|
|
22.05.2019
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день. Згідно із змінами до наказу від 22.03.2016 №490 у формі звіту про укладені договори відтепер є обов’язковим визначати одиницю виміру закупівлі, а саме роботи, товари чи послуги.
Відповідно, дані технічні можливості були відображені на майданчиках-партнерах ProZorro (слот «Вид предмету закупівлі»). Виникає питання. Що необхідно вибирати у цьому слоті під час оголошення відкритих торгів, або публікуванні звіту про укладені договори, у разі здійснення закупівлі відповідно до п.22 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме закупівлі інших послуг, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робі.
Як приклад - виконання робіт з проходження експертизи проекту будівництва, відповідно, предмет закупівлі визначається згідно наказу від 17.03.2016 №454 Про затвердження порядку визначення предмету закупівлі, згідно до другої – п'ятої цифри Єдиного закупівельного словника (71319000 – 7 «Експертні послуги»). У такому випадку, визначення на майданчику-партнері ProZorro у слоті виду предмету закупівлі – роботи, система інформує про не відповідність виду закупівлі коду ДК, який визначається як послуги.
Тож, що саме необхідно визначати у слоті «Вид предмету закупівлі» у разі закупівлі згідно п. 22 Закону інших послуг, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робі: «роботи» чи «послуги»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-01%2F38216-06
розміщено лист від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 "Щодо закупівлі робіт", в якому розглянуто питання віднесення супровідних роботам послуг до предмета закупівлі "роботи" у розумінні Закону та Порядку.
У свою чергу, стосовно технічних питань, у тому числі пов’язаних з реалізацією в електронній системі закупівель вимог законодавства, користувачам необхідно звертатись до ДП "Прозорро", яке визначене адміністратором електронної системи закупівель, інформація про що міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 "Щодо електронної системи закупівель", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F3810-03
|
|
|
13.05.2019
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
надати роз’яснення щодо процедури закупівлі, що забезпечить виконання вимог зазначених нормативних актів.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо питання 1
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454.
Таким чином, в залежності від предмету закупівлі товарів, робіт або послуг, визначених у порядку, встановленому Уповноваженим органом, замовник здійснює таке придбання, шляхом застосування процедур, визначених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у статті 2 Закону.
Щодо питання 2
Перелік випадків, на які не поширюється дія Закону, визначений частинами третьою та четвертою статті 2 Закону.
Так, зокрема відповідно до абзацу чотирнадцятого частини третьої статті 2 Закону дія Закону не поширюється на закупівлю у разі якщо предметом закупівлі є послуги з провадження наукової, науково-технічної діяльності, які фінансуються на конкурсній основі в порядку, визначеному статтями 49, 58 і 59 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність".
Разом з тим повідомляємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, до компетенції Мінекономрозвитку України не належить віднесення предметів закупівель до таких, що визначені у частині третій статті 2 Закону у конкретних випадках.
У свою чергу, відповідно до Положення про Міністерство освіти і науки України (далі − МОН), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 630, МОН є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності.
Тому, з питання віднесення предмету закупівлі, зазначеного у запиті, до послуг з провадження наукової, науково-технічної діяльності, які фінансуються на конкурсній основі в порядку визначеному статтями 49, 58 і 59 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", пропонуємо додатково звернутись до вищезазначеного органу виконавчої влади.
|
|
|
19.04.2019
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Просимо надати роз’яснення з наступного питання. Відділ освіти- бюджетна установа, яка фінансується з державного та місцевого бюджетів. Потребу в бюджетних асигнуваннях, річний план закупівель, додаток до річного плану за КЕКВ 2230 «Продукти харчування» визначаємо на підставі очікуваної вартості предмету закупівлі. Потреба в закупівлі продуктів харчування спрямована на організацію безперебійного харчування вихованців закладів освіти району. Контингент вихованців, добові норми харчування (згідно з нормами, визначеними постановою КМУ від 20.10.2010 р. № 953), перспективне меню- показники на підставі яких розраховується потреба на продукти харчування. Тому очікувану вартість предмета закупівлі (продукти харчування) визначаємо на підставі річної потреби в бюджетних асигнуваннях та можливих надходжень по спецфонду.Так як відділ організовує харчування і за батьківські кошти.
На початку року головний розпорядник при затвердженні кошторису виділяє асигнування тільки частину коштів(в залежності від надходжень до районного бюджету), а не на повну річну потребу. Решту коштів виділяють додатково, упродовж поточного бюджетного року і фактичні надходження по спецфонду проходять теж упродовж року. У зв’язку з цим відділ освіти не має можливості зареєструвати в Казначействі договір про закупівлю на суму річної потреби. Хоча в договорах передбачена умова: бюджетні зобов’язання будуть взяті в межах відповідних бюджетних асигнувань. У разі закупівлі продуктів харчування на суму, яка перевищує 200 тис. грн., установа укладає додаткову угоду щодо зменшення бюджетних зобов’язань пропорційно до виділених асигнувань. У разі збільшення плану асигнувань казначейство відмовляється реєструвати додаткову угоду про збільшення бюджетних призначень і рекомендує укладати прямий договір. Але ж відділом укладено договір на закупівлю продуктів, виходячи із річної потреби.
Закупівельне законодавство, тобто Закон № 922 та Порядок № 454, не містять чітких роз’яснень з цього приводу.
Чи вправі відділ проводити закупівлю продуктів за очікуваною вартістю предмета закупівлі, визначеною на весь бюджетний рік? Як реєструвати такі договори в Казначействі? Чи мають рацію казначеї, коли вони відмовляють реєструвати договір частково? При цьому свої дії вони пояснюють тим, що договір про закупівлі не дозволено реєструвати декілька разів (оскільки предмет закупівлі заборонено ділити на частини). І чи може відділ змінювати бюджетні зобовязані відповідно до кошторису до одного договору декілька разів. Наприклад: сума договору на закупівлю мяса свинного за очікуванною вартістю один мільйон двісті тисяч, згідно затвердженого кошторису на 2019 рік на данний предмет закупівлі є 572 000 грн. І відповідно укладена додаткова угода про приведення бюджетних зобовязань у відповідність до кошторису, протягом січня-березня надійшли кошти по спецфонду та рішенням сесії районної ради ще виділено кошти в загальній сумі 230 000 грн. Відділ освіти укладає додаткову угоду до договору на 1200000грн. про зміну бюджетних призначень в сторону збільшення на 230000 грн.відповідно до фактичних надходжень по спефонду та рішення сесії. Казначей відмовляє в реєстрації даної угоди і рекомендує знову проводити торги, так як сума більша ніж 200000 грн. Якими мають бути дії бюджетної установи?
З повагою
Начальник відділу Ж. М. Сінькевич
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі − Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що питання планування закупівель та зміни істотних умов договору розглянуто в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель” та від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=29640 та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=34307
Таким чином Закон не містить обмежень щодо проведення протягом року декількох процедур закупівель за однаковим предметом закупівлі, запланованим у річному плані, за умови що вартість кожного такого предмета дорівнює або перевищує межі, встановлені у статті 2 Закону.
У свою чергу, частиною четвертою статті 36 Закону встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених частиною четвертою статті 36 Закону.
Разом з тим перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону.
При цьому Порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України затверджений наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309.
|
|
|
19.04.2019
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Підприємство планує закупівлю послуг інформаційних агентств з підготовки, збирання та розповсюдження інформації на ресурсах _____. Згідно з ДК 021:2015 код 92400000-5(послуги інформаційних агенств) не містить поділу на клас та категорії. Згідно з листом Мінекономрозвитку від 07.02.2017 N 3302-06/3816-06 визначення предмета відбувається за показником 4-ої цифри ДК 021:2015.Чи можемо ми використовувати код ДК 021:2015 92400000-5 "послуги інформаційних агенств" для вищезазначеної закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що відповідь на дане питання міститься у листах від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 "Щодо порядку визначення предмету закупівлі", розміщеному за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F3816-06%20
Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок).
Таким чином, предмет закупівлі товарів і послуг відповідно до Порядку, визначається замовником за показником четвертої цифри основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 23.12.2015 № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.
У свою чергу, у разі якщо предмет закупівлі не має в ієрархічній структурі Єдиного закупівельного словника відповідного коду, у електронній системі закупівель технічно реалізовано можливість обрання замовником показника “99999999-9 - Не визначено” із можливістю введення предмета закупівлі вручну в текстовому полі.
|
|
|
17.04.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Чи дозволяється укладати контракти на послуги з адвокатами безоплатної вторинної правової допомоги (БВПД) більше 200 тис.грн., якщо в контракті декілька предметів закупівель (суб'єкти надання БВПД відповідно п.15 наказу № 454 від 17.03.2016) по одному коду класифікатора (ДК 021:2015 "79110000-8")? Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 15 Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі - Порядок) визначення предмета закупівлі послуг безоплатної вторинної правової допомоги здійснюється за обсягом, часом та місцем надання послуг окремо для кожного суб'єкта права на безоплатну вторинну правову допомогу.
Разом з тим, Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
У свою чергу, відповідно до статті 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Так, частиною четвертою статті 180 Господарського кодексу України установлено, що умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.
Таким чином, у разі якщо вартість кожного предмету закупівлі, визначеного замовником відповідно до Порядку, та зазначеного у такому договорі, менше вартісних меж, встановлених в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, замовник укладає такий договір без застосування процедур, визначених Законом, керуючись положенням Цивільного та Господарського кодексів України.
Тому замовник може укласти як декілька, так і один договір, предметом договору за яким виступатимуть різні предмети закупівлі у розумінні Закону та Порядку, та вартість яких окремо менше вартісних меж, встановлених Законом.
|