|
|
12.06.2019
|
Запитання
Тема:
Відміна торгів або визнання їх такими, що не відбулись
|
Розширений перегляд
|
|
|
16.05.2019 р. Замовник (комунальне підприємство) оголошує процедури закупівлі відкриті торги на закупку будівництва (Інші завершальні будівельні роботи, код CPV за ДК 021:2015 — 45450000-6). Очікувана вартість - 86 305 981,20 грн. Кінцевий термін подання пропозицій до 03.06.2019 р. Аукціон призначено на 04.06.2019 р.
Тендерні пропозиції подало три учасника. Аукціон відбувся без пониження вартості пропозицій. Система визначила найбільш економічно вигідну пропозицію. Учасник очікує рішення. Але Замовник 07.06.2019 р. скасовує торги. Причина скасування: Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі» в разі відсутності подальшої потреби в закупівлі.
11.06.2019 р. той же самий Замовник оголошує знову ту ж саму закупівлю, на той же самий предмет закупки. Тендерна документація, її зміст, умови, додатки, зміст додатків не змінюються і залишаються таким ж самим як у закупівлі, яка скасована. Змінено тільки очікувану вартість закупівлі. Вона складає 86 009 771,00 грн. Її було зменшено на 296 210,20 грн.
Але ж станом на 07.06.2019 р. Замовник визнає відсутність подальшої потреби у даній закупівлі, а 11.06.2019 р. знову її оголошує.
Чи є такі дії Замовника порушенням чинного законодавства України?
Чи є у такого Замовника зловживання під час здійснення державних закупівель?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади
При цьому повідомляємо, що відповідь на подібне питання зазначена у запиті 187/2018 за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e896f60f-d3a8-4bc3-a2f5-f1ed862f1adb&lang=uk-UA
Разом з тим згідно з частиною другою статті 38 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.
Крім того, ураховуючи мету Закону, якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час проведення процедури закупівлі необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 3 Закону, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників.
Водночас контроль у сфері закупівель здійснюють органи, визначені у статті 7 Закону, якою встановлено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією, цим Законом та іншими законами України. Антимонопольний комітет України та Рахункова палата здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
При цьому до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій суб"єктів сфери закупівель у конкретних випадках.
|
|
|
04.06.2019
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі № 454 від 17.03.2016р. «Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі» розділ 2 част.1 абзац 2 "Предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги." Відповідно до пункту 12 частини 1 ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі» з метою недопущення порушень у сфері державних закупівель просимо Вас надати роз’яснення з таких питань:
1) Чи правильно було визначено предмет закупівлі - код ДК 021:2015: 32320000-2 — Телевізійне й аудіовізуальне обладнання (Комп`ютерне обладнання для кабінету інформатики) по закупівлі №UA-2019-05-02-000938-a, якщо у складі закупівлі планується придбати наступне обладнання:
- Персональний комп’ютер (монітор, системний блок, клавіатура, миша) 147 шт;
- Фабрика друку 16 шт;
- Комплекс інтерактивний навчальний (мультимедійний проектор, інтерактивна дошка, ноутбук) 13 шт.;
- Портативний комп’ютер учня (ноутбук) 10 шт.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас інформація щодо порядку визначення предмета закупівлі міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 "Щодо порядку визначення предмету закупівлі", розміщеному за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=%203302-06%2F3816-06
Отже, замовник визначає предмет закупівлі самостійно з дотриманням вимог Закону та Порядку.
Разом з тим повідомляємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій в конкретних випдаках.
|
|
|
24.05.2019
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Визначення предмета закупівлі послуг безоплатної вторинної правової допомоги (БВПД) здійснюється за обсягом, часом та місцем надання послуг окремо для кожного суб'єкта права на БВПД. Чи можливо в додатку до річного плану закупівель предмет закупівлі не ідентифікувати по прізвищу та ім'я по-батькові, а вказувати як "суб'єкт №1","суб'єкт №2", у зв'язку з тим, що ПІБ суб'єкту права стає відомо не на початку року, а протягом всього року(особливість роботи Центру БВПД).Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F3816-06, розміщено лист від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі”, в якому міститься інформація щодо відображення предмета закупівель в річному плані закупівель та додатку до нього.
Відповідно до пункту 15 наказу Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 визначення предмета закупівлі послуг безоплатної вторинної правової допомоги здійснюється за обсягом, часом та місцем надання послуг окремо для кожного суб'єкта права на безоплатну вторинну правову допомогу.
Разом з тим, визначення предмета закупівлі здійснюється замовником самостійно.
У свою чергу, стосовно технічних питань, у тому числі пов’язаних з реалізацією в електронній системі закупівель вимог законодавства, користувачам необхідно звертатись до ДП "Прозорро", яке визначене адміністратором електронної системи закупівель, інформація про що міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 "Щодо електронної системи закупівель", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F3810-03
|
|
|
22.05.2019
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день. Згідно із змінами до наказу від 22.03.2016 №490 у формі звіту про укладені договори відтепер є обов’язковим визначати одиницю виміру закупівлі, а саме роботи, товари чи послуги.
Відповідно, дані технічні можливості були відображені на майданчиках-партнерах ProZorro (слот «Вид предмету закупівлі»). Виникає питання. Що необхідно вибирати у цьому слоті під час оголошення відкритих торгів, або публікуванні звіту про укладені договори, у разі здійснення закупівлі відповідно до п.22 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме закупівлі інших послуг, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робі.
Як приклад - виконання робіт з проходження експертизи проекту будівництва, відповідно, предмет закупівлі визначається згідно наказу від 17.03.2016 №454 Про затвердження порядку визначення предмету закупівлі, згідно до другої – п'ятої цифри Єдиного закупівельного словника (71319000 – 7 «Експертні послуги»). У такому випадку, визначення на майданчику-партнері ProZorro у слоті виду предмету закупівлі – роботи, система інформує про не відповідність виду закупівлі коду ДК, який визначається як послуги.
Тож, що саме необхідно визначати у слоті «Вид предмету закупівлі» у разі закупівлі згідно п. 22 Закону інших послуг, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робі: «роботи» чи «послуги»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-01%2F38216-06
розміщено лист від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 "Щодо закупівлі робіт", в якому розглянуто питання віднесення супровідних роботам послуг до предмета закупівлі "роботи" у розумінні Закону та Порядку.
У свою чергу, стосовно технічних питань, у тому числі пов’язаних з реалізацією в електронній системі закупівель вимог законодавства, користувачам необхідно звертатись до ДП "Прозорро", яке визначене адміністратором електронної системи закупівель, інформація про що міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 "Щодо електронної системи закупівель", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F3810-03
|
|
|
13.05.2019
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
надати роз’яснення щодо процедури закупівлі, що забезпечить виконання вимог зазначених нормативних актів.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо питання 1
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454.
Таким чином, в залежності від предмету закупівлі товарів, робіт або послуг, визначених у порядку, встановленому Уповноваженим органом, замовник здійснює таке придбання, шляхом застосування процедур, визначених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у статті 2 Закону.
Щодо питання 2
Перелік випадків, на які не поширюється дія Закону, визначений частинами третьою та четвертою статті 2 Закону.
Так, зокрема відповідно до абзацу чотирнадцятого частини третьої статті 2 Закону дія Закону не поширюється на закупівлю у разі якщо предметом закупівлі є послуги з провадження наукової, науково-технічної діяльності, які фінансуються на конкурсній основі в порядку, визначеному статтями 49, 58 і 59 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність".
Разом з тим повідомляємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, до компетенції Мінекономрозвитку України не належить віднесення предметів закупівель до таких, що визначені у частині третій статті 2 Закону у конкретних випадках.
У свою чергу, відповідно до Положення про Міністерство освіти і науки України (далі − МОН), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 630, МОН є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності.
Тому, з питання віднесення предмету закупівлі, зазначеного у запиті, до послуг з провадження наукової, науково-технічної діяльності, які фінансуються на конкурсній основі в порядку визначеному статтями 49, 58 і 59 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", пропонуємо додатково звернутись до вищезазначеного органу виконавчої влади.
|