|
20.10.2023
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Постановою КМУ від 02.08.2022 № 861 визначено порядок підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів (далі – Порядок), яким, в свою чергу, встановлено механізм підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів, що є предметом закупівлі і визначені пп. 2 п. 6-1 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) та додатковим переліком товарів, що затверджується КМУ відповідно до пп. 3 п. 6-1 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону.
Відповідно до п. 4 Порядку ступінь локалізації виробництва товарів підтверджується Мінекономіки в автоматичному режимі на підставі поданої виробником товару заявки про включення товару до переліку за встановленою формою, калькуляції собівартості товару із зазначенням митної вартості імпортних компонентів (імпортованих виробником та/або придбаних у постачальників, які є резидентами України) за встановленою формою та підтвердження здійснення на території України виробництва не менше одного з елементів товару (зокрема вузлів, агрегатів, деталей і комплектувальних виробів) та/або використання вузлів, агрегатів, деталей і комплектувальних виробів, виготовлених на території України. Отже, Порядком чітко встановлено, що вищезазначені документи подаються саме ВИРОБНИКОМ товару. Те, що ступінь локалізації виробництва визначається самостійно ВИРОБНИКОМ товару, передбачено і Законом України «Про публічні закупівлі» (абз. 9 пп. 1 3 п. 6-1 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення»).
Проте під час проведення закупівель товарів, придбання яких можливе лише за умови підтвердження належного ступеню локалізації їх виробництва, замовники неодноразово стикаються з такою ситуацією. Відповідно до інформації/документів, наданої/наданих у складі тендерної пропозиції, учасник не є виробником запропонованих ним до постачання товарів, проте відповідно до інформації, що міститься у переліку товарів з підтвердженим ступенем локалізації виробництва, сформованому Уповноваженим органом та оприлюдненому на www.prozorro.gov.ua, ступінь локалізації виробництва конкретного товару підтверджено саме учасником, а не безпосереднім виробником.
Чи можна вважати товар, ступінь локалізації виробництва якого підтверджений у вищенаведений спосіб (не виробником товару), і міститься у відповідному переліку, сформованому Мінекономіки, таким, ступінь локалізації виробництва якого підтверджено?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на подібне питання міститься в запиті № 946/2022, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=30551fc2-1117-4ca5-9e7e-33d3359312e4&lang=uk-UA При цьому, оскільки інформаційний ресурс Уповноваженого органу направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі та, зважаючи на те, що питання Порядку підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів та проведення моніторингу дотримання вимог щодо ступеня локалізації виробництва предметів закупівлі, внесених до переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва згідно постанови Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2022 р. № 861 (зі змінами), належить до компетенції Департаменту розвитку реального сектору економіки Мінекономіки, пропонуємо з цих питань звертатися листом за електронною адресою: [email protected] або за поштовою адресою Міністерства: 01008, м. Київ, вул. М. Грушевського 12/2, вказуючи адресатом Департамент розвитку реального сектору економіки Мінекономіки. Водночас зазначаємо, що за довідковою інформацією можна звернутись до Департаменту розвитку реального сектору економіки за телефонами: 200-47-73*3725, 200-47-73* 3198. Додатково повідомляємо, що відповідно до пункту 13-1 Порядку підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів, затверженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.08.2022 № 861, замовник визначає в тендерній документації на закупівлю предмета закупівлі, внесеного до переліку, вимогу щодо надання учасником процедури закупівлі сертифіката відповідності системи управління якістю у виробництві вимогам ДСТУ ISO 9001:2015 або ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015, IDT) щодо виробника, продукція якого пропонується таким учасником, або національних стандартів, якими їх замінено, виданого акредитованим відповідно до законодавства органом з оцінки відповідності. Учасник процедури закупівлі на таку вимогу замовника в тендерній документації подає у складі тендерної пропозиції копію сертифіката відповідності системи управління якістю у виробництві вимогам ДСТУ ISO 9001:2015 або ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015, IDT) щодо виробника, продукція якого пропонується таким учасником, або національних стандартів, якими їх замінено, виданого акредитованим відповідно до законодавства органом з оцінки відповідності. Якщо предметом закупівлі, внесеним до переліку, є колісні транспортні засоби, замовник визначає в тендерній документації вимогу щодо надання учасником процедури закупівлі сертифіката типу обладнання (або сертифікат типу транспортного засобу) чи сертифіката відповідності транспортних засобів або обладнання, чи сертифіката відповідності щодо індивідуального затвердження, в якому зазначено місцезнаходження виробника колісного транспортного засобу в Україні, виданого органом із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання, який відповідно до законодавства призначений Мінінфраструктури, чи свідоцтво про присвоєння міжнародного ідентифікаційного коду виробника (WMI), що входить в структуру ідентифікаційного номера колісного транспортного засобу (VIN), виданого національною організацією України, уповноваженою на ведення реєстрації та присвоєння міжнародного ідентифікаційного коду виробника (WMI). Учасник процедури закупівлі на таку вимогу замовника в тендерній документації подає у складі тендерної пропозиції сертифікат типу обладнання (або сертифікат типу транспортного засобу) чи сертифікат відповідності транспортних засобів або обладнання, чи сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження, в якому зазначено місцезнаходження виробника колісного транспортного засобу в Україні, виданий органом із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання, який відповідно до законодавства призначений Мінінфраструктури, чи свідоцтво про присвоєння міжнародного ідентифікаційного коду виробника (WMI), що входить в структуру ідентифікаційного номера колісного транспортного засобу (VIN), виданого національною організацією України, уповноваженою на ведення реєстрації та присвоєння міжнародного ідентифікаційного коду виробника (WMI).
|
|
13.10.2023
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Чи можна застосовувати частину 3 статті 631 Цивільного кодексу України
у додаткових угодах до договорів про закупівлю електричної енергії, укладених за наслідками проведення відкритих торгів з Особливостями та/або запиту (ціни) пропозицій, зокрема, в частині зміни ціни електроенергії у зв’язку зі зміною середньозваженої ціни на електроенергію на ринку "на добу наперед" (порядок зміни ціни встановлений в договорі про закупівлю)?
|
|
Відповідь
|
|
|
|
13.10.2023
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Згідно яких пунктів постанови 1275 від 11.11.2022(зі змінами) можна вносити зміни в істотні умови договору ( а саме закрити договір зменшивши загальну кількість і суму договору або продовжити термін поставки товару), якщо договір на закупівлю продуктів харчування був укладений до внесення останніх змін БЕЗ використання електронної системи закупівель.
Підпунктом 4 пункту 3 Особливостей ПКМУ №1275 визначено, що оборонні закупівлі товарів, робіт і послуг, що розпочаті до набрання чинності цією постановою, завершуються в порядку, що діяв до набрання чинності цією постановою. ПИТАННЯ:
1) якими пунктами керуватись, якщо необхідно закрити договір при цьому зменшивши суму договору, відповідно і кількість на закупівлю продуктів харчування (далі-товар)?
2)якими пунктами кекуватись, щоб продовжити строк поставки товару (строк дії договору до 31.12.2023)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувач! Постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 р. № 1275 “Про затвердження особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (далі – Постанова № 1275) затверджено Особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі – Особливості), які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану. Слід зазначити, що до Постанови № 1275 вносились зміни, а саме зміни, що були затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 9 травня 2023 р. № 465 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 р. № 1275” (далі – Постанова № 465) та останні зміни затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2022 р. № 736 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 р. № 1275”та визнано такими, що втратили чинність, деякі постанови Кабінету Міністрів України” (далі – Постанова № 736). При цьому частиною першою статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим до виконання. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати обов’язки відповідно до договору згідно з частиною першою статті 631 Цивільного кодексу України. В свою чергу, статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Разом з тим, відповідно до Рішення Конституційного Суду № 1-рп/99 від 09.02.99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів), надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або в іншому нормативноправовому акті. Також відповідно до підпункту 1 пункту 2 Постанови № 736 оборонні закупівлі, розпочаті до набрання чинності цією постановою, завершуються в порядку та на умовах, що діяли до набрання чинності цією постановою. З огляду на викладене, та на ті обставини, що постанови Постанови № 736 та № 465 не мали зворотної дії в часі, договори укладені до набрання ними чинності виконуються згідно умов на яких вони були укладені. Відповідно до абзацу 2 пункту 8 Особливостей редакції Постанови № 736, істотні умови державного контракту (договору), укладеного відповідно до абзацу першого цього пункту, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених пунктом 19 особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178, або якщо інше не передбачено нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання пункту 2 частини третьої статті 30 Закону України “Про оборонні закупівлі”. Звертаємо увагу, що до набрання чинності Постанови № 736, порядок укладання та виконання державних договорів (контрактів) регулювався також положеннями постанови від 20 березня 2022 р. № 335 “Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану”. Отже, відповідаючи на підняте питання повідомляємо, що державним замовникам при внесенні змін до істотних умов договорів необхідно дотримуватися порядку вищезазначених постанов та законодавства в цілому та брати до уваги періоди в яких укладалися відповідні державні контракти (договори). Принагідно зазначаємо, що до компетенції Мінекономіки не належить визначення правомірності дій суб'єктів у конкретних випадках та повідомляємо, що листи міністерств не встановлюють норм права, мають виключно інформативний характер
|
|
11.10.2023
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Підскажіть будь ласка відбувається об`єднання двох закладів шляхом злиття, буде створюватись нова юридична установа. Підскажіть, що робити з договорами, які діють на момент злиття, розривати, робити додаткову угоду на правонаступництво, як правильно? Коди дк в новій установі будуть з нуля рахуватися чи підбиватися?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься в запиті № 1259/2022, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваеного органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5b6a6e75-673e-4117-95ee-51981fd9211d&lang=uk-UA
|
|
11.10.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Замовником було відхилено учасника з найбільш економічно вигідною ціною. Учасник подав скаргу до Антимонопольного комітету. 05.10.2023 було засідання Антимонопольного комітету, де було прийнято рішення скасувати рішення Замовника. 06.10.2023 Антимонопольний комітет розмістив на майданчику Prozorro Інформацію про резолютивну частину рішення від 05.10.2023 № 15907, а саме рішення НІ, що не дає можливості Замовнику скасувати своє рішення, та повернути попереднього учасника у переможці.
Що у цьому випадку має робити Замовник?
Чи є якісь терміни у даній процедурі?
Чи не пропустили ці терміни ми, як Замовник?
Які наші подальші дії?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Порядок оскарження відкритих торгів встановлений пунктами 55-67 Особливостей та відбувається відповідно до статті 18 Закону. Відповідно до пункту 67 Особливостей замовнику забороняється вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо процедури закупівлі, у тому числі приймати рішення про відміну відкритих торгів, укладення договору про закупівлю, крім дій, спрямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі. Згідно з частиною чотирнадцятою статті 18 Закону строк розгляду скарги органом оскарження становить 10 робочих днів з дати прийняття скарги до розгляду, який може бути аргументовано продовжено органом оскарження до 20 робочих днів. Відповідно до частини двадцять першої статті 18 Закону орган оскарження протягом одного робочого дня після прийняття рішення за результатами розгляду скарги в електронній системі закупівель надає інформацію про резолютивну частину рішення та протягом трьох робочих днів з дня його прийняття розміщує рішення в електронній системі закупівель. Рішення за результатами розгляду скарги відразу після розміщення в електронній системі закупівель автоматично оприлюднюється в електронній системі закупівель і надсилається суб’єкту оскарження та замовнику. Частиною двадцять другою статті 18 Закону визначено, що рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються. Якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження, не було оскаржене до суду, таке рішення має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження. Тому, в разі оскарження процедури закупівлі замовник завершує закупівлю з врахуванням рішення органу оскарження. Крім цього, зазначаємо, що частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених Законом та нормативноправовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України. При цьому згідно з статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення невиконання рішення Антимонопольного комітету України як органу оскарження за результатами розгляду скарг суб’єктів оскарження, подання яких передбачено законом, тягне за собою накладення штрафу на керівника замовника від двох до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Разом з тим повідомляємо, що враховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (із змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках. Наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Отже, з питань технічної реалізації вимог законодавства слід звертатися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО” з необхідними даними, які дозволять ідентифікувати процедуру закупівлі для надання вичерпних пояснень.
|