|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації” (далі – Закон) встановлює правові та економічні засади здійснення енергосервісу для підвищення енергетичної ефективності об'єктів державної та комунальної власності.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 1 Закону енергосервіс − комплекс технічних та організаційних енергозберігаючих (енергоефективних) та інших заходів, спрямованих на скорочення замовником енергосервісу споживання та/або витрат на оплату паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг порівняно із споживанням (витратами) за відсутності таких заходів.
Об'єкт енергосервісу − будинок, будівля, споруда, їх комплекс, об'єкт та/або елемент (частина) об'єкта благоустрою населених пунктів, група будівель (споруд), комплекс (будова), які перебувають у державній або комунальній власності та щодо яких центральним органом виконавчої влади, до сфери управління якого належить замовник енергосервісу (щодо об'єктів державної власності), виконавчим органом місцевої ради або місцевим органом виконавчої влади (щодо об'єктів комунальної власності) прийнято рішення про закупівлю енергосервісу (пункт 3-1 частини першої статті 1 Закону енергосервіс).
При цьому статтею 3-1 Закону встановлено, що виконавчий орган відповідної місцевої ради або місцевий орган виконавчої влади (щодо об’єктів комунальної власності), центральний орган виконавчої влади (щодо об’єктів державної власності), до сфери управління якого належить замовник енергосервісу, мають право прийняти рішення про проведення закупівлі енергосервісу щодо окремих будівель (споруд) об’єкта енергосервісу, які перебувають в оперативному управлінні або господарському віданні різних розпорядників бюджетних коштів, визначивши відповідальним за проведення такої закупівлі одного з таких розпорядників бюджетних коштів (далі - уповноважений замовник).
Крім того, статтею 6 Закону встановлений порядок затвердження істотних умов енергосервісного договору, яким передбачено, що замовник енергосервісу не пізніше десяти днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю енергосервісу з учасником-переможцем у встановленому порядку подає на затвердження центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики (щодо об’єктів державної власності), Верховній Раді Автономної Республіки Крим, відповідній місцевій раді (щодо об’єктів комунальної власності) істотні умови енергосервісного договору, що укладатиметься ним, зазначені у пунктах 2, 4 і 5 частини другої статті 5 цього Закону. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, відповідна місцева рада затверджують або відмовляють у затвердженні відповідних істотних умов енергосервісного договору у строк, що не перевищує 60 робочих днів з дати звернення головного замовника енергосервісу щодо затвердження відповідних істотних умов енергосервісного договору.
Водночас відмова у затвердженні істотних умов енергосервісного договору з учасником процедури закупівлі центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики (щодо об’єктів державної власності), Верховною Радою Автономної Республіки Крим, відповідною місцевою радою (щодо об’єктів комунальної власності) є підставою для відміни торгів із закупівлі енергосервісу згідно статті 7 цього Закону.
У свою чергу, Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні” визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
Відповідно до абзацу п’ятнадцятого статті 1 цього Закону право комунальної власності − право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради (частина п’ята статті 16 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”).
Водночас відповідно до Положення про Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 676, Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України (Держенергоефективності) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем’єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива.
Так, Держенергоефективності відповідно до покладених на нього завдань, реалізує державно-приватне партнерство у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива; здійснює розгляд звернень громадян з питань, пов’язаних з діяльністю Держенергоефективності, а також підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління.
З огляду на викладене та ураховуючи норми Закону, з питань закупівлі енергосервісу пропонуємо додатково звернутися до Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України.
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
У свою чергу, Закон України “Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації” (далі – Закон) встановлює правові та економічні засади здійснення енергосервісу для підвищення енергетичної ефективності об'єктів державної та комунальної власності.
Відповідно до статей 2 та 3 Закону публічні закупівлі енергосервісу (далі − закупівлі енергосервісу) здійснюються за процедурами публічних закупівель у порядку, встановленому Законом України “Про публічні закупівлі” для закупівель послуг, з урахуванням особливостей, встановлених Законом. Закон застосовується до всіх замовників, які здійснюють закупівлі енергосервісу, незалежно від вартості предмета закупівлі. Закупівлі енергосервісу здійснюються шляхом застосування процедури відкритих торгів або переговорної процедури закупівлі.
|
|
Державне підприємство «Харківська державна біологічна фабрика» не є замовником в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі». Одночасно, абзацом 3 п.1 ст. 75 Господарського кодексу України передбачено, що державне підприємство, його дочірні підприємства, а також підприємства, господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків належить державному підприємству, об’єднання таких підприємств, у разі здійснення ними закупівель за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує межі, визначені частиною першою статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі", оприлюднюють на веб-порталі Уповноваженого органу, визначеного Законом України "Про публічні закупівлі", звіт про укладення договору про закупівлю товарів, робіт і послуг за кошти підприємств та інформацію про зміну його істотних умов не пізніше ніж через сім днів з дня укладення договору про закупівлю або внесення змін до нього.
Керуючись п.1 ст.7 Закону України «Про публічні закупівлі» просимо надати роз’яснення щодо вартісних меж на які є посилання в ст.75 Господарського кодексу України, це межі встановлені абзацом 1 ч.1 ст.2 Закону України «Про публічні закупівлі» яким передбачено, що цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень або вартісні межі встановлені абзацом 4 ч.1 ст.2 Закону України «Про публічні закупівлі», яким передбачено що у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.
З попередніми відповідями на аналогічні питання ми ознайомлені в зв’язку з чим просимо надати роз’ярення щодо конкретних цифр, якими слід керуватись при виконанні вимог ст.75 Господарського кодексу України.
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
У свою чергу, суб’єкти господарювання, визначені у частині першій статті 75, частині другій статті 77, частині десятій статті 78 та частині п'ятій статті 79 Господарського кодексу України у разі здійснення ними закупівель за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує межі, визначені частиною першою статті 2 Закону, оприлюднюють на веб-порталі Уповноваженого органу, визначеного Законом, зокрема звіт про укладення договору про закупівлю товарів, робіт і послуг за кошти підприємств.
При цьому Закон застосовується: до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт – 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт – 5 мільйонів гривень (частина перша статті 2 Закону).
Таким чином, вимоги абзацу третього частини першої статті 2 Закону застосовуються виключно до юридичних осіб та суб'єктів господарювання, які є замовниками у розумінні Закону та здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання.
Тому, у разі оприлюднення звіту про укладення договору про закупівлю відповідно до частини першої статті 75, частини другої статті 77, частини десятої статті 78 та частини п'ятої статті 79 Господарського кодексу України застосовуються загальні вартісні межі, що визначені абзацом другим частини першої статті 2 Закону.
|