|
20.08.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Одне з комунальних підприємств міста надає платні послуги. Укладено договір з супрмаркетом про нанесення дорожньої розмітки на прилеглій території. З метою виконати роботи (та отримати прибуток) підприємству потрібно за власні кошти придбати спец. фарбу. У звязку з необхідністю проведення процедур закупівель КП може втратити договір, оскільки не може виконати роботи в термін. Питання: Чи є в данному випадку комунальне підприємство замовником в розумінні закону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Поряд з цим питання визначення поняття “замовники” розглянуто в листах від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 “Щодо здійснення закупівель замовниками” та від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07 “Щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”, які розміщені на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=12875
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F13747-07
|
|
17.07.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. У разі здійснення закупівлі товарів, послуг, робіт, вартість яких є меншою за встановлені Законом України "Про публічні закупівлі" пороги, без застосування електронної системи, з метою укладання прямого договору та забезпечення дотримання принципу добросовісної конкуренції, то вкажіть, будь ласка, яка мінімальна кількість цінових пропозицій учасників необхідна для здійснення їх моніторингу для визначення замовником переможця у такій закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Разом з тим відповідно до абзацу четвертого частини першої статті 2 Закону під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору.
Статтею 3 Закону встановлені принципи здійснення закупівель. Так закупівлі здійснюються за такими принципами, як: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність;відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об’єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Водночас замовники для дотримання принципів здійснення закупівель, встановлених статтею 3 Закону, можуть попередньо здійснювати маркетингові дослідження, вивчення ситуації на ринку, моніторинг комерційних пропозицій потенційних постачальників товарів, надавачів послуг та виконавців робіт як з відкритих джерел, так і безпосередньо консультуючись з ними, досліджувати інформацію щодо цінового діапазону із застосуванням аналітичного модуля bi.prozorro.org
Крім того, інформуємо, що питання дотримання принципів закупівель також розглянуто в листі від 01.04.2019 № 3304-04/13647-06 "Щодо етичної поведінки під час здійснення публічних закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=13647-06
Таким чином, у разі закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартісні межі, визначені частиною першою статті 2 Закону без використання електронної системи закупівель, замовник самостійно визначає кількість цінових пропозицій потенційних постачальників товарів, надавачів послуг та виконавців робіт для їх моніторингу, виходячи зі специфіки такого предмета, умов та обставин здійснення конкретної закупівлі та з дотриманням принципів, закріплених у статті 3 Закону.
|
|
10.06.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Державна іпотечна установа в рамках здійснення своїх статутних завдань та реалізуючи постанову Кабінету Міністрів України № 1201 «Про затвердження Порядку забезпечення Державною іпотечною установою поліцейських та осіб рядового та начальницького складу служби цивільного захисту житлом на умовах фінансового лізингу» (далі – Порядок) від 14.11.2018 року, зіткнулась з наступною проблемою:
Умовами зазначеного Порядку передбачено придбання нерухомого майна у його власників за відповідними заявками працівників органів внутрішніх справ із подальшим переданням такого майна у фінансових лізинг. Оскільки договір фінансового лізингу передбачає перехід права власності новому власнику після здійснення всіх платежів – він підлягає нотаріальному посвідченню. Нотаріальні витрати пов’язані із укладенням договору фінансового лізингу несе Державна іпотечна установа, при чому укладення відповідних договорів фінансового лізингу за побажанням сторони, якій це майно передається у фінансовий лізинг відбувається у відповідних регіонах за місцем розташування такого майна. Механізм реалізації Порядку не дає можливості спрогнозувати скільки і коли у кожному регіоні України буде укладено відповідних договорів фінансового лізингу. Таким чином, Державна іпотечна установа не може визначитись заздалегідь із об’ємами нотаріальних послуг, які повинні будуть закуповуватись у відповідному регіоні України задля посвідчення договорів фінансового лізингу, що врешті-решт може привести до зриву реалізації Постанови Кабінету Міністрів України № 1201 від 14.11.2018 року.
Разом з тим, пунктом 3 статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що дія цього закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є послуги фінансових установ, у тому числі міжнародних фінансових організацій, щодо надання кредитів, гарантій, фінансового лізингу та послуги, допоміжні до фінансових послуг.
У зв’язку із зазначеним, прошу повідомити:
1. Чи вважаються нотаріальні послуги допоміжними до фінансових послуг, у тому числі пов’язаних із укладенням договору фінансового лізингу:
2. Чи розповсюджується дія пунктом 3 статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» на Державну іпотечну установу при закупівлі нотаріальних послуг, як допоміжних до фінансових послуг з надання фінансового лізингу?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що питання закупівлі послуг фінансових установ розглянуто в листі від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 "Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=10639-06
Водночас повідомляємо, що питання визначення послуг, допоміжних до фінансових розглянуто у запиті 37/2018, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ccedb770-6fb4-47dc-bb4a-5b469fdee6b3&lang=uk-UA
|
|
29.05.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Необхідно провести закупівлю. Є два джерела фінансування передбачені у двох різних установах на один об'єкт. Одна установа делегує повноваження щодо проведення закупівлі на даний об'єкт і є платником по цій закупівлі в частині свого джерела фінансування. Чи може замовник провести відкриті торги та передбачити укладення тристороннього договору, а саме дві сторони-платники "Генеральний замовник" та "Замовник (Сторона1, Сторона2), кожен в частині своїх коштів, та відповідно до проведеної закупівлі один підрядник.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі − Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що подібне за змістом питання було розглянуто в запиті 326/2019, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=559cd1d0-770d-4f02-833f-728b9eba34c4&lang=uk-UA
Крім того, Закон не передбачає можливості делегування замовником повноважень щодо організації та проведення процедур закупівель іншому замовнику за винятком випадку організації та проведення процедур закупівель та закупівель за рамковими угодами централізованими закупівельними організаціями в інтересах замовників згідно з пунктом 36 частини першої статті 1 Закону. При цьому особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1216.
|
|
04.03.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
В лютому 2019 року Підприємство визначене одержувачем бюджетних коштів для будівництва обєкту нерухомості, що автоматично визначає його замовником в рамках ЗУ "Про публічні закупівлі". у Підприємства є низка договорів, які укладені до лютого 2019 рок, тобто до моменту коли воно стало Замовником в рамках закону, з строком дії до 2020 або з автоматичною пролонгацією на кожний наступний кадендарний рік. Питання: що робити з такими договорами? Чи потрібно їх розривати
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Питання визначення поняття “замовники” розглянуто в листі від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 “Щодо здійснення закупівель замовниками”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=12875
Водночас згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
У свою чергу, частиною першою статті 629 Цивільного Кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. При цьому відповідно до статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином зокрема відповідно до умов договору. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Таким чином, виконання сторонами договору, який не є договором про закупівлю в розумінні Закону, має здійснюватись згідно умов, визначених у такому договорі.
Водночас у разі виникнення у замовника потреби у придбанні обсягу товарів, робіт і послуг, не передбаченого в укладених договорах, у тому числі на наступний календарний рік, замовник здійснює таку закупівлю, шляхом застосування однієї з процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону, керуючись при цьому вартісними межами такого предмета закупівлі, визначеними в частині першій статті 2 Закону.
Поряд з цим питання планування та передумов здійснення закупівель замовниками розглянуто в листах від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 “Щодо передумов здійснення закупівель” та від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=48844 та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=29640
|