|
07.08.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Прошу роз’яснити:
1) чи є закупівля товару працівником за власні кошти з подальшим відшкодуванням установою понесених ним витрат на підставі авансового звіту закупівлею у розумінні Закону № 922 та Інструкції про порядок використання електронної системи закупівель у разі здійснення закупівель, вартість яких є меншої за вартість, що встановлена в абзацах 2 та 3 частини 1 статті 2 ЗУ "Про публічні закупівлі», затвердженої наказом ДП "Прозорро" від 19.03.2019 р. № 10?
2) Чи потрібно оприлюднювати Звіт в такому разі? Включати таку закупівлю в річний план по факту та одразу оприлюднювати Звіт? А якщо документ датовано датою, раніщою, ніж працівник склав авансовий?.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06, розміщено лист від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель"
При цьому, у разі якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом, та укладання договору про закупівлю, норми Закону, зокрема в частині планування та оприлюднення звіту про договір про закупівлю, а також підзаконних нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, на здійснення таких видатків не розповсюджуються.
|
|
07.08.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до оновленої редакції Закону України "Про публічні закупівлі" 25.12.2015 р. № 922-VIII з 19.04.2020 р. закупівлі товарів, робіт і послуг вартістю від 50 тис. грн. до 200 тис. грн для товарів і послуг і 1, 5 млн. грн для робіт проводяться із застосуванням процедури спрощених закупівель, а допороговими відповідно вважаються закупівлі від 1 коп. до 50 тис. грн.
Прошу роз’яснити:
Як бюджетним установам здійснювати передплату періодичних видань, якщо загальна сума за передплату декількох видань перевищує 50 тис. грн? Чи потрібно проводити спрощену закупівлю? Чи можна зазначати конкретну назву видання, яке установа бажає передплатити?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 28 частини першої статті 1 Закону спрощена закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону.
Відповідно до частини третьої статті 14 Закону в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, що оприлюднюється замовником відповідно до статті 10 цього Закону, обов’язково зазначаються, зокрема назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності); умови оплати.
Поряд з цим пунктом 14 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082 передбачено під час унесення інформації щодо предмета закупівлі товарів та послуг в оголошення, оприлюднення яких передбачено Законом, та повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі в окремих електронних полях зазначається інформація, визначена пунктом 12 та абзацами другим - четвертим пункту 13 цього Порядку, та інформація щодо:
назви товару чи послуги кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі;
коду товару чи послуги, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі.
Водночас відповідно до абзацу другого частини четвертої статті 14 Закону у вимогах до предмета закупівлі, що містять посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника, замовник може вказати, які аналоги та/або еквіваленти приймаються у пропозиціях учасників.
Крім того, зазначаємо, що питання попередньої оплати регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1070 “Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти” (далі – Постанова).
Так, пунктом 1 Постанови передбачено, що розпорядники (одержувачі) бюджетних коштів (крім закордонних дипломатичних установ) у договорах про закупівлю товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти можуть передбачати попередню оплату в разі закупівлі, зокрема періодичних видань - на строк не більше 12 місяців.
Разом з тим повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=54160 розміщено лист від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель".
|
|
07.08.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Підскажіть будь ласка, якщо СЗ не відбулась двічі (на 70000 грн.) і ми як замовник будемо укладати прямий догові, але є ще потреба в закупівлі на суму 10000 грн за цим же кодом срv, якою процедурою проводити цю закупівлю.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Питання придбання замовником товарів, робіт і послуг без застосування порядку проведення спрощених закупівель у випадку визначеному пункту 1 частини сьомої статті 3 Закону розглянуто в запиті 1799/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c72f286e-5c6f-4201-acf3-c71215f63edd&lang=uk-UA
Поряд з цим питання здійснення замовником закупівель, у випадку виникнення додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку він не міг передбачити на початку року або на момент здійснення первинної закупівлі, розглянуто у запиті 366/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8fafeca5-347f-4cb4-9cd8-9d643f628421&lang=uk-UA
Разом з тим відповідно до частини десятої статті 3 Закону замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону.
|
|
05.08.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Були проводені торги на 180 тис. по послугам пов'язані зі спортом. Зараз з'явилась не заплановане фінансування ще на 80 тис. Як документально підтвердити, що це фінансування було не заплановане?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Планування закупівель та інші передумови здійснення закупівель визначаються статтею 4 Закону. Так, згідно з частиною першою статті 4 Закону планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель (далі – річний план).
При цьому відповідно до пункту 3 статті 4 Закону в річному плані замовник зокрема вказує розмір бюджетного призначення та/або очікувану вартість предмета закупівлі.
Водночас відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів регулюються бюджетним законодавством, зокрема Бюджетним кодексом України (далі – БКУ) та не є предметом регулювання Закону. Так, визначення понять “бюджетне призначення”, “бюджетне асигнування” та “бюджетне зобов'язання” наведено відповідно в пунктах 8, 6 та 7 частини першої статті 2 БКУ.
Таким чином, здійсненню закупівель розпорядником бюджетних коштів у розумінні Закону передує визначення відповідних бюджетних асигнувань відповідно до бюджетних призначень, які встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному БКУ.
У свою чергу, відповідно до Положення про Міністерство фінансів України (далі – Мінфін), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику.
З огляду на викладене, з питань щодо порядку визначення та документального оформлення бюджетних призначень та бюджетних асигнувань пропонуємо звернутися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.
Поряд з цим інформуємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію.
Наразі Мінекономіки готує узагальнену відповідь щодо передумов здійснення закупівель, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
|
|
05.08.2020
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
Чи може замовник використати ст.3 част. 7 при необхідності закупівлі додаткових аналогічних робіт, вартість яких становить 700 тис. (порогова планка для нас 5 млн.грн) не перевищує суму основного договору, а основний договір на капроботи становить 20 млн. грн. Чи невважається це як поділ предмета закупівлі на частини. Адже по коду сума буде 20,7 млн. грн. Тобто на 700 тис все ж таки необхідно проводити переговорну процедуру або розміщувати звіт про укладаня прямого договору!? Чи не буде застосування част. 7 ст. 3 вважатись контролюючими органами як порушення закону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь міститься у запитах 775/2020 та 1618/2020 за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=76ca96f9-fb28-45ce-8908-a3188d9fb68c&lang=uk-UA https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=20d6efe0-7897-427f-b432-8aab91870ab9&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|