дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є товари, роботи та послуги, закупівля яких становить державну таємницю відповідно
до Закону України «Про державну таємницю».
Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) як структурний підрозділ виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звертається до Вас з прохання надати роз’яснення щодо питань, а саме:
- чи можливо проведення процедур, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», а саме: відкриті торги, переговорна процедура та конкуретний діалог або можливе підписання прямого договору на дану послугу?
- чи встановлені заборони щодо проведення процедур, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», а саме: відкриті торги, переговорна процедура та конкуретний діалог або встановлені заборони підписання прямого договору на дану послугу?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 “Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі”, який містить вичерпну відповідь на питання щодо закупівлі товарів, робіт і послуг, закупівля яких становить державну таємницю.
|