Звичайна версія Розмір шрифта: A A A Схема кольорів: A A A
      Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Консультації з питань публічних закупівель
В словах тільки українські літери, мінімальна довжина слова 3 символи
Пошук в тексті
Bідібрати результати за темою за тегами
Останні запити та відповіді сортувати за
Очистити
01.06.2018 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
9494 / 9671
Законом України «Про відкритість використання публічних коштів» визначено, що публічні кошти це – кошти державного бюджету, бюджету автономної республіки Крим та місцевих бюджетів, кредитні ресурси, надані під державні та місцеві гарантії, кошти Національного банку України, державних банків, державних цільових фондів, Пенсійного фонду України, фондів державного соціального Читати далістрахування, а також кошти суб’єктів господарювання державної та комунальної власності отримані ними від їхньої господарської діяльності. Законом України «Про публічні закупівлі» визначено, що замовники закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади це - органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: - юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; - органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; - у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків. До замовників також належать юридичні особи та/або суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання та відповідають хоча б одній з таких ознак: - органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування належить частка у статутному капіталі суб'єкта господарювання в розмірі більше ніж 50 відсотків або такі органи володіють більшістю голосів у вищому органі суб'єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради суб'єкта господарювання; - наявність спеціальних або ексклюзивних прав. Водночас вказаними та іншими нормативними актами не визначено сфера застосування та зміст наступних визначень: промислова, комерційна діяльність, діяльність із забезпечення потреб держави або територіальної громади. Враховуючи викладене, прошу надати роз’яснення щодо окремих положень Закону України «Про публічні закупівлі», а саме: застосування, розмежування та змісту визначень: «промислова основа діяльності замовника», «комерційна основа діяльності замовника», «діяльність замовника із забезпечення потреб держави або територіальної громади»; межі поширення дії Закону на кошти суб’єктів господарювання державної та комунальної власності отримані ними від їхньої господарської діяльності; порядку закупівлі товарів, робіт, послуг суб’єктами господарювання державної та комунальної власності за рахунок коштів (публічних коштів) отриманих ними від їхньої господарської діяльності, що здійснюється на промисловій чи комерційній основі. Згорнути
Відповідь
14.02.2018 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
9459 / 9630
З урахуванням наданих додаткових матеріалів, просимо надати роз’яснення стосовно ситуації, що виникла, зокрема можливості застосування управлінням містобудування, архітектури та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради для проведення закупівлі з оновлення (унесення змін) до Генерального плану м. Кривий Ріг – переговорної процедури закупівлі на підставі пункту Читати далі1 частини 2 статті 35 Закону України «Про публічні закупівлі», закупівля творів мистецтва або закупівля, пов’язана із захистом прав інтелектуальної власності, або укладення договору про закупівлю з переможцем архітектурного чи мистецького конкурсу або процедури відкритих торгів як основної процедури закупівлі відповідно до розділу IV Закону України «Про публічні закупівлі». Згорнути
Відповідь
16.12.2016 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
9443 / 9457
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 розділу 2 Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого, наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17.03.2016 № 454, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 березня 2016 р. за № 448/28578 (дія якого застосовуються з 01 січня 2017 року) предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами Читати далі17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), за показниками третьої – п'ятої цифр основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. Також, враховуючи лист Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 20.01.2016 №3302-06/1430-06 код складається з 8 цифр, що згруповані таким чином: Перші дві цифри визначають розділ (ХХ000000-Y); Перші три цифри визначають групу (ХХХ00000- Y); Перші чотири цифри визначають клас (ХХХХ0000- Y); Перші п’ять цифр визначають категорію (ХХХХХ000- Y). Отже, чи має право Замовник починаючи з 01.01.2017 року здійснити закупівлю деревини хвойних порід (03411000-4) на загальну суму 199.999,00 грн., деревину тропічних порід (03412000-1) на загальну суму 199.999,00 грн., деревина м’яких порід (03415000-2) на загальну суму 199.999,00 грн. (загальна вартість трьох договорів складає майже 599.997,00 грн.) без проведення відкритих торгів з обов’язковим дотримання абзацу 5 частини 1 статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі»? Згорнути
Відповідь
18.05.2017 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
9440 / 9379
Доброго дня! ТОВ «Теплоінвест – Запоріжжя» є суб’єктом господарювання, яке: - здійснює діяльність в окремих сферах господарювання (виробництво теплової енергії на установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії) на промисловій чи комерційній основі; - забезпечує потреби держави (плануємо укласти договори про закупівлю послуг: пара та гаряча вода; постачання Читати даліпари та гарячої води за державні кошти); - не є розпорядником бюджетних коштів; - статутний капітал - 100 % приватна власність; - провадить діяльність на підставі ліцензії, яка не може розглядатися як спеціальне чи ексклюзивне право; - відповідно до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 22.03.2017 № 308, Ліцензіат (ТОВ «Теплоінвест – Запоріжжя») повинно використовувати кошти, отримані за рахунок діяльності з виробництва теплової енергії, за цільовим призначенням та з дотриманням принципів здійснення закупівель відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі». Враховуючи вищенаведене, прошу дати відповідь на наступні запитання: 1. ТОВ «Теплоінвест – Запоріжжя» є замовником у розумінні п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» та має здійснювати закупівлі з дотриманням вимог цього Закону? 2. Як Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії, затверджені Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 22.03.2017 № 308 кореспондуються з Законом України «Про публічні закупівлі»? Згорнути
Відповідь
27.11.2017 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
9435 / 9605
Замовником у тендері було прийнято рішення про дискваліфікацію ряду учасників та визначено переможцем учасника-2, документи якого відповідають тендерній документації. Один з учасників (учасник-1), якого було дискваліфіковано, подав Скаргу в Антимонопольний комітет України з вимогою скасувати рішення про його дискваліфікацію та скасувати рішення про визначення переможцем учасника-2. Читати даліАМКУ задовольнив скаргу частково та зобов’язав замовника скасувати рішення про визначення переможцем учасника-2. Не погоджуючи з зазначеним рішення АМКУ, учасник-1 подав позовну заяву до суду з вимогою зобов’язати АМКУ скасувати своє рішення частково та зобов’язати замовника винести рішення про перемогу учасника-1. В той же час, замовник, у згаданому тендері, відхилив всі тендерні пропозиції та, відповідно, через 10 днів торги будуть відмінені Засідання в суді по позову призначили на січень 2018 року, в той час як проектом договору передбачена поставка продукції, яка закупляється до 31.12.2017 року. Прошу надати відповідь на наступні питання, у випадку, якщо суд задовольнить позов: 1. Чи буде мати замовник технічну здатність скасувати статус торгів «відмінені» чи це робить інша організація? 2. Чи має законну можливість замовник внести зміни в договір в частині строку дії договору? Тобто, якщо рішення суду буде 2018 році, чи може замовник вести зміни до договору про закупівлю і змінити строк його дії на «до 31.12.2018 року»? Згорнути
Відповідь
Міністерство економіки України 01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2