|
11.02.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
З 19.04.2020 вводиться в дію Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону), за винятком розділу VI.
Згідно з частиною першою статті 16 нової редакції Закону Замовник вимагає від учасників ПРОЦЕДУРИ ЗАКУПІВЛІ подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.
Згідно частиною першою статті 17 нової редакції Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у ПРОЦЕДУРІ ЗАКУПІВЛІ та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі у разі наявності підстав, передбачених пунктами 1 – 13 частини першої цієї статті. Частиною другою статті 17 нової редакції Закону, встановлено, що замовник може прийняти рішення про відмову учаснику в участі у ПРОЦЕДУРІ ЗАКУПІВЛІ та може відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов'язання за раніше укладеним договором про закупівлю з цим самим замовником, що призвело до його дострокового розірвання, і було застосовано санкції у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків - протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору.
Процедурами закупівель у відповідності до статті 13 нової редакції Закону є: ВІДКРИТІ ТОРГИ; ТОРГИ З ОБМЕЖЕНОЮ УЧАСТЮ; КОНКУРЕНТНИЙ ДІАЛОГ, ПЕРЕГОВОРНА ПРОЦЕДУРА ЗАКУПІВЛІ. Водночас, згідно з пунктом 28 частини першої статті 1 цього Закону СПРОЩЕНА ЗАКУПІВЛІ – це придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону. Порядок проведення спрощеної закупівлі передбачений статтею 14 нової редакції Закону.
При цьому статтею 14 нової редакції Закону не передбачено встановлення замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі кваліфікаційних критерії та вимог, передбачених статтею 17 цього Закону, до учасників спрощеної закупівлі. Разом з тим, згідно з частиною третьою статті 14 нової редакції Закону в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі може зазначатися інша інформація.
У зв’язку з цим просимо роз’яснити, чи має право замовник під час проведення СПРОЩЕНОЇ ЗАКУПІВЛІ встановлювати в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі (або в окремому файлі) один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 нової редакції Закону, та/або вимоги до учасників про відсутність підстав, встановлених статтею 17 цього Закону, а також інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію.
У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
|
|
07.02.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Якщо була проведена переговорна процедура по електроенергії (універсальна послуга) на суму 700 000 грн. За кодом 09310000-5.
По кошторису згідно код КЕКВ 2273 розділено на дві статті витрат:
- електрична енергія- 700 000 грн.,
- відшкодування електричної енергії - 10 000 грн.
Підкажіть, чи є можливість оприлюднити звіт про укладений договір (до відшкодування електричної енергії ) чи потрібно проводити переговорну процедуру?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=15ed94a7-f4f3-44c4-85ab-407c62ce79f3&lang=uk-UA у запиті № 144/2019.
Водночас зазначаємо, що відповідь з питань видатків замовника, які здійснюються як відшкодування (компенсація) витрат міститься в листі від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 “Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F10639-06
|
|
06.02.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
З 19.04.2020 вводиться в дію Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – Закон), за винятком розділу VI.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення ПРОЦЕДУРИ ЗАКУПІВЛІ / СПРОЩЕНОЇ ЗАКУПІВЛІ та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
ПРОЦЕДУРАМИ ЗАКУПІВЕЛЬ у відповідності до статті 13 Закону є: відкриті торги; торги з обмеженою участю; конкурентний діалог, переговорна процедура закупівлі.
Згідно з пунктом 28 частини першої статті 1 Закону СПРОЩЕНА ЗАКУПІВЛЯ –це придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону. Порядок проведення спрощеної закупівлі передбачений статтею 14 Закону.
Разом з тим, частиною сьомою статті 3 Закону встановлено, що придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у випадках передбачених пунктами 1 – 8 цієї частини статті 3 Закону. При цьому, замовник обов'язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону ЗВІТ ПРО ДОГОВІР ПРО ЗАКУПІВЛЮ, УКЛАДЕНИЙ БЕЗ ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОННОЇ СИСТЕМИ ЗАКУПІВЕЛЬ.
Крім того, згідно з абзацом першим частини третьої статті 3 Закону замовник обов'язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону ЗВІТ ПРО ДОГОВІР ПРО ЗАКУПІВЛЮ, УКЛАДЕНИЙ БЕЗ ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОННОЇ СИСТЕМИ ЗАКУПІВЕЛЬ, також у разі здійснення закупівель товарів (робіт, послуг), вартість яких не перевищує 50000грн.
Таким чином, згідно з вимогами статті 3 Закону у разі придбання товарів, робіт або послуг без застосування порядку проведення спрощених закупівель – у випадках, передбачених частиною третьою та частиною сьомою цієї статті, замовник обов'язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону ЗВІТ ПРО ДОГОВІР ПРО ЗАКУПІВЛЮ, укладений без використання електронної системи закупівель. Зі змісту цих вказаних вище норм, а також назви звіту, який оприлюднюється в електронній системі закупівель згідно з пунктом 13 частини першої статті 10 Закону, – «ЗВІТ ПРО ДОГОВІР ПРО ЗАКУПІВЛЮ, укладений без використання електронної системи закупівель» – можна зробити висновок, що договір, укладений без застосування електронної системи закупівель – у випадках, передбачених частинами третьою і сьомою статті 3 Закону, також є ДОГОВОРОМ ПРО ЗАКУПІВЛЮ.
Виходячи з викладеного, просимо роз’яснити наступні питання:
1. Чи є договором про закупівлю у розмінні нової редакції Закону договір, укладений без використання електронної системи закупівель – у випадках, передбачених частиною третьою або частиною сьомою статті 3 нової редакції Закону – при укладені якого замовник повинен оприлюднити ЗВІТ ПРО ДОГОВІР ПРО ЗАКУПІВЛЮ, укладений без використання електронної системи закупівель.
2. Чи поширюються на договір, укладений без використання електронної системи закупівель – у випадках, передбачених частиною третьою або частиною сьомою статті 3 нової редакції Закону – вимоги, передбачені статтею 41 нової редакції Закону.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності з 20 жовтня 2019 року.
Щодо питання 1
Статтею 3 нової редакції Закону передбачається, що у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов'язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
При цьому звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, повинен містити інформацію визначену пунктом третім статті 3 нової редакції Закону, зокрема дату укладення та номер договору/документа (документів), що підтверджують придбання товару (товарів), робіт та послуги (послуг).
Отже, Закон не містить обмежень щодо використання замовником виду документа, який підтверджує придбання товару (товарів), робіт та послуги (послуг), вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень.
Щодо питання 2
Визначення поняття “договір про закупівлю” наведено в пункті 6 частини першої статті 1 нової редакції Закону.
Таким чином, вимоги визначені статтею 41 нової редакції Закону, застосовуються саме до договорів, які є договорами про закупівлю в розумінні нової редакції Закону.
|
|
20.01.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону № 922, переговорна процедура закупівлі застосовується замовником, як виняток, у разі якщо замовником було двічі скасовано тендер через відсутність достатньої кількості учасників. У такому разі предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
При цьому, торги може бути відмінено частково (за лотом) (абз. 9 ч. 1 ст. 31 Закону № 922).
Якщо торги відмінено частково за лотом чи можна провести на цей лот переговорну процедуру?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 35/2016, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ca3a3bef-5148-407f-bc4e-6b29ce95e0dd&lang=uk-UA
При цьому питання часткової відміни процедури закупівлі (за лотом) та укладення договору про закупівлю за лотами розглянуто в листі від 02.08.2017 № 3304-06/26774-06 "Щодо здійснення закупівель за окремими частинами предметами закупівлі (лотами)", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=26774
|
|
28.12.2019
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 11 та ч. 1 прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» від 19.09.2019 № 114-IX (далі – Закон) з 19.04.2020 за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель відповідатиме уповноважена особа, яка призначається замовником одним з визначених Законом способів.
Водночас ч. 4 прикінцевих та перехідних положень Закону установлено, що до 01.01.2022 для організації та проведення процедур закупівель замовник може утворювати тендерний комітет, який для цілей Закону № 114 визначений як – службові (посадові) та інші особи замовника, призначені відповідальними за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із Законом № 114.
Процедурами закупівлі згідно зі ст. 13 Закону є відкриті торги, торги з обмеженою участю, конкурентний діалог і переговорна процедура закупівлі.
Чи випливає з вищезазначеного, що спрощені закупівлі можуть організовуватися та проводитися виключно уповноваженою особою замовника?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності з 20 жовтня 2019 року.
Ураховуючи прикінцеві та перехідні положення розділу X, нова редакція Закону, за винятком розділу VI щодо процедури торгів з обмеженою участю, вводиться в дію з 19 квітня 2020 року.
Так, статтею 11 нової редакції Закону передбачається, що відповідальною за організацію та проведення, зокрема спрощеної закупівлі є уповноважена особа.
Визначення понять спрощеної закупівлі та уповноваженої особи наведено у пунктах 28 і 35 частини першої статті 1 нової редакції Закону відповідно. Порядок проведення спрощеної закупівлі передбачений статтею 14 нової редакції Закону.
Водночас прикінцевими та перехідними положеннями розділу Х нової редакції Закону зазначено, що до 1 січня 2022 року замовник може утворювати тендерний комітет (комітети) для організації та проведення процедур закупівель.
Процедурами закупівель у відповідності до статті 13 нової редакції Закону є: відкриті торги; торги з обмеженою участю; конкурентний діалог, переговорна процедура закупівлі.
З огляду на викладене, нова редакція Закону розмежовує, у тому числі в часі, функції уповноваженої особи і тендерного комітету в частині їх відповідальності за організацію закупівельної діяльності замовника.
Так, відповідальною за організацію та проведення спрощеної закупівлі з 19 квітня 2020 року є лише уповноважена особа.
Відповідальними за організацію та проведення процедур закупівель з 19 квітня 2020 року є уповноважена особа/тендерний комітет.
Відповідальною за організацію та проведення процедур закупівель/спрощеної закупівлі з 01 січня 2022 року є уповноважена особа.
|