|
12.01.2023
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Наприкінці 2022 року Замовником було проведено процедуру закупівлі рідини для забезпечення роботи при дефектоскопії рейкових шляхів ( оголошення про проведення закупівлі оприлюднено 03.11.2022, аукціон відбувся 14.11.2022) . За результатами розгляду пропозиції учасника( далі - УЧАСНИК), яка була визначена системою як найбільш економічно вигідна( далі - ПРОПОЗИЦІЯ) , було прийнято рішення щодо відхилення зазначеної пропозиції через невідповідність умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі. Згаданий учасник скористався правом оскаржити рішення уповноваженої особи і у встановлені законодавством терміни, а саме 23.11.2022 подав скаргу до Антимонопольного Комітету України. Орган оскарження 01.12.2022 постановив скасувати рішення про відхилення тендерної ПРОПОЗИЦІЇ ( дата публікації рішення 05.12.2022) . Замовником було виконано рішення органу оскарження і повторно проведено оцінку згаданої ПРОПОЗИЦІЇ, за результатами оцінки було знову прийнято рішення щодо відхилення зазначеної пропозиції через невідповідність умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі. 09.12.2022 УЧАСНИК знову подав скаргу до Антимонопольного Комітету України. Орган оскарження 21.12.2022 постановив скасувати рішення про відхилення тендерної ПРОПОЗИЦІЇ ( дата публікації рішення 23.12.2022) . Замовником було виконано рішення органу оскарження і повторно проведено оцінку згаданої ПРОПОЗИЦІЇ , за результатами якої вказаний УЧАСНИК був визнаний переможцем, і 26.12.2022 було розміщено повідомлення про намір укласти договір про закупівлю з УЧАСНИКОМ.
Таким чином, через наявність скарг було зупинено перебіг строків, установлених частиною десятою статті 29 Закону і абзацом четвертим пункту 46 Особливостей загалом на 24 дні.
Враховуючи обов`язок замовника укласти договір з переможцем торгів, проект та істотні умови якого вже узгоджені сторонами, та строки для укладання договору, встановлені у п.46 Особливостей, договір про закупівлю може бути укладено вже на початку 2023 року, в той час, як в тендерній документації в проєкті договорубуло передбачено, що термін дії договору - до 31.12.2022.
На підставі вищевикладеного, прошу надати роз'яснення , чи є можливим укладання договору поставки на початку 2023 року і, зокрема, чи буде правильним укласти договір з УЧАСНИКОМ на початку 2023 року з строком дії договору з моменту укладання - на термін протягом 24 днів( саме на той період, на який було зупинено укладання договору через розгляд скарг в Антимонопольному Комітеті України).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” та від 10.09.2020 № 3304-04/55366-06 "Щодо передумов здійснення закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%83&fNum=55366Відносини у сфері публічних закупівель регулюються Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості). Водночас відповідно до пункту 14 Особливостей закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Відповідно до пункту 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин третьої-п ’ятої, сьомої та восьмої статті 41 Закону, та цих особливостей. При цьому, договір про закупівлю укладається замовником відповідно до вимог тендерної документації та згідно змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, у тому числі в частині строку дії договору про закупівлю з дотриманням бюджетного та господарського законодавства в цілому,Згідно з пунктом 18 умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, крім випадків: визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті; перерахунку ціни в бік зменшення ціни тендерної пропозиції переможця без зменшення обсягів закупівлі; перерахунку ціни та обсягів товарів в бік зменшення за умови необхідності приведення обсягів товарів до кратності упаковки.
|
|
10.01.2023
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
п. 27 статті 1 ЗУ "Про публічні закупівлі" визначає предмет закупівлі "роботи" у тому числі як: "...роботи з будівництва об’єктів з розробленням проектної документації". В той же час п.22 статті 1 ЗУ "Про публічні закупівлі" передбачає визначення предмету закупівлі: ",,, Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку". Крім того, пунктом 13 Порядку, що затверджений наказом МІНІСТЕРСТВА РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, ТОРГІВЛІ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ від 11.06.2020 №1082 визначено : "...в окремих полях заповнюється інформація щодо...коду за показниками другої - п’ятої цифр Єдиного закупівельного словника, у разі визначення предмета закупівлі - роботи".
Враховуючи вищевикладене, та те, що роботи з будівництва та проєктування є зовсім різними предметами закупівель за кодами Єдиного закупівельного словника (ДК 021-2015), прошу пояснити яким чином, у разі закупівлі робіт з будівництва об’єктів з розробленням проектної документації, визначати предмет закупівлі, та передбачати його у плані закупівель.
|
|
Відповідь
|
|
|
|
06.01.2023
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Державна установа «Інститут серця Міністерства охорони здоров’я України» (надалі –Установа) звертається до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (далі - Мінекономіки), як до єдиного Уповноваженого органу, основними функціями якого є забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері публічних закупівель, надання узагальнених відповідей рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері публічних закупівель з наступного приводу.
Установа є провідною профільною науковою та клінічною закладом з питань кардіології інтервенційної кардіології, трансплантології та, як замовник в розумінні статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» здійснює закупівлю необхідних товарів, робіт і послуг відповідно до законодавства України про публічні закупівлі.
В зв’язку з введенням з 24 лютого 2022 року воєнного стану в України Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова від 28 лютого 2022 року № 169 «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану», у відповідності до норм якої протягом 2022 року Установа укладала договори про закупівлю товарів, робіт і послуг.
Частиною 6 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку.
З огляду на зазначене просимо надати відповідь на наступне питання: Чи відповідає нормам законодавства України в сфері публічних закупівель подовження строку дії договорів про закупівлю товарів, робіт і послуг на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку 2023 року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, який було укладено в 2022 році згідно норм Постанови КМУ від 28 лютого 2022 року № 169 «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", від 19.07.2022 №3323-04/50213-06 "Щодо змін, внесених до порядку закупівель у період воєнного стану" та від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=50213 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
21.12.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
чи може замовник (структурний підрозділ органу місцевого самоврядування призначити уповноваженою особою з питань публічних закупівель інспектора з благоустрою на період дії воєнного стану, у звязку із виробничою необхідністю , який не є посадовою особою?
|
|
Відповідь
|
|
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b6df86f6-0e0f-4641-bbce-82fc950fa52e&lang=uk-UA
|
|
18.12.2022
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”:
1) відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа, яка визначається або призначається замовником одним з таких способів (частина перша статті 11):
– шляхом покладення на працівника (працівників) із штатної чисельності функцій уповноваженої особи як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно із законодавством;
– шляхом введення до штатного розпису окремої (окремих) посади (посад), на яку буде покладено обов’язки виконання функцій уповноваженої особи (уповноважених осіб);
– шляхом укладення трудового договору (контракту) згідно із законодавством.
2) уповноважена особа (особи) – службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель згідно з цим Законом на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту) (пункт 35 частини першої статті 1);
3) уповноважена особа здійснює свою діяльність на підставі укладеного із замовником трудового договору (контракту) або розпорядчого рішення замовника та відповідного положення (частина сьома статті 11).
Згідно з Правилами організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5 (зі змінами) (далі – Правила):
– право на створення, підписання, погодження, затвердження документів визначається актами законодавства, положеннями (статутами) установ, положеннями про структурні підрозділи і посадовими інструкціями (пункт 1 глави 1 розділу ІІ);
– право на видання певного виду розпорядчого документа (постанови, рішення, наказу, розпорядження) закріплюється у положенні (статуті) установи і зумовлюється правовим статусом установи та порядком прийняття управлінських рішень (на підставі єдиноначальності або колегіальності) (пункт 4 глави 1 розділу ІІ);
– в установах, що діють на основі колегіальності, їх керівники мають право приймати єдиноначальні рішення з вузьких питань і видавати в межах своєї компетенції інші види розпорядчих документів (пункт 4 глави 1 розділу ІІ).
Відповідно до Закону України “Про Національний банк України”:
– Правління Національного банку України здійснює управління діяльністю Національного банку України (стаття 14);
– Голова Національного банку України керує діяльністю Національного банку України у межах компетенції, визначеної Законом України “Про Національний банк України” (пункт 1 статті 19).
Відповідно до Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”:
– Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) здійснює управління поточною діяльністю Фонду (частина перша статті 11);
– Директор - розпорядник Фонду керує поточною діяльністю Фонду (пункт 1 частини першої статті 14).
Прошу надати роз’яснення:
1) ким (з огляду на норми Закону України “Про публічні закупівлі”) в умовах особливого періоду та введеного правового режиму воєнного стану має видаватися розпорядчий документ про затвердження положення про уповноважену особу Національного банку України: Правлінням Національного банку України (колегіально) чи Головою Національного банку (одноосібно)?
2) ким (з огляду на норми Закону України “Про публічні закупівлі”) в умовах особливого періоду та введеного правового режиму воєнного стану має видаватися розпорядчий документ про затвердження положення про уповноважену особу Фонду: Виконавчою дирекцією Фонду (колегіально) чи Директором - розпорядником Фонду (одноосібно)?
|
|
Відповідь
|
|
|