|
|
28.12.2019
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 11 та ч. 1 прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» від 19.09.2019 № 114-IX (далі – Закон) з 19.04.2020 за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель відповідатиме уповноважена особа, яка призначається замовником одним з визначених Законом способів.
Водночас ч. 4 прикінцевих та перехідних положень Закону установлено, що до 01.01.2022 для організації та проведення процедур закупівель замовник може утворювати тендерний комітет, який для цілей Закону № 114 визначений як – службові (посадові) та інші особи замовника, призначені відповідальними за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із Законом № 114.
Процедурами закупівлі згідно зі ст. 13 Закону є відкриті торги, торги з обмеженою участю, конкурентний діалог і переговорна процедура закупівлі.
Чи випливає з вищезазначеного, що спрощені закупівлі можуть організовуватися та проводитися виключно уповноваженою особою замовника?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності з 20 жовтня 2019 року.
Ураховуючи прикінцеві та перехідні положення розділу X, нова редакція Закону, за винятком розділу VI щодо процедури торгів з обмеженою участю, вводиться в дію з 19 квітня 2020 року.
Так, статтею 11 нової редакції Закону передбачається, що відповідальною за організацію та проведення, зокрема спрощеної закупівлі є уповноважена особа.
Визначення понять спрощеної закупівлі та уповноваженої особи наведено у пунктах 28 і 35 частини першої статті 1 нової редакції Закону відповідно. Порядок проведення спрощеної закупівлі передбачений статтею 14 нової редакції Закону.
Водночас прикінцевими та перехідними положеннями розділу Х нової редакції Закону зазначено, що до 1 січня 2022 року замовник може утворювати тендерний комітет (комітети) для організації та проведення процедур закупівель.
Процедурами закупівель у відповідності до статті 13 нової редакції Закону є: відкриті торги; торги з обмеженою участю; конкурентний діалог, переговорна процедура закупівлі.
З огляду на викладене, нова редакція Закону розмежовує, у тому числі в часі, функції уповноваженої особи і тендерного комітету в частині їх відповідальності за організацію закупівельної діяльності замовника.
Так, відповідальною за організацію та проведення спрощеної закупівлі з 19 квітня 2020 року є лише уповноважена особа.
Відповідальними за організацію та проведення процедур закупівель з 19 квітня 2020 року є уповноважена особа/тендерний комітет.
Відповідальною за організацію та проведення процедур закупівель/спрощеної закупівлі з 01 січня 2022 року є уповноважена особа.
|
|
|
23.12.2019
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Просимо надати роз'яснення в наступному питанні.
Закупівля UA-2019-12-04-000293-
Рішенням тендерного комітету від 12.12.2019 №4312 було визнано переможцем процедури відкритих торгів на закупівлю "Формений одяг, код 18110000-3 за ДК 021-2015 (формений одяг)", пропозицію фізичної особи підприємця, як таку, що відповідає вимогам Замовника, зазначеним в тендерній документації. Повідомлення про намір укласти договір було розміщено на веб-порталі Уповноваженого органу.
Згідно протоколу засідання тендерного комітету було прийнято рішення пропозицію ФОП відхилити відповідно до абзацу 3 пункту 2 частини 1 статті 30 Закону України "Про здійснення державних закупівель". У зв’язку з тим що переможець - "не надав документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону".
Але згідно вимог була надана відповідь Державної податкової служби України Головного управління ДПС у м. Києві, щодо розгляду заяви про відсутність заборгованості із сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), де повідомляється, що станом на 13.12.2019 р. по платнику податків не обліковується заборгованість за основним місцем реєстрації. Надана відповідь була вкладена на «Кваліфікації» з усіма іншими документами своєчасно.
Згідно пункту 1 частини другої Статті 17 Закону України не зазначено в якій формі подається інформація про заборгованість із сплати податків і зборів (обов’язкових платежів). А також в переліку документів, які надаються переможцем торгів не вказано, яка форма Довідки повинна бути надана.
З цього прошу надати відповідь, чи є правомірним рішення щодо дискваліфікації з тендерних торгів учасника?
Заздалегідь дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті № 1039/2019 за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=69259a6a-22b8-497e-9821-a4de81a51751&lang=uk-UA
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
|
23.12.2019
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня !
На електронних майданчиках (сайтах) prozzoro та dozzoro, центральним органом виконавчої влади розміщені тендери у вигляді електронних закупівель.
В розділі - Інформація про замовника, та в блоці - Контакти, в багатьох тендерах, зазначена одна особа.
Але в тендерній документації, з додатків розділу - Тендерна документація, посадова особа замовника, уповноважена здійснювати зв'язок з учасниками зазначена інша особа і інший контактний телефон.
Чи є зазначене порушенням законодавства ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 11 частини першої статті 8 Закону форма оголошення про проведення процедури закупівлі затверджена наказом Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” (далі – Наказ). Згідно з пунктом 2 Наказу формами документів затверджуються обов'язкові поля, що заповнюються замовником шляхом унесення в них наявної інформації в електронній системі закупівель (далі – система).
При цьому формами оголошень про проведення відкритих торгів та конкурентного діалогу передбачено, що замовник вказує в оголошенні контактну особу замовника, уповноважену здійснювати зв'язок з учасниками.
Таким чином під час оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу оголошення про проведення процедури відкритих торгів або оголошення про проведення конкурентного діалогу замовник заповнює в системі обов'язкові поля відповідних форм документів, визначені Наказом.
У свою чергу, враховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону.
Так, пунктом 16 частини другої статті 22 Закону встановлено, що тендерна документація повинна містити зокрема прізвище, ім'я та по батькові, посаду та адресу однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв'язок з учасниками.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель розміщено лист від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 “Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації” за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=41825
При цьому узагальнені рекомендації для складання тендерної документації доступні на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/898?q=
Таким чином, при складанні тендерної документації замовником вказується інформація про посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв'язок з учасниками, аналогічна інформації, вказаній в оголошенні про проведення процедури закупівлі.
|
|
|
16.12.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Відбулися торги по газу, виграв учасник з ціною нижче ринкової на 26%, ми оголосили його переможцем, зараз на стадії підписання договору. Чи правомірним буде підписання договору з переможцем в якого занижена ціна? Чи все ж таки фактор найнижчої ціни - є основним?В нашій тендерній документації було прописано "З метою необґрунтованого заниження (демпінгу) та/або завищення ціни тендерної пропозиції та на підтвердження формування вартості цін за одиницю товару до середньо-ринкових цін на газ природній по країні, учасник закупівлі надає в складі тендерної пропозиції оригінал (або нотаріально завірену копію) довідки або експертного висновку від уповноваженого органу із зазначенням діапазону цін по регіонам України, що видана учаснику закупівлі станом на місяць подання учасником свої пропозиції."Чи повинні ми на стадії підписання договору-скасувати рішення про переможця, чи це на наш розсуд і нижча ціна, то є більш вагомим критерієм. Учасник надав цю довідку з ринковими цінами, але його ціна нижча від ринкової. Нам надійшла вимога від іншого учасника скасувати рішення, тому що ціна учасника, що виграв аукціон занижена, але строки подання вимог та скарг вже пройшли. Скарги до АМКУ не було. Які наші дії? Підписання договору з тим учасником, який переміг у аукціоні з найнижчою ціною? Будемо вдячні за відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання зазначена у запиті № 1049/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=067834b6-03b0-483b-904b-c1161c720834&lang=uk-UA
|
|
|
12.12.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Наше підприємство здійснює процедуру відбору для укладання рамкової угоди. До первинного аукціону було допущено 7 учасників, яких за результатами аукціону було визначено переможцями. Відповідно до ст. 17 Закону переможець у строк, що не перевищує п’яти днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, повинен надати замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої цієї статті. Один із переможців надав скановану копію оригіналу документа Департаменту інформатизації МВС України видану генеральному директору підприємства, тим часом як усі документи тендерної пропозиції підписала інша особа (т.в.о. генерального директора). Чи достатньо для підтвердження відповідності п.п 6 частин першої ст. 17 однієї довідки на генерального директора, чи необхідно надати ще й на особу яка підписала тендерну пропозицію.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі − Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно зі статтею 13 Закону закупівля за рамковими угодами здійснюється в порядку, передбаченому для проведення процедури відкритих торгів, з урахуванням вимог цієї статті, а рамкові угоди укладаються відповідно до вимог цієї статті. Особливості укладення і виконання рамкових угод визначаються Уповноваженим органом. Порядок укладання і виконання рамкових угод (далі − Порядок) затверджено наказом Мінекономрозвитку від 15.09.2017 № 1372.
Водночас ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим вимогам згідно із законодавством.
При цьому відповідно до пункту 6 частини першої статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо, зокрема службова (посадова) особа учасника, яка підписала тендерну пропозицію, була засуджена за злочин, вчинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку.
У свою чергу, переможець торгів у строк, що не перевищує п'яти днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, повинен надати замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої цієї статті (частина третя статті 17 Закону).
Отже, спосіб надання документів щодо підтвердження відсутності підстав, передбачених у статті 17 Закону, визначається замовником самостійно для подання таких документів переможцем процедури закупівлі.
При цьому згідно з частиною третьою статті 32 Закону у разі ненадання переможцем документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника.
Таким чином, зважаючи не те, що закупівля за рамковими угодами здійснюється в порядку, передбаченому для проведення процедури відкритих торгів, та беручи до уваги Розділ V Порядку, у разі якщо документи, що підтверджують відповідність учасника вимогам установленим статтею 17 Закону та визначених тендерною документацією, не надані (не надані / не надані у строк, встановлений Законом / не відповідають вимогам, встановленим замовником у тендерній документації) учасником, якого визначено переможцем торгів, замовник повинен відхилити тендерну пропозицію такого учасника.
|