|
|
05.04.2023
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Враховуючи зміни внесені до п.40 Постановою КМУ №157 від 17.02.2023, чи може замовник при відсутності у складі тендерної пропозиції учасника документа який посвідчує якість предмета закупівлі (сертифікат якості) та був передбачений тендерною документацією, розмістити в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою подати учаснику такий документ який посвідчує якість предмета закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Відповідно до пункту 40 Ососбливостей якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та/або подання яких передбачалося тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.
Під невідповідністю в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерній пропозиції та/або подання яких вимагається тендерною документацією, розуміється у тому числі відсутність у складі тендерної пропозиції інформації та/або документів, подання яких передбачається тендерною документацією (крім випадків відсутності забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або відсутності інформації (та/або документів) про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що пропонується учасником процедури в його тендерній пропозиції). Невідповідністю в інформації та/або документах, які надаються учасником процедури закупівлі на виконання вимог технічної специфікації до предмета закупівлі, вважаються помилки, виправлення яких не призводить до зміни предмета закупівлі, запропонованого учасником процедури закупівлі у складі його тендерної пропозиції, найменування товару, марки, моделі тощо.
Таким чином, визначення невідповідностей здійснюється замовником самостійно. При цьому Особливостями встановлено обов'язок замовника розмістити повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей крім випадків відсутності забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або інформації (та/або документів) про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що пропонується учасником процедури в його тендерній пропозиції.
|
|
|
29.07.2022
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Міністерство економіки України
Про надання роз’яснення
Для визначення очікуваної вартості предмета закупівлі товарів, робіт та послуг, закупівля яких здійснюється відповідно до положень Закону України "Про публічні закупівлі", Замовником комунальним підприємством «Черкаська служба чистоти» Черкаської міської ради застосовується ПРИМІРНА МЕТОДИКА визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, яка затверджена Наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 18.02.2020 № 275.
Одним з головних чинників який впливає на розрахунок очікуваної вартості товарів/послуг є офіційний курс гривні, особливо, курсова різниця - різниця, яка є наслідком перерахунку однакової кількості одиниць іноземної валюти в національну валюту України при різних валютних курсах в різний момент часу.
Зміни офіційного курсу гривні використовується інформація про офіційний курс валют, яка розміщена на офіційному вебсайті Національного Банку України.
Протягом останнього часу офіційний курс гривні та курсова різниця змінюється ледве не щоденно, що прямо впливає на ціну предмету закупівлі.
Враховуючи можливе коливання курсу, час який займає процедура проведення відкритих торгів, тендерну процедуру без внесення змін щодо вартості предмета закупівлі, неможливо провести.
Просимо Вас надати роз’яснення, як точно визначити очікувану вартість предмета закупівлі у зв’язку з постійною зміною курсу валют та курсової різниці в умовах військового стану в Україні.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю" та у запиті №2698/2020, які розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ae24e67e-7164-488d-bd8f-f657b8a7d2d7&lang=uk-UAВодночас зазначаємо, що відповідно до абзаців 8-11 пункту 2 розділу III "Методики визначення очікуваної вартості" примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затвердженої наказом Мінекономрозвитку від 18.02.2020 № 275 (зі змінами) (далі - примірна методика), для розрахунку очікуваної вартості закупівлі товарів/послуг іноземного походження закупівельні ціни минулих періодів коригуються з урахуванням зміни курсу валют. Зміна офіційного курсу гривні розраховується у відсотках до іноземної валюти країни виробника товару або надавача послуги за такий період: з дати укладання договору (додаткової угоди) до дати розрахунку очікуваної вартості аналогічного/ідентичного товару чи послуги. Для розрахунків зміни офіційного курсу гривні використовується інформація про офіційний курс валют, яка розміщена на офіційному вебсайті Національного Банку України.Очікувана вартість закупівлі товарів/послуг іноземного походження визначається із застосуванням коефіцієнта, який розраховується за наведеною формулою. Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання” та "Формульне ціноутворення", що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli |
|
|
23.07.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Вимога підтвердження натуральності як молока, так і інших продуктів для харчування дітей в організованих навчальних закладах використовується на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 305 від 24 березня 2021 року «Про затвердження норм та Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку» ( частина 47 Порядку), а також спільних наказів МОН України та МОЗ України від 17.04.2006 р. № 298/227 «Про затвердження Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних закладах» ( пункт 4.7.Інструкції), якими регламентовано:
« В дошкільних навчальних закладах забороняється використовувати продукти, що містять синтетичні барвники, ароматизатори, підсолоджувачі, підсилювачі смаку, консерванти », тобто продукти мають бути виключно натуральними.
Отже, сама вимога- підтвердити натуральність продукту- законодавчо зумовлена. Наше питання полягає в тому, чи можемо ми викласти її у якості нецінового критерію, оформивши питому вагу критеріїв у вигляді:
«• наявність сертифікату відповідності критеріям натуральності за схемою згідно ДСТУ ISO 14024 стосовно предмету закупівлі -30 %;
• відсутність сертифікату відповідності критеріям натуральності за схемою згідно ДСТУ ISO 14024 стосовно предмету закупівлі - 0 %.»?
Чи не суперечить така редакція нецінових критеріїв вимогам Закону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 02.04.2021 № 3304-04/20327-06 “Щодо критеріїв оцінки тендерних пропозиці”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F20327-06
Водночас замовник самостійно встановлює перелік критеріїв оцінки та методику оцінки тендерних пропозицій в тендерній документації з дотриманням принципів, закріплених у статті 5 Закону.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
|
26.02.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня.
Питання щодо застосування нецінових критеріїв оцінки.
1) Чи можна використовувати нецінові критерії оцінки для спрощеної процедури закупівлі?
2) До яких категорій предмета закупівлі (товар, роботи, послуги) можна застосовувати нецінові критерії?
3) Чи можна в якості нецінових критеріїв використовувати технічні характеристики обладнання, яке мають встановити на підприємстві (закупівля послуг на облаштування інформаційного центру з встановленням обладнання)?
4) Які нецінові критерії можна застосувати у закупівлях?
Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що наразі Мінекономіки готує узагальнену відповідь щодо застосування нецінових критеріїв, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
|
|
|
28.01.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
ст. 66 Цивільного кодексу України заклади охорони здоров’я, в яких перебуває недієздатна особа, здійснюють опіку над такою особою. сті 67 кодексу встановлюються вимоги до опікунів «Опікун забов’язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного». Піклування про якісне, безпечне харчування своїх підопічних є складовою їх соціального захисту. У пункті 9.3. розділу 9 Положення затверджено: «Директор та працівники інтернату несуть персональну відповідальність за збереження життя та здоров’я підопічних, дотримання їх прав і запобігання дискримінації щодо них.»
Тобто, годування підопічних натуральними безпечними продуктами є актом їх соціального захисту. Неціновий критерій оцінки тендерної пропозиції при закупівля молочних продуктів для недієздатних хворих такого критерію, як натуральність продукту, відповідає критерію соціального захисту, який пов’язаний із предметом закупівлі, а також повністю відповідає вимогам ЗУ «Про публічні закупівлі» та чинному законодавству України взагалі.
Просимо дати роз'ясненнящодо правомірності встановлення нецінового критерію.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Враховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема інструкцію з підготовки тендерних пропозицій, перелік критеріїв оцінки та методику оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію.
При цьому, вибір критеріїв оцінки можливий з чотирьох варіантів, а саме:
1) ціна; або
2) вартість життєвого циклу; або
3) ціна разом з іншими критеріями оцінки; або
4) вартість життєвого циклу разом з іншими критеріями оцінки.
Водночас іншими критеріями оцінки можуть бути: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів, застосування заходів охорони навколишнього середовища та/або соціального захисту, які пов’язані із предметом закупівлі.
При цьому цей перелік нецінових критеріїв не є вичерпним.
Таким чином, замовники, окрім ціни або вартості життєвого циклу, можуть застосовувати й інші критерії оцінки. У такому разі, замовники у тендерній документацїї/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі визначають їх вартісний еквівалент або питому вагу цих критеріїв у загальній оцінці тендерних пропозицій/пропозицій.
При цьому зазначаємо, що питома вага цінового критерію/вартості життєвого циклу не може бути нижчою ніж 70 відсотків, крім випадків застосування процедури конкурентного діалогу, за якою ніяких обмежень щодо ваги критеріїв немає. Водночас питому вагу кожного нецінового критерію та їх кількість замовник визначає самостійно.
Отже, перелік критеріїв оцінки та методика оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію визначаються замовником самостійно згідно із законодавством, виходячи зі специфіки предмета закупівлі з урахуванням частини четвертої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у статті 5 Закону
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|