|
04.08.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
На "ковідні" закупівлі дія ЗУ "Про публічні закупівлі" не поширюється. Перелік таких товарів і послуг затверджується КМУ. Підстава : ЗУ №530 від 17.03.20 та пост.КМУ 225. Обидва документи чинні. ЗУ №1599 від 01.07.2021, також вносить зміни в прикінцеві положення ЗУ "Про публічні закупівлі". Цим законом "ковідні" закупівлі розділяються на прямі закупівлі (перелік Читати даліта порядок затверджуються КМУ) та спрощені закупівлі. Закон чинний з 24.07.2021. Питання - яким саме законом та постановою КМУ керуватися при здійснені "ковідних" закупівель.
Згорнути |
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Разом з тим до Закону Законом України від 01.07.2021 № 1599-ІХ “Про внесення зміни до розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про публічні закупівлі” щодо виключення можливості здійснення закупівель без використання електронної системи закупівель” (далі - Закон № 1599-ІХ) внесені зміни, які регламентують, що на період дії встановленого Кабінетом Міністрів України карантину, відповідно до Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб”, дія Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є лікарські засоби, вакцини або інші медичні імунобіологічні препарати, розхідні матеріали для надання медичної допомоги хворим на COVID-19 та медичні вироби для вакцинації від COVID-19, медичне обладнання для закладів охорони здоров’я, що надають допомогу пацієнтам, хворим на COVID-19, системи постачання медичних газів, необхідні для боротьби з COVID-19. Перелік лікарських засобів та порядок їх закупівлі затверджуються Кабінетом Міністрів України (далі – Перелік та Порядок).
Водночас Законом № 1599-ІХ регламентовано, що закупівля інших товарів та послуг, необхідних для боротьби з COVID-19, здійснюється в порядку, встановленому Законом для спрощених закупівель.
Поряд з цим зазначаємо, що відповідно до Положення “Про Міністерство охорони здоров’я України”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267 (із змінами), Міністерство охорони здоров’я України (далі – МОЗ) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує, зокрема формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, та володіє необхідною інформацією для формування зазначеного Переліку та Порядку.
Тому, з питання щодо переліку лікарських засобів та порядку їх закупівлі пропонуємо звертатися до МОЗ.
|
|
19.10.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня.Було оголошено багатолотову спрощену закупівлю по трьом лотам. По 1 лоту закупівля відбулась. По 2 і 3 не було пропозицій. Було подано вдруге оголошення по лотам які не відбулись.і знову закупівля не відбулась. Чи можна укласти прямі договори.чи знову оголошувати спрощену закупівлю?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з частиною вісімнадцятою статті 14 Закону спрощена закупівля автоматично відміняється електронною системою закупівель у разі відсутності пропозицій учасників для участі в ній. Спрощена закупівля може бути відмінена частково (за лотом).
Відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 3 Закону придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі якщо було двічі відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника не повинні відрізнятися від тих, що були визначені замовником в оголошенні про спрощену закупівлю.
Отже, у разі якщо двічі відмінено спрощену закупівлю за однаковими лотами через відсутність учасників, замовник може здійснити закупівлю без застосування спрощеної закупівлі, шляхом укладення прямого договору.
|
|
05.01.2023
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
В статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі» п.4 вказано:
У разі встановлення кваліфікаційного критерію фінансової спроможності замовник не має права вимагати надання підтвердження обсягу річного доходу (виручки) у розмірі більшому, ніж очікувана вартість предмета закупівлі (пропорційно очікуваній вартості частини предмета закупівлі (лота) в разі Читати даліподілу предмета закупівель на частини).
Відповідно даної вимоги Закону замовники у тендерній документації 2023 року вказують вимогу про надання від учасників:
- учасник повинен підтвердити обсяг річного доходу (виручки) у розмірі не меншому, ніж очікувана вартість предмета закупівлі згідно оголошення про проведення цієї процедури відкритих торгів
В зв’язку з початком війні не усі учасники можуть виконати дану вимогу, так як деякими підприємствами з початком війни здійснюється виробничий процес у меншому обсязі або зовсім призупинений і тільки через якийсь час підприємства почали діяльність або планують розпочати діяльність. Крім того є підприємства, в яких вилучено майно для ведення діяльності окупантами та тільки зараз знаходять можливість на придбання майна для ведення діяльності. Наприклад, в нашого підприємства окупантами відібрано два орендованих вантажних автомобіля, а також промислова база для діяльності знаходиться на окупованої території (Херсонська область, Генічеський район, с. Одрадівка, вул.. Гагаріна, 80а), що призвело до великих незручностей для ведення підприємницької діяльності.
Підприємницька діяльність у 2021 році дозволяла нашому підприємству не звертати увагу на дану вимогу замовників, так як у 2021 році не було війні та виробничі потужності підприємства дозволяли проводити участь у державних закупівлях не звертаючи увагу на дану вимогу Закону України «Про публічні закупівлі» та вимогам замовників закупівель.
Тому зараз наше підприємство іноді не в змозі виконати умови тендерної документації замовників щодо надання вищевказаного підтвердження обсягу річного доходу (виручки) за 2022 рік у розмірі не меншому, ніж очікувана вартість предмета закупівлі згідно оголошення про проведення цієї процедури відкритих торгів, в зв’язку з чим участь підприємства у відкритих торгах є неможливою, що в свою чергу веде у подальшому до скорочення діяльності підприємства ще у більшому обсязі та може привести до повної зупинки діяльності підприємства.
Прошу надати роз’яснення щодо можливості або неможливості участі нашого підприємства у державних закупівлях 2023 року, якщо обсяг річного доходу (виручки) підприємства за 2022 рік буде у меншому розмірі, ніж очікувана вартість предмета закупівлі згідно оголошення про проведення процедури відкритих торгів.
Згорнути |
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листі від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" ("Щодо кваліфікаційних критеріїв", стор. 6-7) за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667Водночас згідно з пунктом 51 Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону України “Про публічні закупівлі” фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за три дні до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох днів з дати їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення шляхом оприлюднення його в електронній системі закупівель. З огляду на викладене, щодо роз'яснення конкретної вимоги, яка встановлена у тендерній документації, слід звертатись безпосередньо до замовника.
|
|
23.09.2021
|
Запитання
Тема:
Відміна торгів або визнання їх такими, що не відбулись
|
Розширений перегляд
|
|
Які принципи здійснення оборонних закупівель порушує Замовник у випадку, якщо на наступний день після відміни закупівлі оприлюднює оголошення про закупівлю аналогічних послуг, закупівлю щодо яких відмінено?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що з питання здійснення закупівель товарів, робіт або послуг за тим самим предметом закупівлі повторно, можна ознайомитися у запиті 1579/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=61aeb921-a560-461c-8ed9-cac4da5c1f01&lang=uk-UA
Поряд з цим зазначаємо, що у запиті № 117/2021 за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=08bca170-0d90-4145-b198-927842b43c6f&lang=uk-UA міститься інформація щодо органів, компетентних у сфері оборонних закупівель.
|
|
27.05.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Міська рада вирішила провести нормативну-грошову оцінку земельних ділянок в межах міста. Оголосила публічні закупівлі. За результатом торгів найнижча пропозиція була відхилена по формальним ознакам, обрано переможцем іншого учасника. Першим учасником подано скаргу до АМКУ, розгляд ще досі триває. В цей час, міська рада знаходить інвестора, який готов профінансувати за власні Читати далікошти проведення таких робіт. Закон про "Оцінку земель" таке фінансування дозволяється, однак виникає питання - чи повинна в такому випадку міська рада оголошувати проведення публічних закупівель, адже вона виступає замовником робіт чи даний випадок не підпадає під дію ЗУ "Про публічні закупівлі", в зв'язку з тим, що роботи будуть виконанні не за бюджетні кошти, а за приватні.
Згорнути |
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону.
Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Законом, незалежно від джерела фінансування такої закупівлі, оскільки Закон не містить розмежування вартісних показників у залежності від походження коштів.
Питання застосування вартісних меж розглянуто у запиті № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
|