|
|
03.01.2018
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
За результатами проведеного розгляду тендерної пропозиції ТОВ „СК „Бізнесбудмонтажˮ , керуючись ст. 28 Закону України „Про публічні закупівліˮ, тендерний комітет Виконавчого комітету Слобожанської селищної ради прийняв рішення про визначення переможця та намір укласти договір. Вказані обставини підтверджуються протоколом засідання тендерного комітету Виконавчого комітету Слобожанської селищної ради від 20.06.2017 р.
Відповідно до ст. 32 Закону України „Про публічні закупівліˮ договір повинен був укладений не пізніше 10.07.2017 р.
Договір № 78 від 10.07.2017 року між Виконавчим комітетом Слобожанської селищної ради та ТОВ „СК„Бізнесбудмонтажˮ за основною помилкою відповідальної особи та недбалістю його сторін було підписано 12.07.2017 року та вказаний договір було оприлюднено в електронній системі закупівель (http:///prozorro.gov.ua.
Того ж дня, 12.07.2017 р. до Виконавчого комітету Слобожанської селищної ради звернувся позивач, та вказуючи на виявлену помилку просив вжити заходів та внести необхідні коригування на сторінку закупівлі.
Вбачаючи хибність під час розрахунку дати підписання договору Засіданням тендерного комітету Виконавчого комітету Слобожанської селищної ради 12.07.2017 р. було прийнято рішення виправити дану помилку шляхом укладення нового договору з новою датою, а саме 10.07.2017 р та виправити помилку у відповідності до договору в електронній системі закупівель.
Проте, після звернення до адміністратора вказаного сайту (http:///prozorro.gov.ua) виявилося, що жодних технічних виправлень до документів внести неможливо, а отже, Виконавчим комітетом Слобожанської селищної ради, як Замовником, укладено договір з порушенням терміну, визначеним ч. 2 ст. 32 Закону України „Про публічні закупівліˮ від 25.12.2015 р. № 922.
Відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України „Про публічні закупівліˮ, у разі укладання договору з порушенням строків, передбачених ч. 2 ст. 32 цього Закону, договір про закупівлю є нікчемним.
Таким чином, у діях як учасника, так і Замовника вбачаються ознаки порушення вимог принципів публічних закупівель, які закріплені у ч. 2 ст. 32 Закону України „Про публічні закупівліˮ.
ТОВ „СК „Бізнесбудмонтажˮ звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Виконавчого комітету Слобожанської селищної ради про визнання датою укладення договору № 78 - 10.07.2017 року, зобов̕ язання відповідача виконувати умови договору № 78.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.10.2017 р., посилаючись на відсутність спору в частині визнання датою укладення договору 10.07.2017 р. та не доведеність ухилення відповідача від виконання умов договору № 78, в задоволення позову ТОВ „СК „Бізнесбудмонтажˮ відмовлено повністю.
Оскільки, учасник ТОВ „СК „Бізнесбудмонтажˮ наполягає на виконанні умов договору, незважаючи на порушення терміну укладання, а замовник вбачає ознаки нікчемності даного договору відповідно до ст. 32 Закону України „Про публічні закупівліˮ,
просимо надати роз’яснення:
1) чи повинен Замовник відмінити торги через неможливість усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель з підстав, вказаних вище?
При цьому, перелік підстав для відміни торгів є визначеним ст. 31 Закону та наведений в тендерній документації.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон), який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Так, відповідно до частини другої статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Разом з тим, згідно з частиною першою статті 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
При цьому перелік підстав для відміни торгів зазначений у статті 31 Закону та є вичерпним.
У свою чергу, відповідно до частини другої статті 19 Закону звіт про результати проведення процедури закупівлі автоматично формується електронною системою закупівель та оприлюднюється протягом одного дня після оприлюднення замовником договору про закупівлю на веб-порталі Уповноваженого органу.
Таким чином, виходячи зі змісту статті 19 Закону, звіт про результати проведення процедури закупівлі є підсумковим документом, який фіксує завершення процедури закупівлі та містить інформацію щодо дати укладення договору про закупівлю або, у разі якщо в результаті проведення торгів не було укладено договір про закупівлю, підстави прийняття рішення про неукладення договору про закупівлю.
|
|
|
13.12.2017
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
у серпні 2017 року нами проведено процедуру закупівлі - відкриті торги по об'єкту "Реконструкція очисних споруд", визначено переможця та підписано договір, в ході отримання дозвільних документів по об'єкту виявлено, що проектантом допущено помилку в частині назви і об'єкт повинен називатися "Будівництво очисних споруд". що робити з проведеною тендерною процедурою? чи це є зміна істотних умов договору? як трактувати дану зміну?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті 1145/2017 від 24.11.2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9b203a75-3427-4563-9e5c-fe6332a1551e&lang=uk-UA
|
|
|
06.12.2017
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! КП "Бар-благоустрій" просить надати роз’яснення з приводу ситуації що склалася на підприємстві.
Нашим підприємством проведений тендер на виконання будівельних робіт і укладено договір з підрядником, на етапі отримання дозволу на виконання будівельних робіт було виявлено порушення в ПКД та підприємству було відмовлено в отриманні дозволу на початок будівельних робіт , в зв’язку з чим необхідно провести зміну назви робіт,складу робіт та можливо обсягу робіт. Чи можливо внести зміни до договору додатковою угодою? чи необхідно розривати діючий договір та оголошувати новий тендер на виконання будівельних робіт?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті 1145/2017 від 24.11.2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9b203a75-3427-4563-9e5c-fe6332a1551e&lang=uk-UA
|
|
|
24.11.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
На офіційному порталі публічних закупівель “Prozorro” було опубліковане оголошення щодо проведення закупівлі - “Технічне переоснащення сортувальної станції на полігоні твердих побутових відходів на території Івановецької сільської ради Барського району Вінницької області”, ID: UA-2017-09-01-000214-c, замовник - КП ""БАР-БЛАГОУСТРІЙ" Барської міської ради".
02 жовтня 2017 року було опубліковане оголошення про намір укласти договір з переможцем закупівлі — Приватним акціонерним товариством “Барський машинобудівний завод”.
25 жовтня 2017 року було опубліковано укладений договір між замовником закупівлі та Приватним акціонерним товариством “Барський машинобудівний завод”, який наразі є чинним.
На виконання укладеного договору ПРАТ “Барський машзавод” розпочато підготовчі роботи згідно умов документації вказаної закупівлі та здійснено відповідні витрати на проведення підготовчих робіт.
З метою виконання договору, укладеного за результатами закупівлі, КП "БАР-БЛАГОУСТРІЙ" звернулось до департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області зі зверненням про надання дозволу на виконання будівельних робіт, які є предметом вказаної закупівлі.
07 листопада 2017 року департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області було прийнято рішення № ВН 132173101539 про відмову у видачі дозволу на виконання будівельних робіт, які є предметом закупівлі. Підставою для відмови, зокрема, було те, що, на думку зазначеного дозвільного органу, проектом передбачено будівництво ангару (п. 1.2 розділу 1 “Загальні положення”), що не підпадає під визначення технічного переоснащення, наведеного у ДБН А.2.2-3:2014 “Склад і зміст проектної документації” (технічне переоснащення - комплекс заходів щодо підвищення експлуатаційних властивостей об'єктів невиробничого та виробничого призначення, введених в експлуатацію в установленому порядку, шляхом впровадження передової техніки та технології, механізації і автоматизації виробництва, оновлення та заміни застарілого і фізично зношеного устаткування новим, більш продуктивним).
З огляду на викладене, Барською міською радою як засновником КП "БАР-БЛАГОУСТРІЙ" рішенням від 22 листопада 2017 року назву проекту викладено в наступній редакції: “Надати дозвіл КП "БАР-БЛАГОУСТРІЙ" на збір вихідних даних для виготовлення ПКД “Будівництво сміттєсортуального комплексу на території Івановецької сільської ради Барського району Вінницької області”.
Зміст та обсяг робіт за вказаною вище закупівлею залишились незмінними.
Таким чином, на даний час підлягає коригуванню власне найменування предмету закупівлі — з “реконструкції” на “будівництво”, причому фактично предмет закупівлі, зміст та обсяги робіт залишаються незмінними.
З огляду на викладене, прошу надати відповідні роз'яснення щодо наступних питань:
1. чи є невідповідність назви предмета закупівлі вимогам ДБН А.2.2-3:2014 “Склад і зміст проектної документації” підставою для відміни закупівлі та оголошення нової відповідної закупівлі, якщо так, то з яких підстав?
2. якщо закупівля ID: UA-2017-09-01-000214-c має бути відмінена через невідповідність її найменування ДБН А.2.2-3:2014 “Склад і зміст проектної документації”, який порядок відшкодування витрат, вже понесених Підрядником на виконання робіт відповідно до укладеного за результатами торгів договору?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”.
Разом з тим згідно зі статтею 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) та Господарського кодексу України (далі – ГК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Частиною першою статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з частиною другою та третьою статті 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті Закону.
Таким чином, у разі якщо внесення змін до договору про закупівлю є зміною істотних умов договору, така зміна може здійснюватись відповідно до умов договору виключно у випадках, передбачених статтею 36 Закону.
Водночас до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій суб"єктів сфери закупівель у конкретних випадках.
|
|
|
10.11.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Державним підприємством «Одеський морський торговельний порт» (далі – Замовник) з 1 квітня 2016 року здійснюється придбання товарів, послуг та робіт необхідних для ведення господарської діяльності, виключно із застосуванням норм Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон).
Потенційний учасник подав скаргу до АМКУ стосовно необзхідності розділити предмет закупвлі на лоти. АМКУ задовільнив скаргу. Який механізм розділення предмету закупівлі на лоти, якщо така закупівля вже оприлюднена разом із планом закупівель? Чи потрібно замовнику відмінити торги та перезапустити їх вже розділив предмет закупівлі за лотами? чи інший спосіб як це зробити?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Порядок оскарження процедур закупівель визначено статтею 18 Закону.
Виходячи зі змісту частин дев’ятої та одинадцятої статті 18 Закону, за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі та про заходи, що повинні вживатися для їх усунення.
При цьому у разі якщо скаргу задоволено повністю або частково орган оскарження за результатами розгляду скарги приймає обґрунтоване рішення, у якому зазначаються зобов'язання усунення замовником порушення процедури закупівлі та/або відновлення процедури закупівлі з моменту попереднього законного рішення чи правомірної дії замовника.
Рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов'язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються (частина дванадцята статті 18 Закону).
У свою чергу, перелік підстав відміни замовником торгів чи визнання їх такими, що не відбулися, визначений статтею 31 Закону та є вичерпним.
Поряд з цим повідомляємо, що питання реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|