|
16.07.2019
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
Начальник хоче покласти на тендерний комітет повноваження щодо відбору контрагентів для укладення договорів без застосування ЕСЗ та на суми до 50 тисяч грн. Натомість тендерний комітет проти, вказуючи на те, що займається лише закупівлями із застосуванням ЕСЗ. Чи можна наказом начальника про затвердження положення про тендерний комітет, покласти на ТК функції відбору контрагентів для укладання договорів без застосування ЕСЗ та на суми до 50 тисяч грн.?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Виходячи зі змісту частини першої статті 11 Закону замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб) для організації та проведення процедур закупівель. До тендерного комітету належать службові (посадові) та інші особи замовника, призначені відповідальними за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із цим Законом (пункт 31 частини першої статті 1 Закону).
Примірне положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) затверджено наказом Мінекономрозвитку України від 30.03.2016 № 557 (далі –Примірне положення).
Отже, Законом та Примірним положенням не передбачено повноважень тендерного комітету щодо проведення допорогових закупівель.
Водночас повідомляємо, що питання визначення осіб, відповідальних за проведення допорогових закупівель, розглянуто в листі від 30.09.2016 №3302-06/31462-06 "Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань публічних закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=31462
При цьому, ураховуючи, що метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель та створення конкурентного середовища, керуючись абзацом сьомим статті 2 Закону, яка забороняє умисний поділ предмета закупівлі та дотримуючись принципів здійснення закупівель, визначених статтею 3 Закону, замовник має визначати предмет закупівлі у відповідності до Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454. Так, предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749, за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.
|
|
10.07.2019
|
Запитання
Тема:
Відміна торгів або визнання їх такими, що не відбулись
|
Розширений перегляд
|
|
два рази відкриті торги не відбулися, в звязку із відсутністю конкуренції, не було надано жодної пропозиції.Потреба у послугах залишилася нагальною. Наші подальші дії, чи потрібно здавати звіт , чи обовязково застосовувати, надалі, переговорну процедуру, чи заключати прямий договір? Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
У залежності від предмета закупівлі, визначеного відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454, замовник здійснює закупівлю шляхом застосування однієї з процедур, передбачених частиною першою статті 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними в статті 2 Закону.
При цьому зазначаємо, що відповідь на подібні питання надано у запитах №№ 261/2017, 321/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f369f9d6-d4f4-4517-9343-f1e2b8e4b944&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=102a5f36-795b-472b-bc56-51cd1d0df041&lang=uk-UA
|
|
09.07.2019
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Ми збираємось провести закупівлю з капітального ремонту
електродвигуна з очікуваною вартістю приблизно 40 000 000 грн.
Питання наступні:
1.Це роботи чи послуги відповідно до закону України "Про публічні
закупівлі" від 25.12.2015р. № 922-VIII та наказу від 17.03.2016 р. №454 "Про затвердження порядку визначення предмету
закупівлі"?
2.За скільки днів до розкриття необхідно опубліковувати оголошення про
проведення закупівлі та тендерну документацію?
3.Чи потрібно оголошення додатково опубліковувати на веб-порталі
уповноваженого органу англійською мовою?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо питання 1
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 1 Закону послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, лізинг, найм (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт.
Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону роботи - проектування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого і невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок).
Разом з тим, визначення предмету закупівлі здійснюється замовником самостійно.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F3816-06, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=38216-06, розміщено листи від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі”, від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”.
Щодо питання 2, 3
Відповідно до абзацу другого частини першої статті 1 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме оголошення про проведення процедури закупівлі та тендерну документацію - не пізніше ніж за 15 днів до дня розкриття тендерних пропозицій, якщо вартість закупівлі не перевищує межі, встановлені у частині четвертій цієї статті, та не пізніше 30 днів у разі перевищення таких меж.
Поряд з цим згідно з частиною четвертою статті 1 Закону оголошення про проведення процедури закупівлі у строки, встановлені у частині першій цієї статті, обов’язково додатково оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу англійською мовою, якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суму, еквівалентну: для товарів і послуг - 133 тисячам євро; для робіт - 5150 тисячам євро.
|
|
04.07.2019
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
У зв'язку з набранням чиності наказу Мінекономрозвитку від 07.05.2019 №790 "Про внесення змін до Поорядку визначення предмета закупівлі", зокрема, внесено зміни до Порядку в частині визначення предмета закупівлі медичних виробів, виникло наступне питання. Всі медичні вироби, які відносяться до НК 024:2019 "Класифікатор медичних виробів" повинні відноситись до коду ЄЗС ДК021:2015 33190000-8 Медичне обладнання та вироби медичного призначення різні ? І не можно відности до інших кодів класифікатора ЄЗС ДК021:2015? Наприклад "скло предметне" - 33790000-4: Скляний посуд лабораторного, санітарно-гігієнічного чи фармацевтичного призначення; а тепер його потрібно віднести тільки до коду 33190000-8 Медичне обладнання та вироби медичного призначення різні, так як відповідно до НК 024:2019 це медичний виріб?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Мінекономрозвитку від від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок (зі змінами)).
Відповідно до абзацу другого пункту 1 розділу ІІ Порядку, який установлює спосіб визначення замовником предмета закупівлі відповідно до положень Закону, предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749, зокрема за показником четвертої цифри основного словника.
Згідно з абзацом восьмим пункту 1 розділу ІІ Порядку під час здійснення закупівлі медичних виробів предмет закупівлі визначається за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника із зазначенням у дужках коду та назви медичного виробу відповідно до національного класифікатора НК 024:2019 "Класифікатор медичних виробів", затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 05 лютого 2019 року N 159. У разі якщо предмет закупівлі медичних виробів містить два і більше медичних виробів, замовником у дужках зазначаються код та назва кожного медичного виробу.
Отже, замовник, дотримуючись норм Закону та Порядку, самостійно визначає предмет закупівлі медичних виробів за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749, із зазначенням у дужках коду та назви медичного виробу відповідно до національного класифікатора НК 024:2019 "Класифікатор медичних виробів", затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 05 лютого 2019 року N 159.
При цьому замовникові слід урахувувати, що визначальним класифікатором є ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, за яким визначається показник четвертої цифри, тоді як НК 024:2019 "Класифікатор медичних виробів" є додатковим.
Водночас інформуємо, що на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3301-04%2F25032-06 розміщено лист від 14.06.2019 № 3301-04/25032-06 "Щодо закупівлі медичних виробів".
|
|
04.07.2019
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Проводяться поточні роботи з ремонтних робіт різних вулиць села,, що не перевищують 200 тис. кожен, по ДК України 021:2015 код один,чи не буде порушенням укласти прямі договора та проводити звіти про укладені договора?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом. Так, порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Мінекономрозвитку від від 17.03.2016 № 454 (зі змінами).
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-01%2F38216-06, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F26774-06, розміщено листи від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт” та від 02.08.2017 № 3304-06/26774-06 “Щодо здійснення закупівель за окремими частинами предметами закупівлі (лотами)”.
Разом з тим, відповідно до частини сьомої статті 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
|