|
|
19.05.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Оскільки Міністерство економічного розвитку та торгівлі України є уповноваженим органом виконавчої влади з координації закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти, відповідно до п. 1 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі», просимо надати роз’яснення з таких питань:
Військова частина А3358 є розпорядником коштів третього ступеню, проводить свої видатки в межах асигнувань, які визначені в кошторисі.
18.01.2017 до військової частини А3358 надійшло фінансування в розмірі 260 000,00 грн., відповідальними виконавцями частини було визначено потребу в закупівлі, тендерним комітетом було складено додатки до плану закупівель на 2017 рік № 1, 2 від 24.01.2017 (вартість кожного предмета закупівлі, який визначений згідно Єдиного закупівельного словника ДК 021:2015 не дорівнює та не перевищує 200 00,00 грн.), зазначені додатки були оприлюднені на електронному майданчику «Держзакупівлі.Онлайн».
01.02.2017 до військової частини А3358 надійшов кошторис на 2017 рік, тендерним комітетом було проведено аналіз доходів і видатків, які включені до кошторису з урахуванням доходів і видатків, які були зазначені в тимчасовому кошторисі, та складено додаток № 3 до річного плану закупівель на 2017 рік. В зазначеному додатку загальна сума коштів, на які планується провести закупівлю товарів та послуг становить 2 545 000,00 грн. (з урахуванням 260 000,00 грн., які було включено до додатків № 1 та 2), вартість кожного предмета закупівлі, який визначений згідно Єдиного закупівельного словника ДК 021:2015 не дорівнює та не перевищує 200 00,00 грн., зазначений додаток також був оприлюднений на електронному майданчику «Держзакупівлі.Онлайн».
На теперішній час за кодом ДК 021:2015-35420000-4 «Частини транспортних засобів військового призначення» закуплено товару на загальну суму 99 500,00 грн., сума, яка включена до додатку № 3 до плану закупівель по даному коду становить 199 000,00 грн.
Слід зауважити, що військова частина А3358 сама потребу в закупівлі не визначає, оскільки закупівля майна проводиться згідно розпоряджень довольчих органів Міністерства оборони України, майно, яке закуповується, використовується, в основному, для забезпечення потреб Збройних Сил України та для відновлення озброєння, військової техніки Збройних Сил України, в тому числі, яка пошкоджена в районі проведення антитерористичної операції та території Донецької та Луганської областей. З огляду на вищезазначене, скільки і якого майна необхідно закупити і яка в ньому потреба на рік, визначити практично неможливо.
Питання:
1. як проводити подальшу закупівлю за кодом ДК 021:2015-35420000-4 «Частини транспортних засобів військового призначення», якщо закупівля товару за даним кодом перевищить 199 000,00 грн.: згідно п. 1 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» з проведенням процедури закупівлі «відкриті торги», навіть якщо потреба в подальшій закупівлі становить до 200 000,00 грн., чи без проведення «відкритих торгів» з проведенням допорогової процедури закупівлі?
2. чи необхідно для визначення порогу застосування Закону України «Про публічні закупівлі» додавати суми закупівель по кожному конкретному коду ДК 021:2015 згідно всіх додатків, які було складено (додаток № 3 до плану закупівель на 2017 рік, який складено згідно кошторису на 2017 рік, та додатки № 1, 2, які були складені згідно тимчасового кошторису на 2017 рік) чи додатки, які були складені згідно тимчасового кошторису враховувати не потрібно?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 "Щодо планування закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
19.05.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно ст. 25 ЗУ “Про публічні закупівлі”: “1. Тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, вимогам, визначеним у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації. Документи, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, та документи, що містять технічній опис предмета закупівлі, подаються в окремому файлі. ”
Згідно ч.3 ст. 17 ЗУ “Про публічні закупівлі”: “Переможець торгів у строк, що не перевищує п’яти днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, повинен надати замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої цієї статті. ”
Просимо надати розяснення, чи має право Замовник закупівлі вимагати надання документів, які підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої ст. 17 Закону в паперовому вигляді, окрім їх розміщення на веб-порталі Уповноваженого органу?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.04.2017 № 3302-06/29640-06 "Щодо застосування статей 17, 32 Закону України “Про публічні закупівлі”", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
|
|
|
19.05.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Документацією Замовника передбачено, що у разі, коли учасник до складу своєї пропозиції відкритих торгів включає документи підготовлені не виключно для участі в даних торгах на іноземній мові, він може подавати їх на мові оригіналу, при цьому також додатково надається переклад на українську мову. При розгляді перекладеного документу і документу оригіналу (на російській мові)виявлено, що переклад здійснено з помилками (цифрові дані табличних документів не відповідають оригіналу). Чи є це підставою для відхилення тендерної пропозиції учасника?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій визначений частиною першою статті 30 Закону та є вичерпним.
Виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону учасник подає замовнику тендерну пропозицію щодо предмета закупівлі або його частини (лота) відповідно до вимог тендерної документації.
Водночас частиною другою статті 22 Закону визначено перелік складових, які повинна містити тендерна документація.
При цьому наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.04.2016 № 680 (далі – Наказ) затверджена Примірна тендерна документація, зокрема для процедури закупівлі - відкриті торги.
Відповідно до пунктів першого та дванадцятого частини другої статті 22 Закону тендерна документація повинна містити інструкцію з підготовки тендерних пропозицій та інформацію про мову (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції.
Разом з цим пунктом 7 розділу “Загальні положення” порядку заповнення тендерної документації Наказу передбачено, що інформація про мову (мови), якою (якими) повинно бути складено тендерні пропозиції зазначається замовником.
Отже, замовник може самостійно зазначити у тендерній документації вимогу щодо мови тендерної пропозиції, а також конкретизувати, який текст є визначальним, у випадку мовних розбіжностей.
Водночас згідно з частиною третьою статті 22 Закону тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити.
Так, тендерна документація може містити опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов'язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.
Пунктом 1 розділу “ Інструкція з підготовки тендерної пропозиції” порядку заповнення тендерної документації Наказу встановлено, що замовник може передбачити опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками в тендерних пропозиціях не призведе до відхилення їх пропозицій.
Таким чином, замовник, дотримуючись законодавства в цілому та принципів здійснення закупівель, встановлених статтею 3 Закону, самостійно описує та наводить приклади формальних (несуттєвих) помилок у документації конкурсних торгів, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх пропозицій, а також приймає рішення про віднесення допущеної учасником помилки до формальної (несуттєвої) у відповідності до статті 11 Закону.
Водночас рішення щодо відхилення тендерної пропозиції приймається замовником самостійно.
|
|
|
18.05.2017
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Виділено кошти на установу на перевезення - 85,0 тис.грн, в т.ч.:
40 тис.грн по КЕКВ 2240 та 45,0 тис.грн по КЕКВ 2282.
Відповідно укладено 2 різних угоди з одним і тим же підприємцем:
№ 1 - перевезення на 40,0 тис грн по КЕКВ 2440
№ 2 - перевезення на 45,0 тис.грн по КЕКВ 2282
Чи повинні ми опубліковувати звіти по цим угодам, якщо вони укладені за різними КЕКВ але один код закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 "Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 "Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
18.05.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до частини першої статті 28 Закону України "Про здійснення державних закупівель" замовник мав право звернутися до учасників за роз’ясненнями змісту їх пропозицій конкурсних торгів з метою спрощення розгляду та оцінки пропозицій.
В Законі України "Про публічні закупівлі" таку норму не передбачили.
Тож чи має право замовник звернутися до учасника за роз’ясненнями змісту його тендерної пропозиції під час розгляду тендерної пропозиції учасника по процедурі відкритих торгів відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі"?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас Законом не передбачено право замовника звертатись до учасника за роз’ясненнями змісту його тендерної пропозиції під час розгляду тендерної пропозиції учасника.
|