|
|
05.02.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно Рішення АМКУ визначено, що переможець не надав відповідні документи на підтвердження відсутності підстав для відмови, передбачених статтею 17 Закону, у спосіб передбачений умовами документації. Не було надано у втановлений Законом термін довідку про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи. Відповідно до Рішення АМКУ встановлено, що не відхиливши пропозицію переможця, замовник порушив вимоги статті 30 Закону, відповідно до якої замовник відхиляє тендерну пропозицію у разі, зокрема, якщо переможець не надав документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону. Відповідно до вищевикладеного, АМКУ зобов`язала Замовника скасувати рішення про визначення переможця закупівлі. 03.02.2020р. Замовником було підтведжено виконання рішення АМКУ. Разом з тим Замовник завантажив Протокол розгляду тендерних рішень від 03.02.2020р. , в якому визначає того самого учасника переможцем, відповідно давши можливість їм знову завантажити нові документи переможця. На надіслану вимогу Замовнику, останній відповів, що технічно електронний майданчик скасовує всі рішення по учасникам та забезпечує проведення кваліфікації учасників з початку (з нуля), відповідно до п.4.10 Стандартного сценарію ручного тестування – рівень акредитації ІІІ, було «з нуля» проведено кваліфікацію учасників. Чи є ці дії законними й чи не носять вони дискримінаційний характер відносно інших учасників, чи маємо підстави для повторного звернення в АМКУ? Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Виходячи зі змісту пункту 27 частини першої статті 1 Закону, фізична чи юридична особа з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право подати скаргу до органу оскарження, керуючись статтею 18 Закону.
Порядок оскарження процедур закупівель визначений статтею 18 Закону.
Випадки, у разі яких орган оскарження залишає скаргу без розгляду, установлені частиною четвертою статті 18 Закону.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8E&fNum=3304-04%2F16225-06 розміщено лист від 16.04.2019 № 3304-04/16225-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель”.
Своєю чергою, стосовно питань технічної реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства, користувачам необхідно звертатись до ДП "Прозорро", яке визначене адміністратором електронної системи закупівель, інформація про що міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 "Щодо електронної системи закупівель", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F3810-03
При цьому до компетенції Мінекономіки не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери закупівель у конкретних випадках.
|
|
|
23.07.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
На сьогоднішній день, непоодинокими є випадки ініціювання перевірок, з боку правоохоронних органів, процедур публічних закупівель, з підстав не відповідності останніх ринковим цінам, визначеним експертом у відповідному висновку. При цьому вартість товарів та послуг за цінами визначеними у договорі про закупівлю, укладеного між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі, визначається конкурентним шляхом за результатом розгляду тендерних пропозицій, фактично порівнюється із ринковими цінами, які визначаються за результатом співставлення відкритих пропозицій без врахування умов поставок, які зазначені в тендерній документації.
Фактично, формується прикра практика, за якою будь-яка тендерна процедура може бути поставлена під сумнів, на підставі невідповідності ціни договору про закупівлі товарів та послуг за державні кошти ринковим цінам, визначеним експертом. З метою однакового застосування положень чинного законодавства у сфері закупівель за державні кошти, прошу надати консультацію шляхом відповіді на наступні питання:
- чи необхідно при проведенні процедури державних закупівель застосовувати ринкові ціни для визначення вартості товарів та послуг, які закуповуються за вказаною процедурою?
- чи повинна ціна договору, укладеного за результатами закупівель за державні кошти відповідати / дорівнювати ринковій вартості такого майна?
- Чи зобов’язаний замовник процедури закупівель товарів та послуг за державні кошти придбавати майно в межах процедури закупівель за державні кошти саме за ринковою вартістю?
- чи вважається різниця між очікуваною вартістю придбаного майна, із його ринковою вартістю, майновими збитками, яких зазнало державне підприємство, чи інший замовник процедур закупівель за державні кошти?
- Чи повинно у випадку не відповідності ціни договору, укладеного за результатами процедури закупівель за державні кошти, ринковим цінам на аналогічні товари, відміняти тендер чи визнавати тендер таким, що не відбувся, або здійснювати заходи щодо стягнення різниці із постачальника товарів та послуг?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Для планування закупівель та підготовки до проведення закупівель замовники можуть проводити попередні ринкові консультації з метою аналізу ринку, у тому числі запитувати й отримувати рекомендації та інформацію від суб’єктів господарювання. Такі рекомендації та інформація можуть використовуватися замовником під час підготовки до проведення закупівлі, якщо вони не призводять до порушення статті 5 Закону.
Разом з тим примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, що затверджена наказом Мінекономрозвитку від 18.02.2020 № 275 (зі змінами) містить методи визначення очікуваної вартості товарів/послуг, зокрема метод порівняння ринкових цін.
У свою чергу, замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі та тендерна пропозиція якого визнана найбільш економічно вигідною.
Найбільш економічно вигідна тендерна пропозиція/пропозиція - тендерна пропозиція/пропозиція, що визнана найкращою за результатами оцінки тендерних пропозицій/пропозицій відповідно до статті 29 Закону.
При цьому оцінка тендерних пропозицій/пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, шляхом застосування електронного аукціону.
Учасник може протягом одного етапу аукціону один раз понизити ціну/приведену ціну своєї пропозиції не менше ніж на один крок від своєї попередньої ціни/приведеної ціни.
Крім цього, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Водночас зазначаємо, що підстави для відміни тендеру чи визнання тендеру таким, що не відбувся визначені статтею 32 Закону та є вичерпними.
|
|
|
13.10.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
У попередньому запити № 2175/2020, ТОВ "ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ" поставив розгорнуте запитання що до застосування вимог ПРРЕЕ та Закону України Про публічні закупівлі. Ваша відповідь та роз’яснення викладене в листі Мінекономрозвитку № 3304-04/33869-06 від 14.08.2019, не містить відповіді на наше запитання.
Враховуючи наведене, вважаємо за необхідне конкретизувати наше запитання, та викласти його наступним чином.
Чи є можливим при укладенні договору із незалежним постачальником по результатам проведених Відкритих торгів, застосування п.3.1.1. ПРРЕЕ в тому вигляді в якому цей пункт викладено в Правилах.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що у запиті № 2175/2020 за посиланням https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=24d625ed-0aed-4cf7-b39f-dfecdda95b28&lang=uk-UA надано вичерпну відповідь на питання. Поряд з цим, зазначаємо, що позиція Міністерства з цього питання залишилась незмінною.
Водночас інформуємо, що надання роз'яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок електричної енергії” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженому Указом Президента України від 10.09.2014 № 715.
|
|
|
31.05.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Ми є Учасниками і плануємо залучити субпідрядників. Який ми маємо укладати договір і як обирати субпідрядника? Чи маємо ми вибирати субпідрядника відповідно до вимог Закону, з дотриманням процедури закупівлі послуг, виступаючи як Замовник цих послуг? Водночас, під час участі у відкритих торгах ми вже повинні визначитись, хто буде субпідрядником. Чи є вибір субпідрядника закупівлею послуг?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті 1101/2020 за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=15b7f331-3100-462b-b6ff-e0002424f90f&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
06.04.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Закупівля UA -2021-02-11-008722-а АМКУ винесено рішення №6132-р/пк-пз від 26.03.2021 року. На виконання вказаного рішення АМКУ Замовником оприлюднено звіт про виконання, після чого процедура закупівлі була розблокована і процедура кваліфікації розпочалась заново, з першого учасника ТОВ "АГЕНЦІЯ ДЖЕБ". Чи має право Замовник на цій стадії повідомити ТОВ "АГЕНЦІЯ ДЖЕБ" про невідповідність наданих документів вимогам тендерної документації (відповідна кнопка на платформі активна), а саме відсутність у калькуляції вартості послуг по охороні врахування ЄСВ і надати учаснику можливість усунути вказний недолік і у разі усунення оголосити його переможцем? Чи Замовник має повторно оприлюднити вже прийняте раніше рішення про відхилення пропозиції цього учасника?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 07.08.2020 № 3304-04/49140-06 “Щодо порядку оскарження процедур закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06
Довідково: відповіді щодо застосування механізму 24 годин містяться у запитах 800/2020, 1562/2020, 1332/2020 розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=75635800-f094-4918-84ac-a065fabc9d36&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=62fc5fe2-5977-4a18-a898-14fdd08abba6&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2609b34c-7091-431c-a520-d85f4665cbf1&lang=uk-UA
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|