|
|
20.05.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!Прошу надати роз'снення відносно ситуації, що склалась. 10.04.20 (до вступу в силу нової редакції ЗУ "Про публічні закупівлі") було оголошено відкриті торги на суму 230 000,00 грн. - столярні та теслярні роботи (поточний ремонт). 14.05.2020 року укладено Договір і залишок економії складає 32 000,00 грн. Чи можливо по такому ж коду закупівлі на зекономлені кошти укласти звіт про укладений договрів? Чи потрібно проводити процедуру відкриті торги? Як діяти замовникам по новому Закону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 1251/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b51eaa69-f847-40f7-9955-bfc04b1c5484&lang=uk-UA
При цьому відповідь щодо застосування вартісних меж розглянута у запиті 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
|
|
|
19.05.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Абз.3 п.3 ч.7 ст.3 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачає, що придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі, якщо існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв’язку із розірванням договору про закупівлю з вини учасника на строк, достатній для проведення тендеру, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі про закупівлю, який розірваний з вини такого учасника. Таким чином, у цьому випадку можливе проведення переговорної процедури закупівлі.
1. Просимо роз"яснити, які випадки вважаються розірванням договору з вини учасника.
2. Чи можна кваліфікувати як розірвання договору з вини учасника наступну ситуацію: учасник, з яким укладений договір на постачання електроенергії надіслав лист про те, що він не буде виконувати договір з технічних і економічних причин і на наступний місяць ліміти не заведені. При цьому замовник висловив заперечення проти цього, оскільки договір не передбачає односторонньої відмови від договору. Проте учасник не зважає на дане заперечення і лімітів все є не завів. Чи є така обставина підставою для оголошення переговорної процедури закупівлі для укладення договору з новим постачальником в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі про закупівлю, який розірваний з вини такого учасника?
3. Чи укладається такий договір лише з постачальником останньої надії чи з будь-яким іншим постачальником?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо питання 1
Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Щодо питання 2
Відповідно до частини першої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.
Поряд з цим частиною другою статті 40 Закону визначено перелік випадків застосування переговорної процедури закупівлі, зокрема якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю за наявності одного з випадків, передбачених пунктом 3 частини другої статті 40 Закону.
При цьому замовник самостійно приймає рішення щодо застосування переговорної процедури закупівлі та визначає документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі.
Щодо питання 3
Питання закупівлі електроенергії у постачальника "останньої надії" розглянуто у запиті № 91/2019, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=407deed7-bfe6-4b72-82a5-8e8bc36d92e8&lang=uk-UA
|
|
|
19.05.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
3 березня 2020 року Військова частина А2183 (далі - Замовник) оголосила про проведення допорогової закупівлі послуг Код ДК021: 50660000-9 Послуги з ремонту і технічного обслуговування військових електронних систем за номером: UA-2020-03-03-002898-a.
10 березня 2020 року ДВТП «Граніт» подало свою тендерну пропозицію з урахуванням усіх вимог.
20 березня 2020 року ДВТП «Граніт» було визнано переможцем Процедури закупівлі, що підтверджується Протоколом засідання тендерного комітету № 25/16 від 20.03.2020 р. та опубліковане Замовником Повідомлення про намір укласти договір. Тобто ДВТП «Граніт» пройшло кваліфікацію, та визнано переможцем.
Згідно з діючим законодавством на момент оголошення закупівлі Замовник не мав підстав для відхилення тендерної пропозиції Переможця (п. 2, ч. 1, ст. 30 Закону України «Про публічні закупівлі» станом на 03.03.2020), оскільки ДВТП «Граніт» надало документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону України «Про публічні закупівлі» станом на 03.03.2020 та не відмовлялось від укладання договору.
Однак, 24 квітня 2020 року Замовник дискваліфікував ДВТП «Граніт» на підставі Висновку 4993 військового представництва Міністерства оборони України, що підтверджується Протоколом засідання тендерного комітету № 28/19 від 24.04.2020 р. та визнав переможцем ДПВТП, пропозиція якого менш економічно вигідна ніж пропозиція ДВТП «Граніт», що підтверджується Протоколом засідання тендерного комітету № 28/20 від 24.04.2020 р.
Ані в Тендерній документації, яка була опублікована Замовником, ані в діючому законодавстві України в сфері публічних закупівель, відсутні жодні вимоги щодо перевірки учасника військовим представництвом та отримання від них висновку про спроможність. До того ж, Замовник порушив строки, які передбачені для укладання Договору з переможцем, оскільки з дня визначення ДВТП «Граніт» пройшло більше 20 днів.
Враховуючи положення статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» станом на 03.03.2020, в якій зазначені основні принципи закупівлі, дискваліфікація на підставі висновку військового представництва є дискримінацією, оскільки наявність такого висновку у іншого учасника не зазначено. Тобто умова застосовується тільки до одного учасника.
До того ж, статус військових представництв (ВП) та їх повноваження, відповідно до законодавства, передбачають: ознайомлення з документами, матеріалами стосовно замовлень, участь та контроль якості робіт з ремонту озброєння та військової техніки (ОВТ), аналіз собівартості та перевірку якості вже на етапі надання послуг. Серед вичерпного переліку прав та повноважень (ВП), що містяться в вищезгаданому положенні немає такого повноваження як «надання висновку щодо спроможності надання послуг з ремонту», тобто Висновок на підставі, якого Замовник дискваліфікував ДВТП «Граніт» не може надаватись військовими представництвами, згідно вказаним документам.
На Вимогу ДВТП «Граніт» про усунення порушень в процесі проведення закупівлі вих. від 27.04.2020 №112-23/173 щодо вказаних вище порушень, Замовник надав Відповідь вих. від 08.05.2020 № 350/174/808/370/ПС, в якому відмовив в усуненні порушень, посилаючись на висновок військового представництва.
Враховуючи вищезазначене, просимо надати консультацію (роз’яснення) щодо таких питань:
1) Чи було правомірним рішення Замовника щодо дискваліфікації ДВТП «Граніт»?
2) Чи було правомірним визначення ДПВТП як переможця?
3) Чи може Замовник використовувати військові представництва для проведення перевірки учасника закупівель?
4) Чи можуть застосовуватись висновки військового представництва для кваліфікації учасника, якщо цього не було передбачено в тендерній документації та не передбачено законодавством України?
5) Яким способом ДВТП «Граніт» може захистити свої права як учасника та переможця вказаної закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (до введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ) (далі – Закон) установлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовувався до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Поряд з цим питання відбору замовником постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт з використанням електронної системи закупівель під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону розглянуто в запиті 1045/2019, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
При цьому до компетенції Мінекономіки не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери закупівель у конкретних випадках.
Водночас питання вирішення спорів, пов’язаних із проведенням закупівель вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону розглянуто в листі від 16.04.2019 № 3304-04/16225-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F16225-06
|
|
|
19.05.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день! Підкажіть, чи може Замовник, для виконання робіт залучити субпідрядника, якого зазначив в своїй тендерній пропозиції, будучи учасником процедури закупівлі. Залучення субпідрядника планується оформити шляхом укладення прямого договору без урахування вартісних меж, встановлених Законом. Чи розповсюджується Закон України "Про публічні закупівлі" на таку закупівлю?Підкажіть будь ласка, посилання на законодавчі документи, які підтверджують правомірність укладення прямого договору.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і містить відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону, зокрема у разі закупівлі робіт та послуг вимогу про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб’єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю (пункт 18 частини другої статті 22 Закону).
Водночас відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
При цьому умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, а істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених Законом.
У свою чергу, частиною першою статті 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору.
Отже, у разі якщо тендерною пропозицією переможця та договором про закупівлю, виконавцем якого є замовник у розумінні Закону, передбачено залучення субпідрядника/співвиконавця, і таке залучення не передбачає на меті здійснення придбання у розумінні Закону, то такий договір про закупівлю має виконуватись належним чином відповідно до його умов і не потребує проведення процедури закупівлі виконавцем.
У свою чергу, якщо тендерною пропозицією переможця та договором про закупівлю, виконавцем якого є замовник у розумінні Закону, не передбачено субпідрядника/співвиконавця, та у разі необхідності здійснення придбання товарів, робіт або послуг, такий суб’єкт здійснює закупівлю відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами.
Водночас повідомляємо, що у разі зазначення в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі інформації щодо наявності/відсутності залучення субпідрядника/співвиконавця та пропозицією переможця і договором про закупівлю за результатами спрощеної закупівлі, виконавцем якого є замовник у розумінні Закону, передбачено залучення субпідрядника/співвиконавця, і таке залучення не передбачає на меті здійснення придбання у розумінні Закону, то такий договір про закупівлю має виконуватись належним чином відповідно до його умов і не потребує проведення спрощеної закупівлі виконавцем.
У протилежному випадку, якщо виконавець договору про закупівлю за результатами спрощеної закупівлі не передбачає залучення субпідрядника/співвиконавця, та у разі необхідності у здійснення замовником придбання товарів, робіт або послуг, такий суб’єкт здійснює закупівлю відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами.
|
|
|
19.05.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
На даний момент є потреба в закупівлі послуг на 18 000 грн. Раніше за цим самим кодом ДК вже було заключено прямий договір на 40 000 грн. Чи потрібно сумувати ціни договорів по одному коду ДК, що були заключені ДО змін до закону, та ті що потрібно провести ПІСЛЯ змін 19.04?
Або навпроти, з початку дії закону ми не повинні враховувати суми, на які подписано договори раніше?
Як в цьому випадку визачити тип процедури, який не суперечить чинному законодавству?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схожі за змістом питання надано відповіді у запитах 366/2020 та 657/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8fafeca5-347f-4cb4-9cd8-9d643f628421&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=19994f0e-65ff-4cfc-96fb-dbee61c81a77&lang=uk-UA
|