|
|
08.12.2021
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Наше Товариство має намір взяти участь у спрощеній закупівлі на закупівлю послуг.
Ознайомившись з вимогами, що зазначені в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, вбачається, що Замовник встановив кваліфікаційний критерій, що відображений у статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме:
- наявність в учасника працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід.
В той же час Замовник встановлює в оголошенні, що «Виконавець зобов’язується надати передбачені договором послуги за рахунок власних сил та засобів без залучення субпідрядних/співвиконавчих організацій».
Проте, ч. 3 ст. 16 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що якщо для закупівлі робіт або послуг замовник встановлює кваліфікаційний критерій такий як наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій та/або наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід, учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити спроможності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців.
Наше Товариство планує взяти участь у даній спрощеній закупівлі на закупівлю послуг з залученням спроможностей інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців для підтвердження своєї відповідності такому критерію, як наявність працівників.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади, встановлені Законом України «Про публічні закупівлі».
Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Враховуючи вказане, прошу надати роз’яснення:
- чи можна вважати умову щодо заборони учасникам залучати субпідрядників/співвиконавців для надання послуг для підтвердження своєї відповідності такому критерію як наявність працівників у спрощеній закупівлі правомірною?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 28 частин першої статті 1 Закону спрощена закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 Закону.
Оголошення про проведення спрощеної закупівлі не передбачає встановлення замовником кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 Закону.
При цьому відповідно до частини третьої статті 14 Закону в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі може зазначатися інша інформація. Згідно з частиною п'ятою статті 14 Закону оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимоги до предмета закупівлі не повинні містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Отже, умови оголошення про проведення спрощеної закупівлі та перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність таким умовам визначається замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства в цілому.
Водночас вимога щодо залучення до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю (пункт 18 частини другої статті 22 Закону) обо'язково зазначається в тендерній документації при проведенні відкритих торгів.
Поряд з цим, згідно з частиною сьомою статті 14 Закону у період уточнення інформації учасники спрощеної закупівлі мають право звернутися до замовника через електронну систему закупівель за роз’ясненням, зокрема щодо інформації, зазначеної в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі. Усі звернення за роз’ясненнями, звернення з вимогою щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник протягом одного робочого дня з дня їх оприлюднення зобов’язаний надати роз’яснення на звернення учасників спрощеної закупівлі, які оприлюднюються в електронній системі закупівель, та/або внести зміни до оголошення про проведення спрощеної закупівлі, та/або вимог до предмета закупівлі.
Одночасно зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
|
07.12.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Використовуючи право суб’єкта господарської діяльності, та виходячи з принципу недискримінації учасників та рівного ставлення до них, а також забезпечення виваженого справедливого балансу між учасниками публічних закупівель, відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі » з урахуванням складності, коштовності, важливості закупівель та з метою запобігання придбання фальсифікатів, дотримання гарантій на своєчасне постачання товару у кількості, якості та зі строками придатності, а також виниклим питанням щодо встановлення вимоги – надання учасниками - гарантійних листів від виробника, офіційного дилера, офіційного представництва в Україні, просимо Вас надати роз’яснення з приводу наступного :
- Чи є правомочним встановлення в тендерній документації Замовником вимоги – надання учасниками гарантійних листів від виробника, офіційного дилера, офіційного представництва в Україні в розумінні ч. 3 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі ».
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Пунктом 31 частини першої статті 1 Закону передбачено, що тендерна документація розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель. Відомості, які мають зазначатися замовником у тендерній документації установлені статтею 22 Закону.
Разом з тим тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації (частина третя статті 22 Закону).
Водночас відповідно до частини четвертої статті 22 Закону тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Ураховуючи викладене, вимоги в тендерній документації, а також перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність зазначеним критеріям, встановленим у тендерній документації, визначається замовником самостійно згідно із законодавством, виходячи зі специфіки предмета закупівлі з урахуванням частини четвертої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у статті 5 Закону, зокрема таких як недискримінація учасників та рівне ставлення до них, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників.
Поряд з цим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
|
30.11.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Закон України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) містить визначення понять «пов’язані особи», «здійснення контролю», «члени сім’ї», а також визначає вимоги до тендерної документації в цій частині та наслідки встановлення замовником факту пов’язаності для учасника. Як слідує із зазначених норм, замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника за наявності таких умов:
- учасник процедури закупівлі є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або
- учасник процедури закупівлі є пов’язаною особою з уповноваженою особою (особами) замовника.
- з керівником замовника.
ПРОСИМО надати роз’яснення чи є ФОП, якиє є депутатом ради пов’язаною особою з керівником ради, в якиї цей ФОП є депутатом, тобто чи може замовник - відповідна рада, укладати договори про закупівлю, де переможець ФОП є депутатом цієї відповідної ради, та чи може ФОП який є депутатом відповідної ради брати участь у конкурентних закупівлях та в т. ч. спрощених процедурах, як учасник, який буде виконувати роботи на рівні з іншими суб’єктами господарювання, тобто чи будуть у такому випадку наявні ознаки пов’язаності осіб?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 Закону) в разі, якщо тендерна пропозиція подана учасником конкурентної процедури закупівлі або участь у переговорній процедурі бере учасник, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону “пов’язана особа” – особа, яка для цілей Закону відповідає будь-якій із таких ознак: юридична особа, яка здійснює контроль над учасником процедури закупівлі або контролюється учасником процедури закупівлі, або перебуває під спільним контролем з учасником процедури закупівлі; фізична особа або члени її сім’ї, які здійснюють контроль над учасником процедури закупівлі; службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, уповноважена здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільно-правових відносин, а також члени сім’ї такої службової (посадової) особи; фізична особа - уповноважена особа замовника, керівник замовника та/або члени їхніх сімей, які здійснюють контроль над учасниками процедури закупівлі або уповноважені здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільно-правових відносин.
Під здійсненням контролю розуміється можливість здійснення вирішального впливу на господарську діяльність учасника процедури закупівлі. Такий вплив може здійснюватися безпосередньо або через інших фізичних чи юридичних осіб, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма їхніми активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу або результати голосування, а також можливість визначати умови господарської діяльності, надавати обов’язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління учасника процедури закупівлі, або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), що становить не менше 25 відсотків статутного капіталу учасника процедури закупівлі.
Отже, під час проведення процедур закупівель замовник перевіряє наявність підстав, зазначених у пункті 7 частини першої статті 17 Закону, в частині пов’язаності учасників з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника.
Разом з тим замовник самостійно приймає будь-які рішення.
Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери закупівель в конкретних випадках, у тому числі визначення пов’язаності осіб.
|
|
|
26.11.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Підкажіть, будь ласка, чи можу я збільшити суму тендерного договору по теплопостачанню (переговорна процедура) шляхом укладання додаткової угоди, оскільки обсяги теплової енергії не були використані, але за рахунок збільшення тарифів грошей по договору на грудень не вистачає. І чи можна використати підставу згідно ч.5 п.7 ст.41 Зкакону "зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни". дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
|
|
|
19.11.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Постановою НКРЕКП від 30.07.2021 № 1227 на період дії карантину та обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), встановлені граничні ціни на РДН і ВДР на електричну енергію не вище ціни, що дорівнює:
- для годин мінімального навантаження (з 00:00 до 07:00 та з 23:00 до 24:00) – 2000 грн/МВт∙год (2,00 грн/кВт∙год );
- для годин максимального навантаження (з 07:00 до 23:00) – 4000 грн/МВт∙год (4,00 грн/кВт∙год).
Відповідно до пункту 9 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії»:
У разі істотного коливання цін на ринку "на добу наперед", внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку відповідно до методики, визначеної Регулятором, Регулятор має право встановлювати граничні ціни (тимчасові мінімальні та/або максимальні цінові межі) на ринку "на добу наперед", внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку для кожної торгової зони з відповідним обґрунтуванням. Рівень граничних цін має впливати на формування вільної (ринкової) ціни у мінімальний спосіб. Доцільність встановлення і рівень граничних цін у разі їх встановлення мають переглядатися Регулятором не менше одного разу на шість місяців. Граничні ціни встановлюються Регулятором після консультацій з Антимонопольним комітетом України.
Чи можна вважати вказані встановлені Постановою НКРЕКП від 30.07.2021 № 1227 ціни на електричну енергію на РДН і ВДР - регульованими, в т.ч. у розумінні підпункту 5) частини 6 статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі"?
Буду дуже вдячний за надання відповіді по суті цього питання без відсилання на раніше надані роз'яснення зі схожих питань.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Так, норма пункту 5 частини шостої статті 3 Закону, яка дозволяє здійснювати закупівлі деяких предметів закупівлі без застосування Закону, стосується: 1) саме замовника, який провадить діяльність в окремих сферах господарювання; 2) якщо ціни (тарифи) на них затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень або визначаються в порядку, встановленому зазначеними органами, у тому числі якщо визначення таких цін здійснюється на аукціонах.
Водночас, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки не належить віднесення предметів закупівель до таких, що визначені у частині шостій статті 3 Закону у конкретних випадках.
Крім цього, інформуємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз’яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок електричної енергії” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715 (із змінами). Тому, з питань, зазначених у зверненні, пропонуємо звернутися до НКРЕКП.
|