|
|
18.01.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
За результатами перевірки нашої бюджетної установи контрольні органи ввжають, що нами порушено вимоги статті 4 Закону україни "Про публічні закупівлі" в частині не оприлюднення на веб-порталі Додатку до річних планів закупівель. Дайте, будь-ласка, роз'яснення: 1) чи поширюється на нашу бюджетну установу стаття 4 ЗУ "Про публічні закупівлі" (і відповідно вимога про опублікування на сайті додатку до плану закупівель) якщо у нашій бюджетній установі варість предмета закупівель жодного разу не планувалась і фактично не перевищувала 200 тис. грн для товарів та послуг. Закупівля робіт відсутня взагалі; 2) якщо вартість предмета закупівлі планується меншою від 200 тис. грн - складання додатку до плану закупівель є добровільним чи обов'язковим? 3) враховуючи відсутність закупівель предмета з вартістю понад 200 тис. грн - чи зобовязані ми складати план закупівель та додаток до нього. Дякуємо
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічні за змістом питання надано відповіді у запитах 18/2016, 113/2016, 159/2016 та 44/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=960e282c-52a6-46d8-a7f2-5780e0b76dce&lang=uk-UA, http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=925d7397-14e9-414f-8c45-b7d0766ef9db&lang=uk-UA, http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f21bc11a-0f49-4af9-90ac-09bc3d8f80d6&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=88e83dbe-6e9a-4f53-9681-d23fc9145e90&lang=uk-UA
|
|
|
17.01.2019
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до п. 20) ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), публічна закупівля - це придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Як визначено п. 28) ст. 1 Закону, тендер (торги) – це здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів згідно з процедурами, установленими цим Законом (крім переговорної процедури закупівлі);
Згідно ч. 3 ст. 11 Закону, тендерний комітет або уповноважена особа (особи), поряд з іншими виконує дії по здійсненню вибору процедури закупівлі.
Відповідно до ч. 1 ст. Закону, закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур: відкриті торги; конкурентний діалог; переговорна процедура закупівлі.
Частино 1 ст. 20 Закону визначено, шо відкриті торги є основною процедурою закупівлі.
Згідно ч. 1 ст. 35 Закону, переговорна процедура закупівлі - це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками.
Підпункт 2 ч. 2 ст. 35 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачає застосування переговорної процедури закупівлі у разі: Відсутності конкуренції на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником за відсутності при цьому альтернативи.
Враховуючи вищевикладене, просимо Вас надати роз’яснення з наступних питань:
1) Чи має Замовник за наявності умов визначених пп.2) ч. 2 ст. 35 Закону, а саме відсутності конкуренції на ринку послуг з вивезення твердих побутових відходів, альтернативу вибору процедури закупівлі між формою відкритих торгів та переговорною процедурою?
2) Чи зобов’язаний Замовник за наявності умов визначених пп.2) ч. 2 ст. 35 Закону обрати процедуру закупівлі у формі переговорної процедури?
3) Чи порушаються при обранні Замовником процедури закупівлі у формі відкритих торгів, створюючи при цьому конкуренцію, права підприємства, яке є виконавцем послуг з вивезення твердих побутових відходів та є таким, що має ознаки монопольного становища на ринку послуг з вивезення твердих побутових відходів як таке, що не має жодного конкурента на зазначеному ринку послуг?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 28 часини першої статті 1 Закону тендер (торги) – здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів згідно з процедурами, установленими цим Законом (крім переговорної процедури закупівлі).
Разом з тим, відповідно до частини першої статті 12 Закону закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з процедур, визначених статтею 12 Закону, зокрема переговорної процедури закупівлі.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=8&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено лист від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “Щодо застосування переговорної процедури”.
При цьому згідно з частиною третьою статті 11 Закону тендерний комітет або уповноважена особа (особи) зокрема здійснює вибір процедури закупівлі.
|
|
|
17.01.2019
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи може власник майна оскаржити намір юридичної особи укласти договір на надання послуг щодо майна, яка не перебуває у неї на законних підставах ? тобто чи може бути підставою оскарження відсутність у замовника права на укладення такого договору ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до абзацу першого та другого частини третьої статті 7 Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією, цим Законом та іншими законами України.
Згідно з абзацом другим частини третьої статті 7 Закону Антимонопольний комітет України та Рахункова палата здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та Законами України.
Разом з тим повідомляємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій суб'єктів в конкретних випадках.
|
|
|
17.01.2019
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Прошу Вас надати роз’яснення стосовно тендерної документації та зміни істотних умов договору, а саме:
1. Чи має право Замовник в тендерній документації самостійно вибирати, які умови договору будуть вважатися істотними, крім законодавчо встановлених (предмету, ціни та строку дії договору), а які будуть вважатися основними та можуть змінюватися?
2. Якщо в тендерній документації істотними умовами договору, крім обов’язкових, будуть визначені, наприклад, порядок розрахунків чи якість товару - після підписання договору за результатами відкритих торгів вони вважатимуться істотними і не підлягатимуть зміні, крім випадків передбачених статтею 36 ЗУ «Про публічні закупівлі» чи дана стаття стосується лише законодавчо визначених істотних умов (предмету, ціни та строку дії договору)?
Дякую за Вашу відповідь!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=9&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено листи від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 "Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації", від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” та від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”.
|
|
|
16.01.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Один із учасників в своїй тендерній пропозиції подав документи про кваліфікаційні критерії (наявність працівників, виконання аналогічного договору, документи про матеріально-технічно базу), відмітивши їх як конфіденційні, при цьому посилаючись на с.21 ЗУ "По інформацію". Тендерний комітет замовника не вбачає у цьому порушення і допустив до аукціону даного учасника, аргументуючи у протоколі, що всі документи подані і підтверджують наявність досвіду, працівників та виконання аналогічного договору. Чи правомірні дії даного учасника та замовника, адже згідно із ч.2 ст. 27 Закону України "Про публічні закупівлі" документи, що підверджують кваліфікаційні критерії - НЕ МОЖУТЬ БУТИ КОНФІДЕНЦІЙНИМИ
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання розміщена на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ed6ac02e-39d5-471b-94e1-2a5a974dcb4d&lang=uk-UA у запиті № 16/2018.
Разом з тим повідомляємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій суб"єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|