|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас відповідь на схоже за змістом питання зазначена у запиті 571/2018 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a2badb65-f166-480f-ab33-2d6594b07329&lang=uk-UA
Разом з тим, відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок).
Так, у залежності від предмета закупівлі, визначеного замовником відповідно до Порядку, придбання здійснюється шляхом застосування однієї з процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону для товарів і послуг окремо.
Поряд з цим згідно статті 1 Закону договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
При цьому відповідно до частини третьої статті 5 Закону замовник не може встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників. Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників (стаття 22 Закону).
Крім того, ураховуючи мету Закону, якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час проведення процедури закупівлі необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 3 Закону, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників.
Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання консультаційних послуг, така закупівля має здійснюватись відповідно до річного плану (додатку до нього) відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом.
При цьому статтею 38 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.04.2017 № 3304-06/13652-06 “Щодо застосування статей 17, 32 Закону України “Про публічні закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=13652-06
Отже, спосіб документального підтвердження відсутності підстав, передбачених відповідними пунктами частини першої та другої статті 17 Закону, для переможця процедури закупівлі замовником визначається та указується у тендерній документації.
Поряд з цим повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=41825-06 розміщено лист від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 “Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації”.
При цьому узагальнені рекомендації для складання тендерної документації доступні на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/898?q=
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Згідно з частиною другою статті 17 Закону змовник може прийняти рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та може відхилити тендерну пропозицію учасника у разі, якщо учасник має заборгованість із сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Таким чином, Законом встановлено право, а не обов’язок замовника прийняти рішення про відмову учаснику в участі у процедурі у разі, якщо учасник має заборгованість із сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Водночас згідно з абзацом четвертим частини першої статті 2 Закону під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель (далі – система) з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору.
Поряд з цим, у разі здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору з використанням системи, застосовується Інструкція про порядок використання електронної системи закупівель у разі здійснення закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, затверджений наказом Державного підприємства “ПРОЗОРРО” від 19.03.2019 № 10 (далі – Інструкція).
Відповідно до абзаців шостого та п’ятого пункту 3 Інструкції учасник − фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, або юридична особа, яка подала через систему пропозицію для участі в закупівлі, оголошеній замовником згідно з Інструкцією, пропозиція учасника − пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає для участі у закупівлі відповідно до вимог, визначених замовником.
Поряд з цим переможець − учасник, пропозиція якого відповідає всім умовам та вимогам до предмета закупівлі, визначених замовником, визнана найбільш економічно вигідною і якого замовник визначив переможцем (абзац четвертий пункту 3 Інструкції).
У свою чергу, виходячи зі змісту абзацу десятого пункту 2 Інструкції, під час проведення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою відповідних вартісних меж, встановлених в частині першій статті 2 Закону, з використанням системи, замовником визначаються вимоги до предмета закупівлі, кваліфікаційні критерії, проект договору, а також інша інформація, яку замовник вважає за потрібне зазначити.
Отже, замовник визначає переможцем закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою відповідних вартісних меж, встановлених в частині першій статті 2 Закону, учасника, пропозиція якого відповідає всім умовам та вимогам, визначених замовником, керуючись при цьому принципами закупівель, визначеними статтею 3 Закону.
|