|
|
04.06.2018
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Просимо надати роз'яснення. Учасник на допорогових закупівлях запропонував найнижчу ціну на товар який відповідає технічним характеристикам. Ціна на товар завищена відповідно до ринкової на 300%. Що робити у даному випадку підприємству? Відхиляти пропозицію чи купувати товар по завищеним цінам? І чим керуватися?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне за змістом питання зазначена у запиті 347/2017 від 06.03.2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4d186e3d-f341-46b9-a790-f4c0532acec9&lang=uk-UA
Поряд з цим повідомляємо, що питання проведення допорогових закупівель висвітлено в листі від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 “Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
04.06.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
03.05.06р. Замовником оголошено процедуру відкритих торгів.
18.05.2018р. Учасником подано пропозицію з документами відповідно до вимог ТД, в яку входили документи, які підтверджують повноваження посадової особи учасника на підпис тендерної пропозиції та договору про закупівлю в разі визнання переможцем(довідка про уповноважену особу, довіреність, протокол загальних зборів учасників та інші (умовно це громадяни «Іванов»)).
25.05.2018р. Учасника визнано переможцем та опубліковано повідомлення про намір укладення договору.
30.05.2018р. власником підприємства учасника змінено керівника на іншу особу (Умовно громадянин «Петров»). Тобто на особу, документи на право підпису тендерної пропозиція та найважливіше договору про закупівлю, по якій відсутні в складі тендерної пропозиції.
Питання: яким чином необхідно поступити, щоб укласти договір про закупівлю і не порушити норми закону, враховуючи те, що змінено посадову особу, яку уповноважено підписувати договір? Можливо надання новим керівником («Петровим») довіреності або наказу на підпис договору про закупівлю особі (Іванову), яку зазначено в документах тендерної пропозиції?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті 427/2018 від 08.05.2018 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fd73f3c0-3b5f-42ae-860f-4bdce99bea52&lang=uk-UA
|
|
|
04.06.2018
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день! Підкажіть, будь-ласка, з наступного питання. Відповідно до ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII від 25.12.2015р., якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тис. грн. та менше за вартість, встановлену у абз. 2,3 част. 2 цієї статті, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладений договір. Форма звіту затверджена наказом Мінекономрозвитку №490. Прошу уточнити, якщо договором передбачено самовивіз товару Замовником зі складу Постачальника, то як правильно прописати в звіті про укладений договір п. 12. «Місце поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг»: це адреса замовника чи склад Постачальника? Наприклад, договором передбачено: місце поставки товару: EXW- склад Постачальника, м. Запоріжжя.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас відповідно до наказу Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” (далі – Наказ), яким затверджено форми документів у сфері публічних закупівель, форма звіту про укладені договори зокрема передбачає заповнення інформації про місце поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг.
У свою чергу, відповідно до глави 54 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. При цьому обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар (стаття 664 ЦК України).
Поряд з цим згідно зі статтею 186 Податкового кодексу України місцем постачання товарів є: а) фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання; б) місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою; в) місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення, у разі якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені.
Ураховуючи викладене, замовник зазначає у формі звіту про укладені договори місце поставки товару, визначене у відповідному укладеному договорі.
|
|
|
01.06.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Законом України «Про відкритість використання публічних коштів» визначено, що публічні кошти це – кошти державного бюджету, бюджету автономної республіки Крим та місцевих бюджетів, кредитні ресурси, надані під державні та місцеві гарантії, кошти Національного банку України, державних банків, державних цільових фондів, Пенсійного фонду України, фондів державного соціального страхування, а також кошти суб’єктів господарювання державної та комунальної власності отримані ними від їхньої господарської діяльності.
Законом України «Про публічні закупівлі» визначено, що замовники закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади це - органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак:
- юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів;
- органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи;
- у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.
До замовників також належать юридичні особи та/або суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання та відповідають хоча б одній з таких ознак:
- органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування належить частка у статутному капіталі суб'єкта господарювання в розмірі більше ніж 50 відсотків або такі органи володіють більшістю голосів у вищому органі суб'єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради суб'єкта господарювання;
- наявність спеціальних або ексклюзивних прав.
Водночас вказаними та іншими нормативними актами не визначено сфера застосування та зміст наступних визначень: промислова, комерційна діяльність, діяльність із забезпечення потреб держави або територіальної громади.
Враховуючи викладене, прошу надати роз’яснення щодо окремих положень Закону України «Про публічні закупівлі», а саме:
застосування, розмежування та змісту визначень: «промислова основа діяльності замовника», «комерційна основа діяльності замовника», «діяльність замовника із забезпечення потреб держави або територіальної громади»;
межі поширення дії Закону на кошти суб’єктів господарювання державної та комунальної власності отримані ними від їхньої господарської діяльності;
порядку закупівлі товарів, робіт, послуг суб’єктами господарювання державної та комунальної власності за рахунок коштів (публічних коштів) отриманих ними від їхньої господарської діяльності, що здійснюється на промисловій чи комерційній основі.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 “Щодо здійснення закупівель замовниками”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=9&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
01.06.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Законом України «Про публічні закупівлі» (п. 16 ч. 1 ст. 1 («Визначення основних термінів») вказано, що пов'язана особа – це особа, яка відповідає будь-якій з таких ознак:
- юридична особа, яка здійснює контроль над учасником процедури закупівлі або контролюється таким учасником процедури закупівлі, або перебуває під спільним контролем з таким учасником процедури закупівлі;
- фізична особа або члени її сім'ї, які здійснюють контроль над учасником процедури закупівлі;
- службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, уповноважена здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення цивільно-правових відносин, та члени сім'ї такої службової (посадової) особи;
- фізичні особи - члени тендерного комітету, керівник замовника та/або члени їхніх сімей, які здійснюють контроль над учасниками процедури закупівлі або уповноважені здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення цивільно-правових відносин.
Враховуючи викладене, прошу надати офіційне роз’яснення щодо сфери застосування п. 7 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» (Відмова в участі у процедурі закупівлі), а саме:
- чи поширюються положення норми на учасників закупівлі, які підпорядковуються (управляються, засновані тощо) замовником публічної закупівлі;
- чи поширюються положення норми на учасників закупівлі та замовників публічних закупівель, якщо вони перебувають під спільним контролем (підпорядкуванням, управлінням, засновані однією юридичною особою тощо).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=650e3d64-8a95-4e6e-a524-c8cd7b6422f8&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=870156ca-2a84-46ac-bde8-90f4007e9396&showMenuTree=true
|