Звичайна версія Розмір шрифта: A A A Схема кольорів: A A A
      Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Консультації з питань публічних закупівель
В словах тільки українські літери, мінімальна довжина слова 3 символи
Пошук в тексті
Bідібрати результати за темою за тегами
Останні запити та відповіді сортувати за
Очистити
19.05.2020 Запитання      Тема: Переговорна процедура закупівлі Розширений перегляд
11777 / 12265
Абз.3 п.3 ч.7 ст.3 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачає, що придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі, якщо Читати далііснує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв’язку із розірванням договору про закупівлю з вини учасника на строк, достатній для проведення тендеру, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі про закупівлю, який розірваний з вини такого учасника. Таким чином, у цьому випадку можливе проведення переговорної процедури закупівлі. 1. Просимо роз"яснити, які випадки вважаються розірванням договору з вини учасника. 2. Чи можна кваліфікувати як розірвання договору з вини учасника наступну ситуацію: учасник, з яким укладений договір на постачання електроенергії надіслав лист про те, що він не буде виконувати договір з технічних і економічних причин і на наступний місяць ліміти не заведені. При цьому замовник висловив заперечення проти цього, оскільки договір не передбачає односторонньої відмови від договору. Проте учасник не зважає на дане заперечення і лімітів все є не завів. Чи є така обставина підставою для оголошення переговорної процедури закупівлі для укладення договору з новим постачальником в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі про закупівлю, який розірваний з вини такого учасника? 3. Чи укладається такий договір лише з постачальником останньої надії чи з будь-яким іншим постачальником? Згорнути
Відповідь
19.05.2020 Запитання      Тема: Допорогові закупівлі Розширений перегляд
7359 / 7494
3 березня 2020 року Військова частина А2183 (далі - Замовник) оголосила про проведення допорогової закупівлі послуг Код ДК021: 50660000-9 Послуги з ремонту і технічного обслуговування військових електронних систем за номером: UA-2020-03-03-002898-a. 10 березня 2020 року ДВТП «Граніт» подало свою тендерну пропозицію з урахуванням усіх вимог. 20 березня 2020 року ДВТП Читати далі«Граніт» було визнано переможцем Процедури закупівлі, що підтверджується Протоколом засідання тендерного комітету № 25/16 від 20.03.2020 р. та опубліковане Замовником Повідомлення про намір укласти договір. Тобто ДВТП «Граніт» пройшло кваліфікацію, та визнано переможцем. Згідно з діючим законодавством на момент оголошення закупівлі Замовник не мав підстав для відхилення тендерної пропозиції Переможця (п. 2, ч. 1, ст. 30 Закону України «Про публічні закупівлі» станом на 03.03.2020), оскільки ДВТП «Граніт» надало документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону України «Про публічні закупівлі» станом на 03.03.2020 та не відмовлялось від укладання договору. Однак, 24 квітня 2020 року Замовник дискваліфікував ДВТП «Граніт» на підставі Висновку 4993 військового представництва Міністерства оборони України, що підтверджується Протоколом засідання тендерного комітету № 28/19 від 24.04.2020 р. та визнав переможцем ДПВТП, пропозиція якого менш економічно вигідна ніж пропозиція ДВТП «Граніт», що підтверджується Протоколом засідання тендерного комітету № 28/20 від 24.04.2020 р. Ані в Тендерній документації, яка була опублікована Замовником, ані в діючому законодавстві України в сфері публічних закупівель, відсутні жодні вимоги щодо перевірки учасника військовим представництвом та отримання від них висновку про спроможність. До того ж, Замовник порушив строки, які передбачені для укладання Договору з переможцем, оскільки з дня визначення ДВТП «Граніт» пройшло більше 20 днів. Враховуючи положення статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» станом на 03.03.2020, в якій зазначені основні принципи закупівлі, дискваліфікація на підставі висновку військового представництва є дискримінацією, оскільки наявність такого висновку у іншого учасника не зазначено. Тобто умова застосовується тільки до одного учасника. До того ж, статус військових представництв (ВП) та їх повноваження, відповідно до законодавства, передбачають: ознайомлення з документами, матеріалами стосовно замовлень, участь та контроль якості робіт з ремонту озброєння та військової техніки (ОВТ), аналіз собівартості та перевірку якості вже на етапі надання послуг. Серед вичерпного переліку прав та повноважень (ВП), що містяться в вищезгаданому положенні немає такого повноваження як «надання висновку щодо спроможності надання послуг з ремонту», тобто Висновок на підставі, якого Замовник дискваліфікував ДВТП «Граніт» не може надаватись військовими представництвами, згідно вказаним документам. На Вимогу ДВТП «Граніт» про усунення порушень в процесі проведення закупівлі вих. від 27.04.2020 №112-23/173 щодо вказаних вище порушень, Замовник надав Відповідь вих. від 08.05.2020 № 350/174/808/370/ПС, в якому відмовив в усуненні порушень, посилаючись на висновок військового представництва. Враховуючи вищезазначене, просимо надати консультацію (роз’яснення) щодо таких питань: 1) Чи було правомірним рішення Замовника щодо дискваліфікації ДВТП «Граніт»? 2) Чи було правомірним визначення ДПВТП як переможця? 3) Чи може Замовник використовувати військові представництва для проведення перевірки учасника закупівель? 4) Чи можуть застосовуватись висновки військового представництва для кваліфікації учасника, якщо цього не було передбачено в тендерній документації та не передбачено законодавством України? 5) Яким способом ДВТП «Граніт» може захистити свої права як учасника та переможця вказаної закупівлі? Згорнути
Відповідь
19.05.2020 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
6736 / 7008
Добрий день! Підкажіть, чи може Замовник, для виконання робіт залучити субпідрядника, якого зазначив в своїй тендерній пропозиції, будучи учасником процедури закупівлі. Залучення субпідрядника планується оформити шляхом укладення прямого договору без урахування вартісних меж, встановлених Законом. Чи розповсюджується Закон України "Про публічні закупівлі" на таку закупівлю?Підкажіть Читати далібудь ласка, посилання на законодавчі документи, які підтверджують правомірність укладення прямого договору. Згорнути
Відповідь
19.05.2020 Запитання      Тема: Планування закупівель Розширений перегляд
7218 / 7341
На даний момент є потреба в закупівлі послуг на 18 000 грн. Раніше за цим самим кодом ДК вже було заключено прямий договір на 40 000 грн. Чи потрібно сумувати ціни договорів по одному коду ДК, що були заключені ДО змін до закону, та ті що потрібно провести ПІСЛЯ змін 19.04? Або навпроти, з початку дії закону ми не повинні враховувати суми, на які подписано договори раніше? Як в цьому Читати далівипадку визачити тип процедури, який не суперечить чинному законодавству? Згорнути
Відповідь
19.05.2020 Запитання      Тема: Допорогові закупівлі Розширений перегляд
7316 / 7507
До 19.04.2020 року було укладено договір на встановлення бортових каменів та ремонт дороги по вул. ... Договір на поточний ремонт вулиці, на суму 125 000 грн. З моменту укладання договору пройшло 2 місяці і в період роботи виявилось по факту що бортових каменів потрібно на 3 шт більше і додатково потрібно ще 5 кв. м. асфальтобетонного покриття. Виникла необхідність внести зміни до специфікації Читати далідо договору та збільшити суму договору та договірної ціни на 2 500 грн. Чи можливо, керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень нового Закону внести такі зміни? Згорнути
Відповідь
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України 01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2