|
23.06.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день
Я приватний підприємець Нікітюк Руслан Леонідович брав участь в закупівлях UA-2018-05-31-000833-a, мене визнали переможцем, я не являюсь платником ПДВ. Я подав тендерну пропозицію без ПДВ, очікувана вартість даного тендера була з ПДВ і система ”PROZORRO” автоматично опублікувала мою ціну з ПДВ. Чи має право замовник підписувати зі мною договір, оскільки Читати далів повідомленні про намір підписати договір, моя ціна вказана з ПДВ, а я не являюсь платником ПДВ.
Прошу надати лист повідомлення, в якому буде роз'яснення даного питання.
Згорнути |
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
При цьому інформація щодо врахування податку на додану вартість міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “Щодо розробки тендерної документації”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Принагідно інформуємо, що з питання розробки тендерної документації додатково можна ознайомитись на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/623?q=#p1
|
|
15.03.2017
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Внаслідок динамічного зростання цін на природний газ у лютому 2017 року (на 21,1%, в порівнянні з січнем 2017 року) Постачальник пропонує підняти ціну за одиницю товару вказану в договорі, шляхом укладання декількох додаткових угод по 10%, беручи за підставу лише один висновок торгово-промислової палати.
Не дивлячись на те, що дане питання є досить складним, практичних Читати далірекомендацій в його вирішені з боку Уповноваженого органу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України немає. Останній лист - роз’яснення № 3302-05/11398-07 від 07.04.2015 року відповіді на поставлене питання теж не дає. Про гостроту проблеми підтверджують численні запити від Замовників, які опубліковані на Вашому офіційному сайті на які жодної конкретної відповіді не має.
У зв’язку з цим прошу надати конкретну відповідь, зрозумілу кожному запитувачу: «Чи правомірно, у разі збільшення ціни товару на ринку більше ніж на 10%, укладати з Постачальником декілька додаткових угод на збільшення ціни товару з інтервалом в один-два дні, в межах які не перевищуючих 10% в кожній додатковій угоді і при цьому, керуватись лише одним висновком органу (установи, організації), яка уповноважена надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку?».
Відповіді на запити 293/2017, 112/2016, 46/2016 носять шаблонний характер і не дають вичерпної інформації.
Дякую!
Згорнути |
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі- Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що вичерпна відповідь в межах компетенції Уповноваженого органу міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Одночасно зазначаємо, що виходячи зі змісту статті 19 Конституції України та ураховуючи норми Закону, до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій суб"єктів у конкретних випадках.
|
|
21.06.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
Відповідно до статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник приймає рішення про відмову учаснику в процедурі закупівлі та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника у разі, якщо в т.ч. тендерна пропозиція подана учасником процедури закупівлі, який є пов`язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з членом (членами) тендерного Читати далікомітету, уповноваженою особою замовника.
Згідно п.4 статті 28 ЗУ "Про публічні закупівлі" після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною. У разі відхилення тендерної пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, замовник розглядає наступну тендерну пропозицію з переліку учасників.
Питання: 1.Чи є пов`язаними особами учасники - державні підприємства, засновниками яких є державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру?
2. Яким чином перевіряти чи є учасники пов`язаними особами, якщо перейти до розгляду тендерної пропозиції наступного учасника можливо лише після відхилення пропозиції попереднього?
Згорнути |
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено лист від 05.08.2016 № 3302-06/24704-06 “Щодо розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель, очікувана вартість яких перевищує вартісні межі, встановлені в частині четвертій статті 10 Закону”.
При цьому зазначаємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті 563/2017 від 05.05.2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c6817864-1d0c-44f6-b10b-b299fa82371a&lang=uk-UA
Разом з тим, відповідно до частини першої статті 25 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, вимогам, визначеним у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.
Згідно з частиною першою статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо, зокрема тендерна пропозиція подана учасником процедури закупівлі, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з членом (членами) тендерного комітету, уповноваженою особою (особами) замовника.
Таким чином, оскільки статтею 27 Закону встановлено, що розкриття тендерних пропозицій здійснюється автоматично електронною системою закупівель зокрема відразу після закінчення електронного аукціону, у разі здійснення закупівлі, очікувана вартість якої не перевищує 133 тисячі євро для товарів і послуг та 5150 тисяч євро для робіт, замовник розглядає тендерну пропозицію учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною, на відповідність вимогам тендерної документації, зокрема статті 17 Закону в частині пов’язаності осіб з іншими учасниками процедури закупівлі, відносно всіх учасників процедури закупівлі.
При цьому у разі відхилення тендерної пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, замовник розглядає наступну тендерну пропозицію з переліку учасників, що вважається найбільш економічно вигідною згідно зі статтею 28 Закону.
|
|
17.05.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день!
Планується провести капітальний ремонт сходових клітин у житловому
будинку. Вартість робіт складає 130000 грн. У зазначену суму передбачено
включити витрати, як на технагляд так і на експертизу. Якщо керуватись
листом Мінекономіки від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06, то вартість
експертизи та технагляду відносяться до визначення «роботи» і включаються
до зведеного кошторису. Читати даліВиникає питання, чи ЗОБОВ’ЯЗАНИЙ замовник окремо
проводити допорогові закупівлі як на технічний нагляд, так і на
експертизу?
Також, підкажіть, будь ласка:
1) чи необхідно замовнику проводити окремі закупівлі на технагляд, якщо
вартість зазначених робіт не перевищує пороги встановлені Законом України
«Про публічні закупівлі», а також для виконання зазначених робіт існує
компанія підпорядкована виконавчому органу і має відповідних спеціалістів
для виконання робіт з технічного нагляду. У замовника зазначені
спеціалісти відсутні.
2) Вартість робіт на технагляд необхідно визначати після визначення суми
договору (після проведених торгів) чи визначати суму до торгів (керуючись
запланованою сумою закупівлі)? Сума передбачена на технагляд повинна
складати не більше 2%.
Якими законодавчими документами має можливість керуватись Замовник?
Дякую!
Згорнути |
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено листи від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 “Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону” та від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”.
|
|
06.08.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день!
Лікувальний заклад є правонаступником чотирьох інших установ, які реорганізовано шляхом приєднання до зазначеного закладу на підставі рішення обласної ради від грудня 2017р. Практично реорганізація відбулась в червні 2018р. згідно рішення обласної ради про затвердження передавальних актів установ, що ліквідуються.
Організація – правонаступник, керуючись вказаними рішеннями Читати даліобласної ради, відповідно статей 107, 108, 512-514, 520-521, Цивільного кодексу України, листа – роз`яснення Мінекономрозвитку від 23.03.2018р. № 3304-04/12631-07 «Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб», вирішила продовжити виконання низки договорів (головним чином на енергоносії, у зв`язку з безперервним енергопостачанням у закладах, що ліквідовано) шляхом укладання додаткових угод до договорів на правах правонаступництва. При цьому, додаткові угоди було оформлено належним чином, оприлюднено відповідно до ст. 10 Закону «Про публічні закупівлі» на електронних майданчиках юридичних осіб – замовників, що реорганізовані, якщо договори було укладено відповідно до положень абзацу 2 ч. 1 ст.2 Закону.
Оскільки закупівлі було проведено попередніми юридичними особами – замовниками відповідно вартісних меж, то договори за одним предметом закупівлі (за показником четвертого знаку ДК 021-2015) різних організацій – замовників є як за результатами відкритих торгів або переговорних процедур, так і прямих договорів, відповідно до кошторисних призначень організацій – замовників, що реорганізовані шляхом приєднання до організації – правонаступника.
Плани закупівель попередніх організацій - замовників, або додатки до річних планів цих замовників, було оприлюднено відповідно до ст. 4 Закону.
В результаті чого виникли питання:
1. Чи має тендерний комітет організації – правонаступника відображати в своєму плані закупівель або додатку до нього юридичні зобов’язання – договори (тобто додаткові угоди до них), укладені попередніми замовниками та продовжені правонаступником?
2. Чи вважається поділом предмету закупівлі укладання додаткових угод до договорів попередніх організацій – замовників на правах правонаступництва замовником - правонаступником, якщо за одним кодом показника четвертого знаку ДК 021-2015 пролонговано договори як за результатами проведення процедур закупівель так і прямих договорів від інших чотирьох закладів, що реорганізовано шляхом приєднання до одного правонаступника?
Дякуємо да відповідь.
Згорнути |
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті від 05.06.2018 № 521/2018 (питання 2) за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bc0dbdf3-1f9a-4bfc-aa07-f76461614330&lang=uk-UA
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=8&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено листи від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, від 23.03.2018 № 3304-04/12631-07 “Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб” та від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”.
|