Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Повідомляємо, що питання оприлюднення в електронній системі закупівель звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, розглянуто в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06

Отже, договір (або інший документ) який передбачає оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, не є договором про закупівлю у розумінні Закону.

Водночас повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначені частиною другою статті 7 Закону, застосовуються саме до договорів про закупівлю у розумінні Закону.

Тому, з питань правомірності вимог відповідної казначейської служби слід звертатися до Державної казначейської служби України.

У свою чергу, перелік інформації, яку повинен містити звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, визначений частиною третьою статті 3 Закону.

Так, в звіті про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, зокрема зазначається інформація про постачальника товарів, виконавця робіт чи надавача послуг, з яким укладено договір про закупівлю (пункти 3, 4 та 5 частини третьої статті 3 Закону).

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю − господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Водночас договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, який не є договором про закупівлю у розумінні Закону, не є предметом регулювання Закону та регулюється зокрема Цивільним та Господарським кодексами України.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Щодо питання 1

Повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06, розміщено лист від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель".

Отже, частиною сьомою статті 3 Закону визначено перелік випадків у разі яких, придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, зокрема якщо здійснюється закупівля послуг з адвокатської діяльності.

При  цьому  рішення щодо придбання товарів, робіт та послуг без застосування проведення спрощених закупівель приймається замовником самостійно.

Щодо питання 2

Перелік інформації, яку повинен містити звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, визначений частиною третьою статті 3 Закону.

Так, в звіті про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, зокрема зазначається інформація про постачальника товарів, виконавця робіт чи надавача послуг, з яким укладено договір про закупівлю (пункти 3, 4 та 5 частини третьої статті 3 Закону).

Таким чином, під час оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, замовник вносить в систему інформацію про постачальника товарів, виконавця робіт чи надавача послуг, з яким укладено договір. При цьому реєстрація в системі такого постачальника товарів, виконавця робіт чи надавача послуг Законом не передбачена.

Щодо питання 3

Договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, який не є договором про закупівлю у розумінні Закону, не є предметом регулювання Закону та регулюється зокрема Цивільним та Господарським кодексами України.

При цьому відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Відповідно до частини шостої статті 33 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжений до 60 днів.

У свою чергу, згідно з частиною четвертою статті 41 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Таким чином, договір про закупівлю укладається відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції переможця за результатами аукціону.

Разом з тим, виходячи зі змісту пункту 5 частини п’ятої статті 41 Закону, після підписання договору про закупівлю сторони можуть узгоджено зменшити ціну договору (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг).

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження.

Порядок оскарження процедур закупівлі визначений статтею 18 Закону.

Відповідно до частини вісімнадцятої статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право зокрема прийняти рішення про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення.

Водночас відповідно до частин двадцять першої та двадцять другої статті 18 Закону протягом одного робочого дня після прийняття рішення за результатами розгляду скарги орган оскарження в електронній системі закупівель надає інформацію про резолютивну частину рішення та протягом трьох робочих днів з дня його прийняття розміщує рішення в електронній системі закупівель.

Рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються.

Якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження, не було оскаржене до суду, таке рішення має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження.

У свою чергу, частиною шостою статті 33 Закону визначено, що замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжений до 60 днів.

Отже, у разі якщо рішення органу оскарження не було оскаржене до суду, замовник виконує таке рішення в строк визначений частиною двадцять другою статті 18 Закону.

У свою чергу, у разі якщо за результатами рішення органу оскарження замовник повторно приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю, договір про закупівлю укладається з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, в строки визначені частиною шостою статті 33 Закону, з дня прийняття такого рішення.