Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання надано у запиті 229/2016, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням http://me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=b04d041b-6b67-4a5f-bcc9-c961df07f3ff

Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F41825-06 розміщено лист від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 “Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації”.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Згідно статті 22 Закону тендерна документація повинна містити зокрема проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов.

При цьому тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

При цьому статтею 23 Закону встановлено, що замовник  має право зокрема  з власної ініціативи внести зміни до тендерної документації. У разі внесення змін до тендерної документації строк для подання тендерних пропозицій продовжується в електронній системі закупівель таким чином, щоб з моменту внесення змін до тендерної документації до закінчення строку подання тендерних пропозицій залишалося не менше ніж сім днів.

Таким чином, замовник має право вносити зміни до тендерної документації у порядку, передбаченому статтею 23 Закону, тобто до закінчення строку подання тендерних пропозицій.

Згідно статті 1 Закону переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір за результатами застосування переговорної процедури закупівлі

У свою чергу, відповідно пункту 2 частини першої статті 30 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо переможець відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю; не надав документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону.

Отже, підстави для відхилення тендерної пропозиції переможця визначені в пункті 2 частини першої статті 30 Закону  та є вичерпними.

При цьому згідно статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених цією статтею Закону.

Ураховуючи викладене, договір про закупівлю укладається замовником відповідно до вимог тендерної документації та згідно змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі за результатами аукціону.

Крім того, замовникові слід дотримуватися принципів, встановлених у статті 3 Закону.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=29640 розміщено лист від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, який містить відповідь на питання.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Щодо питань 1, 2

Відповідно до абзацу другого пункту 4 розділу V Порядку укладання і виконання рамкових угод (далі – Порядок), затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 15.09.2017 № 1372 у разі неоприлюднення учасником-переможцем в електронній системі закупівель інформації про ціну за одиницю товару (послуги) або її оприлюднення з помилками щодо ціни у строки, установлені у пункті 3 розділу III цього Порядку, рамкова угода з таким учасником не укладається.

Згідно з пунктом 5 розділу V Порядку у разі непідписання рамкової угоди або відмови від її підписання з одним або кількома учасниками-переможцями у строки, установлені цим Порядком, рамкова угода вважається укладеною для тих учасників-переможців, які її підписали, але в кількості не менше ніж три учасники-переможці.

Частиною четвертою статті 11 Закону визначено, що рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом.

Таким чином, у разі неоприлюднення учасником-переможцем в електронній системі закупівель інформації про ціну за одиницю товару (послуги) або її оприлюднення з помилками, непідписання рамкової угоди/відмови від її підписання одним або кількома учасниками-переможцями, замовник не укладає з таким учасником рамкову угоду та  оформляє своє рішення у вигляді протоколу, який замовник може завантажити до електронної системи закупівель.

При цьому в електронній системі закупівель статус такого учасника відображається як “Рамкову угоду не буде укладено з учасником”.    

Щодо питання 3

Відповідно до пункту 2 розділу IV  Порядку проект рамкової угоди, яка входить до складу тендерної документації може також містити, зокрема умову, згідно з якою учасник припиняє бути стороною рамкової угоди в разі, якщо він не подав свої пропозиції для проведення відбору. Замовник самостійно визначає кількість таких випадків, але не менше ніж три.

Отже, якщо учасник перевищив кількість випадків, яку зазначено у рамковій угоді, замовник приймає рішення про припинення участі у рамковій угоді учасника. У разі припинення участі учасника з рамкової угоди, такий учасник не зможе брати участь у подальших відборах.

Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь зазначена у запиті 434/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=7858e92d-05b7-4c3b-8b81-dfef46a8620f&lang=uk-UA  містить вичерпну відповідь на питання

Разом з тим, відповідно до пункту 2 частини другої статті 22 Закону тендерна документація повинна містити, зокрема один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16 та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям.

Отже, замовник самостійно визначає кваліфікаційні критерії з тих, що передбачені статтею 16 Закону та указує у тендерній документації інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям.

Поряд з цим, відповідно до частини другої статті 36 Закону учасник - переможець процедури закупівлі під час укладення договору повинен надати дозвіл або ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання такого дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законодавством.

Крім того, відповідно до частини першої статті 23 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону.

Таким чином, з питань вимог, установлених у тендерній документації, слід звертатись безпосередньо до конкретного замовника, який здійснює закупівлю.

При цьому порядок оскарження процедур закупівель встановлений у статті 18 Закону. Скарги, що стосуються тендерної документації та/або прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулися до закінчення строку, установленого для подання тендерних пропозицій, можуть подаватися до органу оскарження з моменту оприлюднення оголошення про проведення торгів, але не пізніше ніж за чотири дні до дати, установленої для подання тендерних пропозицій.