|
13.07.2017
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
На наш погляд деякі замовники зловживають ст. 22 п. 3 ЗУ «Про публічні закупівлі», а саме що Тендерна документація може містити іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити. Так деякі замовники включають до ТД вимогу яка обмежує конкуренцію, а саме наприклад торги № 1215314 п. 2 сторінка 18 ТД зазначено "З метою запобігання закупівлі фальсифікатів та отримання гарантій на своєчасне постачання товару у кількості, якості та зі строками придатності, яких вимагає ця документація, учасник надає сканкопію оригінала гарантійного листа виробника (представництва, філії виробника, якщо їх відповідні повноваження поширюються на територію України), яким виробник підтверджує можливість поставки предмету закупівлі цих торгів зі строками придатності та в терміни, визначені цією документацією та пропозицією учасника торгів".
Виробник данної продукції надає гарантійні листи такого змісту тільки одному партнеру, тоді як данна продукція не є дефіцитом та у великих кількостях поставляється нашим підприємством.
Підтвердженням побоювань замовника з приводу фальсифікованої продукції та можливості постачання товару є кваліфікаційні вимоги згідно ст 16 ЗУ, а саме досвід виконання аналогічних договорів.
Таким чином виникає ситуація, в якій той учасник який першим отримав гарантійний лист виграє з максимальной ціной у тендері, торги фактично не відбуваються.
Приклад торги № 1170021
торги № 1215314
Просимо Мінекономрозвитку як уповноважений орган, врегулювати данне питання надавши загальне роз`яснення.
Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 02.08.2016 № 3302-06/24156-06 "Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
13.07.2017
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. Підкажіть, будь ласка. Сума договору 370 тис. грн. Предмет договору-продукти харчування згідно ДК 021-2015 розбито до 40 тис. грн.(10 різних предметів). Чи правомірно буде укласти договір та розмістити звіт про укладений договір, чи укладати договори в розрізі продуктів кожен окремо.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, оскільки аналогічне питання розглянуте у запиті№ 701/2017, пропонуємо ознайомитися за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bf3c77e7-18bb-47e6-b574-2254d728f424&lang=uk-UA
|
|
12.07.2017
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
Наказом №490 від 22.03.2016 , затвердеженим МЕРТ України, затверджено форму Звіту про укладені договори, відповідно до п. 2 Наказу: Формами документів, зазначених у пункті 1 цього наказу, затверджуються обов’язкові поля, що заповнюються замовником шляхом унесення в них наявної інформації в електронній системі закупівель.
Обов'язковим полем для заповнення, є і 14. Інформація про технічні та якісні характеристики товарів, робіт чи послуг.
Предметом договору (пункт 4 статті 180 ГК України) є узгоджені сторонами умови про найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Стаття 266 ГК України вміщує ширше поняття предмету договору поставки, як визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.
Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.
Для уникнення розбіжностей необхідно детально описувати продукцію її кількість, варто вказувати марку, модель, серію, відповідність ГОСТу, рік випуску, особливі характеристики (потужність, сорт, тонажність, місткість, колір)
Прошу надати роз'яснення, яка саме інформація на Вашу думку повинна міститися у цьму полі. Яким чином повинна розміщуватись, якщо вона має великий ассортимент,чи опис:
а) для товарів
б) для послуг
в) для робіт
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 11 частини першої статті 8 Закону форми документів у сфері публічних закупівель затверджені наказом Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 (далі – Наказ).
При цьому, виходячи зі змісту пункту 2 Наказу, формами документів у сфері публічних закупівель затверджено обов'язкові поля, що заповнюються замовником в електронній системі закупівель, шляхом унесення в них наявної інформації.
При цьому слід зазначити, що оскільки в системі електронних закупівель реалізована можливість розміщення копії договору разом зі звітом про укладений договір, замовник у разі розміщення такого договору може у пункті 14 форми звіту про укладений договір указати, що інформація про технічні та якісні характеристики товарів, робіт чи послуг зазначена у договорі.
При цьому, ураховуючи вимоги Цивільного та Господарського кодексів України, які регулюють договірні відносини сторін, у разі заповнення форми звіту про укладений договір без прикріплення копії договору замовнику необхідно указати інформацію про технічні та якісні характеристики товарів, робіт чи послуг, які визначені у такому договорі.
Водночас інформуємо, що питання оприлюднення звіту про укладені договори розглянуто в листі від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
12.07.2017
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
В жовтні 2016 року було укладено договір між Державним підприємством про надання послуг (виконання робіт) в об'ємі, передбаченому в дефектних відомостях. Строк дії договору 31.05.2017
Однак, після виконання робіт було виявлено перевищення площі трубопроводів насосних станцій, щодо яких проводилися роботи від встановлених в Дефектній відомості.
Даний факт підтверджується Актом контрольних замірів, що проводились 19.04.2017 року разом з Замовником. Виконавець виконав об'єм робіт зафіксований в Акті контрольних замірів та весь об'єм робіт згідно Договору до 31.05.2017 р. Однак, поданий акт прийому-передачі робіт з урахуванням перевищення об'єму робіт та відповідного збільшення розміру витрат Замовник не підписав, відповіді на лист про укладення додаткової угоди чи договору на суму перевищених робіт не надав.
Питання:
1) що необхідно робити, для того, щоб Замовник здійснив розрахунки за фактично виконані роботи, об'єм яких перевисив об'єм заявлениї у дефектних відомостях?
2) Чи можливе укладення додаткової угоди чи то просто договору на перевищений об'єм робіт без проведення тендеру?
3) На підставі чого та яких нормативно правових актів вимагати сплатити суму за перевищений об'єм робіт
Дякуємо
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено лист від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”.
|
|
12.07.2017
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
1. Чи повертається забезпечення виконання договору при розірванні договору за згодою сторін?
2. Чи повертається забезпечення виконання договору при зменшенні видатків Замовника на всю суму договору, якщо поставок по договору не було?
3. Чи повертається забезпечення виконання договору при розірванні договору через суд при істотній зміні обставин?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) та Господарського кодексу України (далі – ГК України) з урахуванням особливостей, визначених Законом (частина перша статті 36 Закону).
Статтею 26 Закону передбачено можливість встановлення у договорі вимоги щодо забезпечення виконання договору про закупівлю.
У свою чергу, відповідно до пунктів 7 та 15 частини другої статті 22 Закону тендерна документація повинна зокрема містити проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов та інформацію про розмір, вид, строк та умови надання, умови повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає його надати).
Крім того, частиною першою статті 26 Закону встановлено, що замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання учасником-переможцем договору, а також у разі визнання судом результатів процедури закупівлі або договору про закупівлю недійсними та у випадках, передбачених статтею 37 цього Закону, а також згідно з умовами, зазначеними в договорі, але не пізніше ніж протягом п'яти банківських днів з дня настання зазначених обставин.
Поряд з цим поняття забезпечення виконання зобов'язання (забезпечення виконання господарських зобов'язань) визначено у Главі 49 ЦК України та Главі 22 ГК України.
Таким чином, оскільки договір про закупівлю укладається відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця, виконання такого договору здійснюється згідно з умовами, зазначеними в договорі, укладеному за результатами проведення процедури закупівлі.
|