|
|
06.06.2019
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Просимо надати роз’яснення з наступного питання.
Філією "Оператор газотранспортної системи України" АТ "Укртрансгаз" проведено відкриті торги на закупівлю товару, оголошення UA-2019-03-15-001502-c. Керуючись нормами Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), зокрема в частині визначення розміру, виду та умов надання забезпечення тендерної пропозицій (абз.8 ч.1 ст.1; абз.14 ч.2 ст.22; ч.1 ст.24) , Замовник зазначив в оголошенні про проведення відкритих торгів та в пункті 11 зведеної інформації про закупівлю до тендерної документації розмір забезпечення тендерної пропозиції у сумі 40 194 000,00, що складає 3% від суми очікуваної вартості предмету закупівлі у розмірі 1 339 800 000,00 грн. (з ПДВ), яка визначена у п.8 зведеної інформації про закупівлю до тендерної документації та у річному плані закупівель на поточний рік Замовника. При цьому у відповідності до абз. 5 ч. 2 ст. 21 Закону, згідно якого в оголошенні про проведення процедури відкритих торгів обов’язково зазначаються очікувана вартість закупівлі товарів, робіт або послуг із зазначенням інформації про включення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів, Замовником визначена очікувана вартість у сумі 1 116 500 000,00 грн. (без ПДВ).
Згідно з наказом Державної аудиторської служби України «Про початок моніторингу закупівель» № 132 від 13.05.2019 проведено моніторинг закупівлі. За результатами моніторингу установлено, що Замовник в оголошенні про проведення відкритих торгів та в пункті 11 зведеної інформації про закупівлю до тендерної документації визначив розмір забезпечення тендерної пропозиції у сумі 40 194 000,00 грн або 3,6 % від очікуваної вартості предмета закупівлі, чим порушив вимоги абзацу третього частини першої статті 24 Закону, яким визначено, що забезпечення тендерної пропозиції не може перевищувати 3 % очікуваної вартості закупівлі у разі проведення торгів на закупівлю товарів чи послуг.
Суть питання: чи є порушенням з боку замовника вимог абзацу третього частини першої статті 24 Закону (розмір забезпечення тендерної пропозиції у грошовому виразі не може перевищувати 0,5 відсотка очікуваної вартості закупівлі у разі проведення торгів на закупівлю робіт та 3 відсотки - у разі проведення торгів на закупівлю товарів чи послуг на умовах, визначених тендерною документацією) в частині визначення розміру тендерного забезпечення від очікуваної вартості з ПДВ при зазначеній в оголошенні про проведення відкритих торгів розмір очікуваної вартості без ПДВ. При цьому інформація про розмір очікуваної вартості закупівлі в тендерній документації зазначена, як з ПДВ так і без.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п’яти днів з дня їх затвердження.
Отже, складання річного плану та внесення до нього змін є передумовою здійснення процедур закупівель, визначених Законом та передує їх проведенню.
У свою чергу, формою річного плану закупівель, яка відповідно до пункту 11 частини першої статті 8 Закону затверджена наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” (далі – Наказ), передбачено, що замовник вказує в річному плані розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувану вартість предмета закупівлі.
Таким чином, розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувана вартість предмета закупівлі у річному плані зазначається на момент, що передує проведенню відповідної процедури закупівлі.
Так, відповідно до частини другої статті 21 Закону в оголошенні про проведення процедури відкритих торгів обов’язково зазначаються, зокрема очікувана вартість закупівлі товарів, робіт або послуг із зазначенням інформації про включення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів; розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати).
Поряд з цим Закон встановлює вартість закупівлі товарів, робіт і послуг в цілому, тобто вартістю закупівлі є сума з урахуванням податків та обов’язкових платежів, яку фактично планує витратити замовник.
Крім того, відповідно до абзацу третього частини першої статті 24 Закону розмір забезпечення тендерної пропозиції у грошовому виразі не може перевищувати 0,5 відсотка очікуваної вартості закупівлі у разі проведення торгів на закупівлю робіт та 3 відсотки - у разі проведення торгів на закупівлю товарів чи послуг на умовах, визначених тендерною документацією.
Отже, розмір забезпечення тендерної пропозиції у грошовому виразі не може перевищувати межі, встановлені Законом від очікуваної вартості, тобто суми яку замовник планує фактично витратити в цілому.
|
|
|
06.06.2019
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Прошу Вас надати роз’яснення з наступного питання:
Чи є законною відмова органів Держказначейства в реєстрації договору купівлі-продажу товару з мотивів наявності в ньому норм, передбачених ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України та того що договір стосується придбання товару, а не послуг, враховуючи нижченаведене:
1. договір купівлі-продажу товару укладений без здійснення конкурентного відбору учасників внаслідок відсутності конкуренції з технічних причин на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи;
2. вартість предмета закупівлі 104, 15 тисячі грн.;
3. звіт про укладений договір в системі електронних закупівель відповідно до ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі» оприлюднено.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
При цьому згідно з пунктом 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Таким чином, придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, здійснюється без проведення процедур, встановлених Законом.
Водночас згідно з абзацом четвертим частини першої статті 2 Закону під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених Законом.
У свою чергу, відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).
Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Таким чином, укладення сторонами та визначення умов договору, який не є договором про закупівлю в розумінні Закону, здійснюється згідно Цивільного та Господарського кодексів України.
Поряд з цим, перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону та є вичерпним.
|
|
|
06.06.2019
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Відділ освіти Рокитнівської районної державної адміністрації Рівненської області просить надати роз'яснення щодо закупівель.
Нам, як розпоряднику бюджетних коштів, в 2019 році виділено кошти на капітальні ремонти по декількох закладах освіти, на які складаються окремі проектно-кошторисні документації. Якщо брати по кожному об'єкту окремо, то вартість предмета закупівлі робіт не перевищує 1,5 мільйона гривень. Загальна сума по всіх об'єктах звичайно є більшою 1,5 мільйона гривень.
Просимо роз'яснити, - як доцільно провести закіпівлі робіт: оголошувати відкриті торги по всіх об'єктах чи можна по кожному об'єкту окремо заключати прямі угоди та оприлюднювати звіт про укладений договір?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=38216-06 розміщено лист від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, який містить відповідь на питання визначення предмета закупівлі робіт по об"єктам.
|
|
|
06.06.2019
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Частиною 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» визначені випадки, у яких даний закон дозволяє вносити зміни у договір про закупівлю.
За змістом даного припису закону дані випадки не є взаємовиключними.
Разом з цим, у роз’ясненні Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, викладеному у листі № 3302-06/34307-06 від 27.10.2016 «Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю» мовиться:
«Тому, звертаємо увагу, що одночасне застосування зазначених випадків не є можливим, оскільки одночасне внесення таких змін призведе до зміни істотних умов договору про закупівлю у непередбачених законом випадках».
За даною позицією міністерства сторони договору про закупівлю, за наявності декількох випадків, які дозволяють змінити умови договору про закупівлю, повинні укласти не одну додаткову угоду, а декілька одночасних додаткових угод – в залежності від кількості випадків, що настали.
Також, дещо неоднозначним залишається твердження міністерства про те, що застосування декількох випадків за ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» призводить до внесення змін у договір не у випадках, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі».
У зв’язку з викладеним, прошу надати роз’яснення даної позиції міністерства:
1. Яким чином одночасне застосування сторонами договору про закупівлю зазначених у ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» декількох випадків внесення змін призводить до зміни умов договору у непередбачених законом випадках?
2. Які конкретні статті Закону України «Про публічні закупівлі», Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України (норми-приписи, норми-заборони) порушать сторони договору про закупівлю, якщо за декількома випадками за ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» буде складена одна, а не декілька додаткових угод?
3. Ознаки якого адміністративного або кримінального правопорушення наявні у діях посадових осіб сторін договору про закупівлю, якщо ними підписана одна додаткова угода про внесення змін у договір про закупівлю за декількома документально підтвердженими випадками, встановленими ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», а не декілька одночасних додаткових угод про внесення цих же змін, але за кожним з випадків окремо?
Прошу надати правову позицію міністерства з даних питань.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини четвертої статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 36 Закону.
При цьому випадки, наведені у пунктах 1-7 частини четвертої статті 36 Закону не передбачають можливості щодо збільшення обсягів закупівлі після підписання договору про закупівлю до повного виконання зобов’язань сторонами у повному обсязі.
Поряд з цим, випадки, зазначені у пунктах 3-5 частини четвертої статті 36 Закону не передбачають можливості щодо збільшення суми договору про закупівлю та зміни обсягів закупівлі після підписання договору про закупівлю.
Натомість пункти 1, 2 частини четвертої статті 36 Закону передбачають випадки щодо зменшення обсягів закупівлі без збільшення суми договору про закупівлю після його підписання до повного виконання зобов’язань сторонами у повному обсязі.
Разом з тим, збільшення суми договору про закупівлю після його підписання можливе у випадках, передбачених пунктами 6, 7 частини четвертої статті 36 Закону без зміни обсягу закупівлі.
З огляду на викладене, одночасне застосування пунктів 1-8 частини четвертої статті 36 Закону може призводити до зміни істотних умов договору про закупівлю у непередбачених Законом випадках.
|
|
|
06.06.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
1. Відповідно до п. 4 розд. V Порядку укладання і виконання рамкових угод, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 15.09.2017 № 1372 (зі змінами) (далі – Порядок) у разі неоприлюднення учасником-переможцем в ЕСЗ інформації про ціну за одиницю товару (послуги) або її оприлюднення з помилками щодо ціни, рамкова угода з таким учасником не укладається. Яке рішення у такому випадку має прийняти замовник (відхилити пропозицію учасника-переможця), яка інформація оприлюднюється на веб-порталі уповноваженого органу?
2.У разі непідписання рамкової угоди або відмови від її підписання одним або кількома учасниками-переможцями у строки, встановлені Порядком, яке рішення щодо таких учасників-переможців має прийняти замовник. Яка інформація оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу у такому випадку?
3. Якщо учасник рамкової угоди не подав свої пропозиції для проведення відбору таку кількість разів, яка достатня для припинення участі в рамковій угоді, яке рішення щодо такого учасника має прийняти замовник? Яка інформація оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо питань 1, 2
Відповідно до абзацу другого пункту 4 розділу V Порядку укладання і виконання рамкових угод (далі – Порядок), затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 15.09.2017 № 1372 у разі неоприлюднення учасником-переможцем в електронній системі закупівель інформації про ціну за одиницю товару (послуги) або її оприлюднення з помилками щодо ціни у строки, установлені у пункті 3 розділу III цього Порядку, рамкова угода з таким учасником не укладається.
Згідно з пунктом 5 розділу V Порядку у разі непідписання рамкової угоди або відмови від її підписання з одним або кількома учасниками-переможцями у строки, установлені цим Порядком, рамкова угода вважається укладеною для тих учасників-переможців, які її підписали, але в кількості не менше ніж три учасники-переможці.
Частиною четвертою статті 11 Закону визначено, що рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом.
Таким чином, у разі неоприлюднення учасником-переможцем в електронній системі закупівель інформації про ціну за одиницю товару (послуги) або її оприлюднення з помилками, непідписання рамкової угоди/відмови від її підписання одним або кількома учасниками-переможцями, замовник не укладає з таким учасником рамкову угоду та оформляє своє рішення у вигляді протоколу, який замовник може завантажити до електронної системи закупівель.
При цьому в електронній системі закупівель статус такого учасника відображається як “Рамкову угоду не буде укладено з учасником”.
Щодо питання 3
Відповідно до пункту 2 розділу IV Порядку проект рамкової угоди, яка входить до складу тендерної документації може також містити, зокрема умову, згідно з якою учасник припиняє бути стороною рамкової угоди в разі, якщо він не подав свої пропозиції для проведення відбору. Замовник самостійно визначає кількість таких випадків, але не менше ніж три.
Отже, якщо учасник перевищив кількість випадків, яку зазначено у рамковій угоді, замовник приймає рішення про припинення участі у рамковій угоді учасника. У разі припинення участі учасника з рамкової угоди, такий учасник не зможе брати участь у подальших відборах.
|