|
28.02.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до двадцятих змін до Постанови №1175, починаючи з 13.02.2024 замовникам заборонено здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг у громадян Ісламської Республіки Іран , здійснювати публічні закупівлі товарів походженням з Ісламської Республіки Іран, а також замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли учасник є громадянином Республіки Іран
Як бути державному замовнику, який здійснює закупівлю для потреб оборони за Постановою №1275? Як відхилити учасника який пропонує товар з Ірану, якщо такої підстави в Постанові№1275 для відхилення немає. Чи можна встановити додаткові вимоги наприклад в договорі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу! Згідно із частиною 2 статті 2 Закону України “Про оборонні закупівлі” (далі - Закон) закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється державними замовниками відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Відповідно до частини першої статті 30 Закону Кабінетом Міністрів України визначаються Особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану. Варто зазначити, що постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 року № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (далі – Постанова № 1275) затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі Особливості – № 1275), які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану. Окрім цього звертаємо увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 01 лютого 2024 року № 122 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 року № 1275” внесено зміни до Постанови № 1275. Згідно із пунктом 8 Особливостей № 1275 державні замовники здійснюють оборонні закупівлі товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, у разі коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд) в електронній системі закупівель в один із таких способів: 1) у порядку проведення відкритих торгів, що визначений особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (Офіційний вісник України, 2022 р.,№ 84, ст. 5176; 2023 р., № 51, ст. 2834); 2) у порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом України “Про публічні закупівлі”, з урахуванням положень, визначених цими особливостями; 3) у порядку відбору постачальника шляхом запиту пропозицій постачальників відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 75, ст. 2407); 4) шляхом застосування рамкової угоди відповідно до цих особливостей. Окрім цього відповідно до підпункту 8 пункту 3 Постанови № 1275 державним замовникам забороняється: здійснювати закупівлі товарів, робіт і послуг у громадян Російської Федерації/Республіки Білорусь (крім тих, що проживають на території України на законних підставах); юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь; юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків (далі - активи), якої є Російська Федерація/Республіка Білорусь, громадянин Російської Федерації/Республіки Білорусь (крім тих, що проживають на території України на законних підставах), або юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь, крім випадків, коли активи в установленому законодавством порядку передані в управління АРМА; здійснювати закупівлі товарів походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь, за винятком товарів, необхідних для ремонту та обслуговування товарів, придбаних до 19 жовтня 2022 року. Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Також із 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 із змінами (далі – постанова № 1178, Особливості № 1178), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Абзацом першим пункту 2 постанови № 1178 установлено,що замовникам забороняється здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг у громадян Російської Федерації/Республіки Білорусь/Ісламської Республіки Іран (крім тих, що проживають на території України на законних підставах); юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь/Ісламської Республіки Іран; юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків (далі - активи), якої є Російська Федерація/Республіка Білорусь/Ісламська Республіка Іран, громадянин Російської Федерації/Республіки Білорусь/Ісламської Республіки Іран (крім тих, що проживають на території України на законних підставах), або юридичних осіб, утворених та зареєстрованих відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь/Ісламської Республіки Іран, крім випадків коли активи в установленому законодавством порядку передані в управління Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. Пунктом 44 Особливостей № 1178 передбачено обов’язок замовника відхилити тендерні пропозиції таких учасників. Отже, закупівлі державними замовниками у сфері оборони, службами державного замовника, а також військовими частинами, організаціями (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони, здійснюються відповідно до положень чинного законодавства, в тому числі законодавства у сфері публічних закупівель у порядку, встановленому таким законодавством. При цьому кожен із передбачених пунктом 8 Особливостей 1275 способів здійснення закупівель містить посилання на відповідні умови щодо порядку та нормативного регулювання їх проведення. Одночасно зазначаємо, що листи Міністерства не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер.
|
|
28.02.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Шумське КСЛМП "Волинь" є комерційним підприємством ,створене рішенням Шумської міської ради . Метою створення є господарська діяльність з метою отримання прибутку. Працюємо на повному госпрозрахунку , бюджетних коштів не отримуємо. Маємо на меті придбати трактор за власні кошти. Чи належить наше підприємство до Замовників.Додаємо сканкопії сторінок Статуту на 4 аркушах. Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 "Щодо визначення замовників", від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 "Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання", що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0 Отже, визначення приналежності до замовників у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) здійснюється самостійно та на підставі документів, нормативно-правових актів тощо, інформацією про які володіє суб'єкт або його орган управління. Виходячи з частини другої статті 19 Конституції України, відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 No 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить віднесення суб'єктів до замовників у розумінні Закону в конкретних випадках.
|
|
28.02.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Для закупівлі у монополістів використовується пукнту 13 підпукнт 5 (3) відсутність конкуренції з технічних причин, яка повинна бути документально підтверджена замовником. Зараз ДКСУ стверджує, що необхідно використовувати фразу "абзац 4" замість "(3)" для формування обгрунтування закупівлі. Як вірно вказати в обгрунтвуванні закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 98/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4ce44f81-aed6-42c6-826d-328e8fb03d15&lang=uk-UA
|
|
28.02.2024
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Замовником вимагається експертний висновок згідно специфікації щодо підтвердження рівня цін від уповноважених державою органів, а саме Торгово-промислової палати України або Регіональної торгово-промислової палати або ДП «Держзовнішінформ», виданий не раніше 60 днів до кінцевої дати подання тендерних пропозицій. Чи є дана вимога законною? Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запитах № 272/2023, № 38/2024, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d158283c-6fd4-4bda-a3de-42ab612ab2e9&lang=uk-UA https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3f61e1e9-b45e-4fbe-a5a7-85a5fdee9fef&lang=uk-UA
|
|
27.02.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Наше підприємство було визначене переможцем у ході процедури закупівлі 79820000-8 Послуги, пов’язані з друком (Послуги з висвітлення діяльності Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області у друкованих засобах масової інформації). Ми працюємо за цим договором два місяці, отримали оплату послуг за вказаний період. Але за висновком моніторингу закупівлі, проведеного Держаудитслужбою на другому місяці виконання договору, наш договір належить скасувати, оскільки після завершення процедури закупівлі переможцем не було оприлюднено у системі zakupivli.pro довідку про виконання попереднього договору із замовником. Така довідка була подана нами разом з конкурсною пропозицією учасника і підкріплена документами про виконання попереднього договору. Як діяти у такій ситуації - припиняти договір, замовнику оголошувати повторно закупівлю і виконавцю брати у ній участь? Чи маємо повертати оплату за надані послуги, отриману за два мсяці дії договору? У замовника є потреба у отриманні таких послуг, претензій до виконання договору він не має і ми, як виконавець, хотіли б продовжити подальше надання послуг. Як врегулювати відносини за діючим договором і укласти новий? Наперед дякуємо за консультацію.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 23 Особливостей Держаудитслужба та її міжрегіональні територіальні органи здійснюють моніторинг процедур закупівель, спрощених закупівель, а також закупівель, за якими в електронній системі закупівель оприлюднюється звіт про договір про закупівлю, укладений без застосування електронної системи закупівель, у порядку, встановленому статтею 8 Закону. Так, виходячи з частини сьомої статті 8 Закону, зобов’язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель зазначаються у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, складеному органом державного фінансового контролю. Водночас, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|