Звичайна версія Розмір шрифта: A A A Схема кольорів: A A A
      Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Консультації з питань публічних закупівель
В словах тільки українські літери, мінімальна довжина слова 3 символи
Пошук в тексті
Bідібрати результати за темою за тегами
Останні запити та відповіді сортувати за
Очистити
01.12.2017 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
6114 / 6111
Шановні панове! ДП НАЕК "Енергоатом" є одним із найбільших замовників у системі PROZORRO. Згідно з нещодавно проведеною в Компанії оцінкою корупційних ризиків, сфера публічних закупівель є найбільш корупціогенною з точки зору корупційних ризиків. В процесі публічних закупівель через систему PROZORRO тендерний комітет стикається з рядом труднощів на які наразі не існує однозначної відповіді і уникнути яких не допомагає навіть система PROZORRO. Окремі "підприємці" входячи в певний "зговір" з деякими виробниками необхідної для Енергоатом продукції отримують від виробників дилерські повноваження і далі відбуваються торги за наступною схемою. Енергоатом направляє запит на отримання цінової пропозиції на виробника, оскільки у виробника щодо Енергоатому вже є "дилер", він передає цей запит дилеру. Той готує лист від імені виробника, вказуючи ціну в три рази вищу ніж відпускна вартість заводу виробника. Енергоатом, оголошує торги визначаючи очікувану вартість згідно з повідомлення виробника. На тендер приходить дві фірми: "дилер" і його "протеже" (тут будь-якого юридичного підтвердження нема є лише розуміння цього виходячи з історичного аспекту здійснення закупівель Енергоатомом, постійно на торгах грає одна пара) здійснюють удаваний аукціон і мйже без зміни ціни виграє один із "дилерів" із явно завищеною ціною. Звертаю увагу, мова йде про специфічну продукцію яка не має широкого економічного обороту, а тому вкрай важко визначити ринкову ціну. Провести переговорну процедуру теж немає можливості, бо існують потенційні виробники за кордоном.В подальшому, в рамках розслідування кримінальних проваджень нам стає відома інформація, що після отримання коштів від Енергоатому, "дилер" перераховує заводу виробнику вартість поставленого в Енергоатом обладнання, а решту коштів направляє на готівку за удаваними контрактами на юридичних осіб з ознаками "конвертів" і на фізичних осіб-підприємців. Формально в даній схемі, при проведенні публічної закупівлі Енергоатомом відсутні порушення. Проте, з часом, у нас є чітке розуміння, що в даній закупівлі однозначно порушено принцип запобігання корупційним діям і зловживанням. Однак, це вже ніяк не впливає на вимивання коштів з Енергоатому. Відразу визначу, що радити в напрямку звернення в правоохоронні органи не варто з декількох причин: 1. правоохоронні органи залучаються лише тоді, коли Енергоатом вже все оплатив, тобто фактично зазнав збитків через надлишкову, штучно створену вартість товару; 2. якість роботи правоохоронної системи в рамках розслідування кримінальних проваджень незадовільна. Справи розслідуються роками і через ті ж такі хабарі з часом просто закриваються. Все ж заяви ми подаємо і провадження порушуються, однак, як я вже сказав в силу тих чи інших обставин обвинувальних вироків ми не маємо. Власне ми не маємо ніяких вироків. Тому, в рамках проведення перевірки наших ділових партнерів на виконання ЗУ "Про запобігання корупції" антикорупційна служба Енергоатом оформлює негативні висновки щодо подібних "дилерів" і рекомендує не укладати з ними угод. Водночас, в подальшому, ці ж "дилери" приходять на інші тендера за ідентичними схемами. Питання. 1. Яким чином в подібних ситуаціях забезпечити виконання такого принципу публічних закупівель як запобігання корупційним діям і зловживанням?
Відповідь
27.11.2017 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
5930 / 5857
Просимо надати відповідь, що вважати початком процедури закупівлі, а що її повним завершенням, по процедурі конкурентних торгів та переговорній процедурі?
Відповідь
26.11.2017 Запитання      Тема: Допорогові закупівлі Розширений перегляд
9604 / 8993
В нашій установі створено тендерний комітет. Відповідно до положень п. 31 ч. 1 ст. 1 ЗУ "Про публічні закупівлі" тендерний комітет - службові (посадові) та інші особи замовника, призначені відповідальними за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із цим законом. Відповідно до ст. 12 зазначеного закону, закупівля може здійснюватись шляхом застосування однієї з таких процедур: відкриті торги;конкурентний діалог;переговорна процедура закупівлі. Також, відповідно до ст. 2, положення цього закону застосовуються до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень. Окрім того, у ст. 2 зазначається, що замовник повинен опублікувати звіт про укладені договори, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзаці другому вказаної статті. Також, слід зауважити, що тендерний комітет забезпечує складання, затвердження та зберігання відповідних документів з питань публічних закупівель, визначених цим законом. У зв'язку з цим виникають наступні запитання: 1. Чи повинен тендерний комітет своїм протоколом затверджувати звіти про укладені про договори (однак даний документ не відноситься до жодної з процедур закупівель, зазначених у ст. 12 закону)? 2. Якщо ж потрібно затверджувати, то чи можна оформлення та оприлюднення відповідного звіту покласти на відповідальну особу?? Просимо роз'яснити детальніше порядок затвердження та оприлюднення звіту про укладні договори, оскільки до ний документ не стосується жодної процедури закупівлі, яка зазначена у ЗУ "Про публічні закупівлі". Також, просимо роз'яснити які документи з питань публічних закупівель (зокрема, що зазначені у Наказі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22.03.2016 №490 Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель)необхідно затверджувати протоколом тендерного комітету. Також, просимо надати роз'яснення щодо наступного: Як вчити в такій ситуації, якщо укладено договір, щодо якого потрібно опублікувати звіт про укладені договори, однак за даним договори закупляються товари, що стосується кількох предметів закупівель (наприклад: буд.матеріали, сантехніка, побутова техніка). Адже, виникають труднощі з оприлюдненням відповідного звіт по такому договору.
Відповідь
26.11.2017 Запитання      Тема: Допорогові закупівлі Розширений перегляд
9343 / 9287
В нашій установі створено тендерний комітет. Відповідно до положень п. 31 ч. 1 ст. 1 ЗУ "Про публічні закупівлі" тендерний комітет - службові (посадові) та інші особи замовника, призначені відповідальними за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із цим законом. Відповідно до ст. 12 зазначеного закону, закупівля може здійснюватись шляхом застосування однієї з таких процедур: відкриті торги;конкурентний діалог;переговорна процедура закупівлі. Також, відповідно до ст. 2, положення цього закону застосовуються до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень. Окрім того, у ст. 2 зазначається, що замовник повинен опублікувати звіт про укладені договори, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзаці другому вказаної статті. Також, слід зауважити, що тендерний комітет забезпечує складання, затвердження та зберігання відповідних документів з питань публічних закупівель, визначених цим законом. У зв'язку з цим виникають наступні запитання: 1. Чи повинен тендерний комітет своїм протоколом затверджувати звіти про укладені про договори (однак даний документ не відноситься до жодної з процедур закупівель, зазначених у ст. 12 закону)? 2. Якщо ж потрібно затверджувати, то чи можна оформлення та оприлюднення відповідного звіту покласти на відповідальну особу?? Просимо роз'яснити детальніше порядок затвердження та оприлюднення звіту про укладні договори, оскільки до ний документ не стосується жодної процедури закупівлі, яка зазначена у ЗУ "Про публічні закупівлі". Також, просимо роз'яснити які документи з питань публічних закупівель (зокрема, що зазначені у Наказі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22.03.2016 №490 Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель)необхідно затверджувати протоколом тендерного комітету. Також, просимо надати роз'яснення щодо наступного: Як вчити в такій ситуації, якщо укладено договір, щодо якого потрібно опублікувати звіт про укладені договори, однак за даним договори закупляються товари, що стосується кількох предметів закупівель (наприклад: буд.матеріали, сантехніка, побутова техніка). Адже, виникають труднощі з оприлюдненням відповідного звіт по такому договору.
Відповідь
22.11.2017 Запитання      Тема: Відкриті торги з публікацією англійською мовою Розширений перегляд
7881 / 7967
1. Згідно вимог пункту 2 частини 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (зі змінами), (далі - Закон), істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. В роз’ясненні Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 «Щодо зміни істотних умов договору» зазначено, «.. у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відстотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладення договору про закупівлю та за умови, що зазначена ціна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов’язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін. Водночас внесення змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим. Утім перелік органів, установ, організацій які уповноважені надавати відповідну інформацію на ринку, не є вичерпним.» Між нашою установою та ТОВ «ГАЗЕНЕРГОПРОЕКТ» (далі – постачальний ) у зв’язку з відміною двічі тендеру через відсутність достатньої кількості учасників за результатами переговорної процедури закупівлі було укладено у лютому 2017 року договір на постачання природного газу протягом 2017 року, за ціною 9350,00 грн. за 1000 куб.м. У зв’язку з пониженням ціни за одиницю товару на постачання природного газу згідно прейскуранту НАК «Нафтогазу» між сторонами 01.04.2017 року було укладено додаткову угоду на зниження ціни за 1000 куб.м. за ціною 8500,80 грн. У вересні 2017 року постачальник звернувся до університету щодо підвищення ціни за одиницю товару в межах суми договору на 9020,00 грн., з 01.10.2017 року, посилаючись на те, що з моменту укладення додаткових угод відбулося коливання вартості природного газу в сторону збільшення. Згідно інформації, оприлюдненої на сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, яка є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб’єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг рівень максимальної ціни на природний газ у жовтні 2017 року складає 11500, 00 грн. Отже, НКРЕКП інформує про максимальну ціну природного газу щомісячно. Водночас, НАК «Нафтогаз» на своєму офіційному сайті також публікує щомісячно прейскурант цін на природний газ. Враховуючи вищевикладене, просимо вас надати роз’яснення чи є підставою для збільшення вартості ціни за одиницю товару природного газу роздруківки з сайту НКРЕКП, НАК «Нафтогаз» у разі коливання такої ціни на ринку товару і в якій пріоритетності вони можуть бути застосовані, чи це повинна бути довідка Державної служби статистики України або її територіального органу. 2. Замовником двічі відмінено процедуру закупівлі відкритих торгів на підставі абзацу сьомого частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» (відхилення всіх тендерних пропозицій). Чи є це підставою для застосування переговорної процедури закупівлі згідно пункту 4 частини другої статті 35 Закону.
Відповідь
Міністерство економіки України 01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2