|
|
12.02.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
На час оголошення закупівлі кошторис на 2020 рік ще не був доведений до бюджетного закладу.
Розрахунок вартості тендерної процедури проводився на підставі фактичної потреби у послузі.
Це не суперечить роз’ясненню Міністерства економіки України від 14.09.2016 року №3302-06/29640-06, згідно з яким така дія не суперечить Закону України «Про публічні закупівлі».
На завершальному етапі проведення закупівлі бюджетним закладом був отриманий затверджений у встановленому порядку кошторис.
На час укладання договору сума передбачена кошторисом на закупівлю послуг була МЕНШОЮ за суму, яку, за результатами аукціону, запропонував переможець відкритих торгів.
Саме на суму визначену кошторисом, тобто на меншу суму і був укладений договір з переможцем торгів.
В частині 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі», зазначається, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі … .
У зв'язку з тим, що вимога зазанченої вище статті закону "Про публічні закупівлі" була порушена ця закупівля потрапила під моніторинг Держаудитслужби, яка, очевидно, вимагатиме розірвання укладеного за результатми закупівлі договору.
Водночас, частиною першою статті 48 Бюджетного кодексу України визначено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами … .
Отже, підписавши договір на суму запропоновану переможцем відкритих торгів за результатами аукціону бюджетна установа порушила б вимоги Бюджетного кодексу України.
Також, договір укладений на суму, яка перевищує бюджетне призначення однозначно не був би зареєстрований Державною казначейською службою.
Звертаю увагу на те, що навіть у випадку, якщо б відразу за підписанням договору на запропоновану переможцем торгів суму була б підписана додаткова угода на зменшення суми укладеного договору, відповідно до сум доведених бюджетній установі у кошторисі, бюджетна установа б вимоги зазначеної вище статті Бюджетного кодексу України, оскільки підписавши договір вона взяла б на себе бюджетні зобов’язання, які перевищують бюджетні асигнування, а крім того б опублікувала його в системі PROZORRO.
Таким чином, між двома спеціальними актами законодавства, які регулюють правовідносини у відповідних сферах існує колізія.
У пункті 1 листа Міністерства юстиції України від 26.12.2008 року №758-0-2-08-19 «Щодо практики застосування норм права у випадку колізії» зазначається, що у разі існування неузгодженості між нормами, виданими одним і тим самим нормотворчим органом, застосовується акт, виданий пізніше. І Бюджетний кодекс України і Закон України «Про публічні закупівлі» прийняті Верховною радою України.
Разом з тим, Бюджетний Кодекс України, на час укладання договору між бюджетною установою і переможцем торгів, мав редакцію від 16 січня 2020 року, а Закон України «Про публічні закупівлі» - від 01 грудня 2019 року.
У зв’язку з цим, прошу Міністерство як уповноважений орган надати роз`яснення з цього питання.
З повагою Олександр Проценко.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання проведення процедур закупівель на наступний рік та питання зміни істотних умов договору внаслідок зменшення обсягів закупівлі розглянуто в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель” та від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=29640 та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=34307
|
|
|
12.02.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовником оголошено дві процедури закупівлі товару ДК 021:2015:44810000-1 – Фарби з однаковим бюджетом, строком поставки та оплати (ідентифікатори закупівлі UA-2020-01-24-002517-a та UA-2020-01-28-000540) на загальну суму 4 3000 000,00 грн.
Проте, у відповідності до бюджетних асигнувань Замовника у 2020 р. передбачено коштів на загальну суму 2`150`000.00 грн., річним планом закупівель Замовника у 2020 р. заплановано бюджетні витрати на закупівлю товару ДК 021:2015: 44810000-1 – Фарби на суму 2`150`000.00 грн.
Замовником вірогідно оновлено редакцію річного плану закупівель (змінено ідентифікатор плану), з метою допуску системою Прозоро одночасного оголошення та проведення другої процедури закупівлі товару, що фактично перевищує бюджетні асигнування та не передбачена планом закупівель Замовника.
Керуючись ч. 1 ст. 48 Бюджетного Кодексу України та ст. 4 Закону України «Про публічні закупівлі» Замовник має право брати на себе бюджетні зобов’язання виключно в межах таких асигнувань та оголошувати процедуру(-и) закупівель, в межах запланованих бюджетних витрат ( в цьому випадку на суму не більше 2`150`000.00 грн.).
В межах процедури закупівлі (ідентифікатор закупівлі UA-2020-01-28-000540) на майданчику було розміщено запит одним із потенційних учасників, щодо двох паралельних процедур. Замовником надано пряму відповідь, що при успішному завершені однієї з процедур, інша буде відмінена без наявної нормативно-правової підстави. При цьому, Замовник вказує на його право оголошувати декілька процедур закупівлі, за одним предметом закупівлі, на загальну суму, яка перевищує запланований розмір бюджетних асигнувань.
Не заперечуючи само по собі право Замовника оголошувати декілька процедур за одним предметом закупівлі, прошу вказати, чи є порушенням з боку Замовника оголошення двох однакових процедур, на суму більше ніж передбачено бюджетом та річним планом закупівель товарів на поточний рік, за бюджетні кошти із завідомо подальшою, безпідставною відміною однієї з процедур.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічні за змістом питання надано відповіді у запитах 453/2017 та 475/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b8e6e6c7-1fd8-4a13-8927-a05b9495c155&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e33721d8-5037-4de1-ab70-004393b3efa4&lang=uk-UA
|
|
|
12.02.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовник - Державне підприємство «Місцеві дороги Запорізької області» (далі ДП «МДЗО») звертається до Вас з питань, що стосуються укладання договору на додаткові роботи з капітального ремонту приміщення. За результатами процедури відкритих торгів ДП «МДЗО» уклало договір на капітальний ремонт приміщення від 23.12.2019 №23/12-КРЗД. Ціна договору складає 3 644 185,00 грн. В процесі виконання робіт виникла необхідність у проведенні додаткових будівельних робіт, не зазначених у початковому проекті, але які стали через непередбачувані обставини необхідними для виконання проекту, а також технічно і економічно пов’язані з головним (первинним) договором. Очікувана вартість додаткових робіт не перевищує 50 відсотків вартості головного (первинного) договору, та є меншою ніж 1,5 млн. грн. Згідно з чинним законодавством у сфері будівництва, зокрема порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, для визначення остаточної вартості додаткових робіт необхідно здійснити експертизу кошторисної частини проекту будівництва. З урахуванням вищезазначеного та вимог чинного законодавства у сфері публічних закупівель, просимо роз’яснити, чи має право ДП «МДЗО» у договорі на виконання додаткових робіт з капітального ремонту приміщення, який буде укладатися після проведення експертизи кошторисної частини проекту будівництва, передбачити відповідно до п.3 ст.631 Цивільного Кодексу України, що умови цього договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до його укладання.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання міститься у запиті 500/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2c71b1e5-5e1e-46a1-b7fa-7c3aa92a651c&lang=uk-UA
|
|
|
11.02.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
З 19.04.2020 вводиться в дію Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону), за винятком розділу VI.
Згідно з частиною першою статті 16 нової редакції Закону Замовник вимагає від учасників ПРОЦЕДУРИ ЗАКУПІВЛІ подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.
Згідно частиною першою статті 17 нової редакції Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у ПРОЦЕДУРІ ЗАКУПІВЛІ та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі у разі наявності підстав, передбачених пунктами 1 – 13 частини першої цієї статті. Частиною другою статті 17 нової редакції Закону, встановлено, що замовник може прийняти рішення про відмову учаснику в участі у ПРОЦЕДУРІ ЗАКУПІВЛІ та може відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов'язання за раніше укладеним договором про закупівлю з цим самим замовником, що призвело до його дострокового розірвання, і було застосовано санкції у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків - протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору.
Процедурами закупівель у відповідності до статті 13 нової редакції Закону є: ВІДКРИТІ ТОРГИ; ТОРГИ З ОБМЕЖЕНОЮ УЧАСТЮ; КОНКУРЕНТНИЙ ДІАЛОГ, ПЕРЕГОВОРНА ПРОЦЕДУРА ЗАКУПІВЛІ. Водночас, згідно з пунктом 28 частини першої статті 1 цього Закону СПРОЩЕНА ЗАКУПІВЛІ – це придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону. Порядок проведення спрощеної закупівлі передбачений статтею 14 нової редакції Закону.
При цьому статтею 14 нової редакції Закону не передбачено встановлення замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі кваліфікаційних критерії та вимог, передбачених статтею 17 цього Закону, до учасників спрощеної закупівлі. Разом з тим, згідно з частиною третьою статті 14 нової редакції Закону в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі може зазначатися інша інформація.
У зв’язку з цим просимо роз’яснити, чи має право замовник під час проведення СПРОЩЕНОЇ ЗАКУПІВЛІ встановлювати в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі (або в окремому файлі) один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 нової редакції Закону, та/або вимоги до учасників про відсутність підстав, встановлених статтею 17 цього Закону, а також інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію.
У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
|
|
|
10.02.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня,скажіть будь-ласка,як занести в річний план закупівлю,молочні продукти,якщо це річний договір на загальну суму 155000 грн.і в специфікації перелік продуктів (молоко,масло,кефір),які мають різні коди ДК.,але постачальник відмовляється їх ділити на окремі договори,тому що невеликі суми і проплачується такий договір частинами по накладних.Як занести в план щоб зробити звіт про укладений договір?Дякую.y
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Форми документів у сфері публічних закупівель затверджені наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” (далі – Наказ).
Відповідно до абзацу третього пункту 2 Наказу додаток до річного плану закупівель, до якого вноситься інформація про закупівлі, очікувана вартість яких не перевищує сум, зазначених в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, складається за формою річного плану закупівель шляхом заповнення відповідних полів в системі. Так, формою річного плану передбачено такі поля як, конкретна назва предмета закупівлі та коди та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі (за наявності). Поряд з цим, у запиті 701/2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bf3c77e7-18bb-47e6-b574-2254d728f424&lang=uk-UA міститься інформація, що замовник може укласти як декілька, так і один договір, предметом договору за яким виступатимуть різні предмети закупівлі у розумінні Закону та Порядку, та вартість яких окремо менше вартісних меж, встановлених Законом.
У свою чергу, з питань технічної реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства у сфері публічних закупівель необхідно звертатись до ДП “ПРОЗОРРО”, як адміністратора системи.
|