Звичайна версія Розмір шрифта: A A A Схема кольорів: A A A
      Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Консультації з питань публічних закупівель
В словах тільки українські літери, мінімальна довжина слова 3 символи
Пошук в тексті
Bідібрати результати за темою за тегами
Останні запити та відповіді сортувати за
Очистити
14.02.2020 Запитання      Тема: Тендерний комітет або уповноважена особа Розширений перегляд
3026 / 3037
Доброго дня! Прошу роз"яснити чи має право тендерний комітет проводити спрощені закупівлі (від 50 до 200 тис. грн.) з 19.04.2020р.?. Чи можна бути уповноваженою особою, якщо закінчила онлайн-курс Prometheeus "Публічні закупівлі.Поглиблений"? Як можна зарєструватись на безкоштовне тестування Уповноваженого органу та де можу ознайомитись з Порядком організації тестування?. Дякую.
Відповідь
13.02.2020 Запитання      Тема: Тендерний комітет або уповноважена особа Розширений перегляд
3626 / 3508
Користуючись нагодою, висловлюю Вам свою повагу та шанування. Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» № 114-IX від 19 вересня 2019 року, відповідальною за організацію та проведення спрощеної закупівлі є уповноважена особа. Враховуючи, що з 19 квітня 2020 року замовникам необхідно вжити вичерпних заходів щодо переходу на новий формат організації та проведення закупівель, з метою належної підготовки розпорядників коштів бюджету міста Львова до проведення спрощених закупівель, просимо надати роз’яснення з наступних питань. Чи може бути уповноважена особа одночасно членом тендерного комітету замовника? Якщо так, чи не буде це розцінюватись як конфлікт інтересів, наявність якого може вплинути на об’єктивність і неупередженість ухвалення рішень щодо проведення закупівель? Чи розроблено та прийнято Уповноваженим органом порядок організації тестування уповноважених осіб, оскільки відповідно до частини 8 статті 11 Закону № 114-IX уповноважена особа для здійснення своїх функцій повинна підтвердити свій рівень знань шляхом проходження безкоштовного тестування на веб-порталі Уповноваженого органу? Якщо ні, просимо вказати в які терміни буде прийнято наведений порядок та в які терміни уповноважені особи зможуть пройти дане тестування? Чи матиме право замовник залучати на підставі договору про надання послуг юридичних консультантів з метою отримання фахової допомоги під час здійснення публічних закупівель? Чи правомірне призначення уповноваженої особи та здійснення відповідної оплати праці на підставі та згідно із положеннями Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» № 2493-III від 7 червня 2001 року?
Відповідь
13.02.2020 Запитання      Тема: Тендерний комітет або уповноважена особа Розширений перегляд
2804 / 2793
Добрий день. Маємо наступне питання з приводу технічних аспектів організації роботи майбутніх уповноважених осіб. 1. Наприклад якийсь працівник наказом по підприємству був визначений уповноваженою особою. Чи це означачає, що тільки він має право за допомогою персонального електронного підпису вносити всі необхадані данні по закупівлі на електронному майданчику Prozorrо? Чи може це робити якийсь інший працівник нашого підприємства використовуючи свій електронний підпис за дорученням уповноваженної особи? Дякую
Відповідь
13.02.2020 Запитання      Тема: Тендерний комітет або уповноважена особа Розширений перегляд
3571 / 3526
Добрий день! Відповідно до положень Розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі" (нова редакція) установлено, що до 01 січня 2022 року замовник може утворювати тендерний комітет для організації та проведення процедур закупівель та разом з тим має право визначати уповноважену особу, за умови що кожен і них буде відповідальним за організацію та проведення конкретних процедур закупівель. Чи може бути призначена уповноваженою особою, відповідальною за організацію та проведення спрощених закупівель особа, яка є головою діючого тендерного комітету, який буде продовжувати існувати до 01.01.2020 року. Дякуємо!
Відповідь
12.02.2020 Запитання      Тема: Планування закупівель Розширений перегляд
4840 / 4564
На час оголошення закупівлі кошторис на 2020 рік ще не був доведений до бюджетного закладу. Розрахунок вартості тендерної процедури проводився на підставі фактичної потреби у послузі. Це не суперечить роз’ясненню Міністерства економіки України від 14.09.2016 року №3302-06/29640-06, згідно з яким така дія не суперечить Закону України «Про публічні закупівлі». На завершальному етапі проведення закупівлі бюджетним закладом був отриманий затверджений у встановленому порядку кошторис. На час укладання договору сума передбачена кошторисом на закупівлю послуг була МЕНШОЮ за суму, яку, за результатами аукціону, запропонував переможець відкритих торгів. Саме на суму визначену кошторисом, тобто на меншу суму і був укладений договір з переможцем торгів. В частині 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі», зазначається, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі … . У зв'язку з тим, що вимога зазанченої вище статті закону "Про публічні закупівлі" була порушена ця закупівля потрапила під моніторинг Держаудитслужби, яка, очевидно, вимагатиме розірвання укладеного за результатми закупівлі договору. Водночас, частиною першою статті 48 Бюджетного кодексу України визначено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами … . Отже, підписавши договір на суму запропоновану переможцем відкритих торгів за результатами аукціону бюджетна установа порушила б вимоги Бюджетного кодексу України. Також, договір укладений на суму, яка перевищує бюджетне призначення однозначно не був би зареєстрований Державною казначейською службою. Звертаю увагу на те, що навіть у випадку, якщо б відразу за підписанням договору на запропоновану переможцем торгів суму була б підписана додаткова угода на зменшення суми укладеного договору, відповідно до сум доведених бюджетній установі у кошторисі, бюджетна установа б вимоги зазначеної вище статті Бюджетного кодексу України, оскільки підписавши договір вона взяла б на себе бюджетні зобов’язання, які перевищують бюджетні асигнування, а крім того б опублікувала його в системі PROZORRO. Таким чином, між двома спеціальними актами законодавства, які регулюють правовідносини у відповідних сферах існує колізія. У пункті 1 листа Міністерства юстиції України від 26.12.2008 року №758-0-2-08-19 «Щодо практики застосування норм права у випадку колізії» зазначається, що у разі існування неузгодженості між нормами, виданими одним і тим самим нормотворчим органом, застосовується акт, виданий пізніше. І Бюджетний кодекс України і Закон України «Про публічні закупівлі» прийняті Верховною радою України. Разом з тим, Бюджетний Кодекс України, на час укладання договору між бюджетною установою і переможцем торгів, мав редакцію від 16 січня 2020 року, а Закон України «Про публічні закупівлі» - від 01 грудня 2019 року. У зв’язку з цим, прошу Міністерство як уповноважений орган надати роз`яснення з цього питання. З повагою Олександр Проценко.
Відповідь
Міністерство економіки України 01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2